Рішення № 126858718, 15.04.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3124/25

Провадження №2-а/523/52/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Бокова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

представника позивача Мурашко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Мурашко Іван Сергійович до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі серії 4АВ №06405056 від 22.06.2024 року та серії 4АВ №08622195 від 17.12.2024 року, в якій просить визнати дані постанови протиправними та скасувати їх, а також провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є директором ТОВ «Лідер Юг Транс», яке є власником вантажного сідлового тягача, марки «Volvo», модель «FH 420», 2010 року випуску з д/н « НОМЕР_1 », який на підставі наказу №24 від 25.04.2024 року було закріплено за ОСОБА_2 , а також автомобіля марки «Audi», модель «S6», 2024 року випуску з д/н « НОМЕР_2 », який на підставі наказу №25 від 16.10.2024 року було закріплено за ОСОБА_3 .

Так, 21.06.2024 року, на транспортному засобі марки «Volvo FH 420», з д/н « НОМЕР_1 » було скоєно адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі за вчинення якого відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №06405056 від 22.06.2024 року.

Крім того, 07.11.2024 року, на транспортному засобі марки «Audi», модель «S6», 2024 року випуску з д/н « НОМЕР_2 » було скоєно адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі за вчинення якого відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №08622195 від 17.12.2024 року.

Позивач зазначає, що у момент вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень, транспортні засоби перебували у користуванні осіб за якими вони були закріплені, тобто у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказаний факт ними визнається, про що свідчить їх звернення до Управління патрульної поліції в Одеській області з відповідними заявами про внесення змін до вищевказаних постанов, разом з квитанціями про сплату штрафів. Однак, вказані заяви були залишені без задоволення, оскільки ними було пропущений строк для їх звернення.

Позивач також зазначає, що вказані постанови він не отримував, дізнався про них лише наприкінці січня від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після чого одразу звернувся за професійною правничою допомогою.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11.03.2024 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки правопорушення були зафіксовані технічними засобами Каскад 160-1220 та Каскад 259-1220, які відповідають вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія». Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості згаданими транспортними засобами є відеозаписи правопорушення і фотокартки з зображенням транспортних засобів. Отже, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами доведено належними та допустимим доказами. Позивач не заперечує факту, що транспортні засоби належать ТОВ «Лідер Юг Транс» в якому він є керівником. Доводи позивача в тій частині, що він не керував транспортним засобом, є такими, що не заслуговують увагу, оскільки постанова винесена на відповідальну особу, зазначену в ст.14-2 КУпАП. Крім того, зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зверталися до Управління патрульної поліції в Одеській області із заявами про визнання факту вчинення зазначених адміністративних правопорушень та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності із наданням документу про сплату відповідного штрафу, вже після спливу строку визначеному ст.279-3 КУпАП. Враховуючи викладене просив залишити позовну заяву без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи поданий представником відповідача відзив на позов, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Юг Транс», що підтверджується наказом №36-к від 22.10.2022 року та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лідер Юг Транс» на праві власності належить вантажний сідловий тягач, марки «Volvo», модель «FH 420», 2010 року випуску з д/н « НОМЕР_1 », а також автомобіль марки «Audi», модель «S6», 2024 року випуску з д/н « НОМЕР_2 », що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

Вказані транспортні засоби, з метою забезпечення ефективної діяльності ТОВ «Лідер Юг Транс» закріплено за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з наказу №24 від 25.04.2024 року та витягом з наказу №25 від 16.10.2024 року.

Так, 21.06.2024 року, на транспортному засобі марки «Volvo FH 420», з д/н « НОМЕР_1 » було скоєно адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі за вчинення якого відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №06405056 від 22.06.2024 року.

З вказаної постанови вбачається, що 21.06.2024 року о 23-32 год. за адресою м.Миколаїв, просп.Героїв України, 55, зафіксовано транспортний засіб «Volvo FH 420» д/н « НОМЕР_1 », особа яка керувала вказаним транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год., чим порушила пункт 12.9.(б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Крім того, 07.11.2024 року, на транспортному засобі марки «Audi», модель «S6», 2024 року випуску з д/н « НОМЕР_2 » було скоєно адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі за вчинення якого відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №08622195 від 17.12.2024 року.

З вказаної постанови вбачається, що 07.11.2024 року о 19-19 год. за адресою м.Одеса, Миколаївська дорога, 205, зафіксовано транспортний засіб «Audi S6», д/н « НОМЕР_5 », особа яка керувала вказаним транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 29 км/год., чим порушила пункт 12.9.(б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач зазначає, що у момент вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень, транспортні засоби перебували у користуванні осіб за якими вони були закріплені, тобто у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач не погоджується з даними постановами, вважає їх такими, що підлягають скасуванню, свою вину не визнає у скоєнні адміністративних правопорушеннях, оскільки не перебував за кремом транспортних засобів в момент скоєння правопорушень.

Відповідно до ст. 8 Конституції України є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 14Закону України«Про дорожнійрух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, що унормовані в Постанові Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху», яку затверджено постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 12.9 (б) Розділу 12 цих Правил водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ст.52Закону України«Про дорожнійрух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно із частиною другою статті 258КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Статтею 72Кодексу адміністративногосудочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1, 2 ст.77КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Правилами дорожньогоруху України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1).

Отже, постановою КабінетуМіністрів України№833від 10.11.2017 затверджений, зокрема, Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Постановою КабінетуМіністрів України«Про затвердженняПорядку внесеннявідомостей проналежного користувачатранспортного засобудо Єдиногодержавного реєструтранспортних засобів»від 14листопада 2018р.№ 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Частина 1 ст.122КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно із приміткою суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першоїстатті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

14.07.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Статтею 14-2КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно із ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: - особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст. 14-1,279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.

