Ухвала суду № 126856302, 24.04.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2025 Справа №607/5639/25 Провадження №2-ві/607/3/25

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., в порядку письмового провадження заяву, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімця Т.І. знаходиться цивільна справа за №607/5639/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.04.2025 відкрито про провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.05.2025.

17.04.2025 через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому судді Якімцю Т.І.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2025 (головуючий суддя - Якімець Т.І.) заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди передано до канцелярії Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який вирішуватиме питання про відвід. Відповідно до ухвали суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а заява про відвід надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання, тому заява про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 визначено головуючого суддю для розгляду заяви про відвід - Позняка В.М.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи; за ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд приймає рішення розглядати питання про відвід судді Якімця Т.І. без повідомлення учасників справи.

За результатами вивчення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Якімця Т.І. суд доходить до таких висновків.

Заява про відвід мотивована тим, що 15.03.2025 через Укрпошту звернувся з вказаним позовом, до позовної заяви ним було долучено копію посвідчення учасника бойових дій, проте 24 березня 2025 року ухвалою суду його позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, з дня вручення копії вказаної ухвали суду, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 3 500 гривень та надати оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору, або надати інші документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач вважає, що він має законне право на звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з порушенням будь-яких його прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов`язані з відповідним його статусом - учасника бойових дій, незалежно від характеру, предмета й підстав його позову. При цьому, відповідне звільнення від сплати судового збору має обов`язково відбуватися на всіх стадіях судового процесу. Ухвалою суду від 08.04.2025 відкрито провадження у вказаній справі про відшкодування моральної шкоди, а в частині відшкодування матеріальної шкоди рішення не прийнято. Посилаючись на вказане, наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості та необ`єктивності судді Якімця Т.І., просить відвести його від розгляду вказаної справи, а справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу.

Суд дослідив зміст заяви про відвід та матеріали цивільної справи, в аспекті питань, що мають значення для задоволення або незадоволення цієї заяви, робить висновок про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (перше речення пункту1). Тож Конвенція, з-поміж іншого, вказує на такі важливі властивості суду як його незалежність і безсторонність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність розглядає через об`єктивний та суб`єктивний критерій. ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначав, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах „Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с.12, п.27, 28 і 30, та „Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII) (§ 66).

У цій справі ЄСПЛ також звертав увагу, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (§ 67); застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності, тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення (перше речення § 69).

Приписи Конституції України та конвенційні зобов`язання України щодо незалежності та безсторонності суду відтворені та деталізовані на рівні національного законодавства. Так, за частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ забезпечується головним чином через процесуальний інститут відводу (самовідводу) судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України. Так, за частиною першою статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Процесуальний закон окремо встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Аналіз заяви про відвід судді Якімця Т.І. та матеріалів цивільної справи за №607/5639/25 свідчить про те, що сумніви заявника в неупередженості та об`єктивності судді виникли, зокрема, внаслідок незгоди з окремими процесуальними діями судді, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Заявник не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що дійсно існують обставини, які можуть свідчити про неможливість об`єктивного та неупередженого розгляду суддею Якімцем Т.І. справи за позовом

Таким чином, суд доходить висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою.

Керуючись статтями 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Якімцю Т.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Позняк