В даному випадку позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності як керівника юридичної особи, за якою зареєстровані транспортні засоби.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 свою вину щодо перевищення встановлених обмежень швидкості, зафіксованих у постанові серії 4АВ № 06405056, повністю визнав та з метою дотримання встановлених законодавством норм права, як належний користувач транспортного засобу марки «Volvo FH 420», з д/н « НОМЕР_1 » та як особа, яка фактично керувала транспортним засобом в момент вчинення правопорушення, здійснив оплату штрафу, а також звернувся до Управління патрульної поліції в Одеській області, із відповідною заявою про визнання його особою яка вчинила адміністративне правопорушення відповідно до постанови 4АВ № 06405056.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 свою вину щодо перевищення встановлених обмежень швидкості, зафіксованих у постанові серії 4АВ № 08622195, також повністю визнав та з метою дотримання встановлених законодавством норм права, як належний користувач транспортного засобу марки «Audi S6», д/н « НОМЕР_5 » та як особа, яка фактично керувала транспортним засобом в момент вчинення правопорушення, здійснив оплату штрафу, а також звернувся до Управління патрульної поліції в Одеській області, із відповідною заявою про визнання його особою яка вчинила адміністративне правопорушення відповідно до постанови 4АВ № 08622195.

Разом з тим, Департамент патрульної поліції вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно було подано заяви про визнання правопорушень та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, однак без дотримання вимог Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 року № 833, а саме у зв`язку із пропуском строку для такого звернення.

Тобто Департамент патрульної поліції дійшов висновку про відсутність підстав щодо звільнення позивача від адміністративної відповідальності та зміни суб`єкта правопорушення в постановах серії 4АВ № 06405056 від 22.06.2024 року та серії 4АВ № 08622195 від 17.12.2024 року про накладення адміністративних стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Позивач не погоджується з відмовою ДПП у зміні суб`єкта правопорушення в постановах серії 4АВ № 06405056 від 22.06.2024 року та серії 4АВ № 08622195 від 17.12.2024 року про накладення адміністративних стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Також Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, так як він не перебував за кермом транспортного засобу під час скоєння правопорушення.

Частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Пункт 2 частини 2 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена Наказом МВС України від 13.01.2020 року №13 передбачає, що уповноважений поліцейський з використанням засобів Системи за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України, а також (за потреби) - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань установлює фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявні відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу,- належного користувача транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб,- особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (далі - відповідальна особа), або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами.

Пунктом 9 частини 9 вищевказаної інструкції передбачено, що адміністративна постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання в разі сплати відповідальною особою, зазначеною в частині першій статті 142 КУпАП, або громадянином (резидентом) України, який увіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Враховуючи вищезазначені приписи, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена на керівника юридичної особи повинна направлятися за місцем знаходження юридичної особи.

З наданих відповідачем документів вбачається, що Департамент патрульної поліції направив постанову про притягнення ОСОБА_1 на адресу його реєстрації як фізичної особи, при тому маючи інформацію з реєстраційної картки транспортного засобу власником якого виступає ТОВ «Лідер Юг Транс».

Суд робить висновок, що постанова була направлена за неналежною адресою, тобто недотримано вимог законодавства, а отже таку постанову неможна вважати як така, що набрала законної сили.

Додатково, в матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 дану постанову не отримував, лист було повернуто на адресу відповідача з причин закінчення терміну зберігання.

Отже, ОСОБА_2 не було пропущено строку для звернення з заявою про внесення змін до вищевказаної постанови. Що стосується постанови серії 4АВ №08622195 від 17.12.2024 року то дана постанова набирає законної сили в такому ж самому порядку як і постанова серії 4АВ №06405056 від 22.06.2024 року. Суд звертає увагу на пояснення відповідача, де він вказує, що при сплаті штрафу за вказаною постановою, відповідач не має можливості проконтролювати ким саме було здійснено оплату штрафу. З наданих матеріалів встановлено, що оплату штрафу здійснив ОСОБА_3 , а тому позивач ОСОБА_1 взагалі був позбавлений можливості отримати оскаржувану постанову.

Як вже зазначалось вище, Кодекс України про адміністративні правопорушення містить положення щодо звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам.

Вказані норми Кодексу спрямовані, передусім, на притягнення до відповідальності, тобто застосування заходів впливу, саме до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Недотримання порядку звернення, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2017 року №833, не нівелює встановлений судом факт вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнання ними вини у скоєному та сплати штрафу.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали обов`язкові дві умови, а саме: звернулися до уповноважених органів із заявами щодо визнання вчинення ними правопорушень і надали згоду для притягнення до адміністративної відповідальності, оплатили штраф за вчинене правопорушення, а тому суд вважає, що існують всі необхідні підстави для скасування постанов серії 4АВ № 06405056 від 22.06.2024 року та серії 4АВ № 08622195 від 17.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.293КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В даному випадку суд, враховуючи недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення вважає, що вимоги стосовно визнання незаконної і скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності і закриття провадження по адміністративним справам підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 вінтересах якогодіє МурашкоІван Сергійовичдо Департаментупатрульної поліціїпро скасуванняпостанов проадміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту патрульної поліції серії 4АВ №06405056 від 22.06.2024 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_6 ),до адміністративноївідповідальності зач.1ст.122КУпАП закрити за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту патрульної поліції серії 4АВ №08622195 від 17.12.2024 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_6 ),до адміністративноївідповідальності зач.1ст.122КУпАП закрити за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 15.04.2025 року.

Суддя О.М.Боков