Ухвала суду № 12685117, 13.08.2010, Апеляційний суд Миколаївської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-238/2010 р. Головуючий першої інстанції Рудяк А.О.

Категорія: ст. 236-8 КПК України доповідач Кателін В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Маркової Т.О.,

суддів Кателіна В.П., Пісного І.М.,

за участю прокурора Коваль Н.М.,

скаржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляцію прокурора який приймав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2010 року, якою скасовано постанову старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Миколаївської області від 04.06. 2010 року про порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ «Миколаївський ДБК» ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України,

Як встановлено із матеріалів справи, 4 квітня 2010 року, старшим слідчим по ОВС СВ ПМ ДПА в Миколаївської області, була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

18 червня 2010 року, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно нього посилаючись на те, що кримінальна справа була порушена без достатніх приводів та підстав.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2010 року скарга ОСОБА_1 була задоволена.

Своє рішення, суд першої інстанції мотивував тим, що постанова слідчого про порушення кримінальної справи прийнята без оцінки обставин та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Приводами до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого, ч.3 ст.212 КК України, що знайшло свого підтвердження в рапорті працівника органу дізнання, зареєстрованого У КОІПЗ №189 від 25.05. 2010 року.

Підставою до порушення кримінальної справи стали висновки спеціалістів ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, що викладені в акті № 3766/23-200/01273160 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07. 23008 року по 31. 12. 2009 року.

Суд, пославшись на розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10. 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів зазначив, що самого лише акту перевірки недостатньо для порушення кримінальної справи, оскільки він містить лише попередню інформацію про порушення податкового законодавства та не містить інформації про ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів. Крім того, не було здобуто будь-яких даних які б вказували про порушення законодавства та даних про вчинення злочину, податкові зобовязання ВАТ»Будівельна фірма Миколаїввбуд» з контролюючими органами не були узгоджені на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому у слідчого на момент порушення кримінальної справи достатніх даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину не було.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2010 року, справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд мотивуючи тим, що для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В запереченнях на апеляцію прокурора, ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції відмовити в задоволені скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, пояснення ОСОБА_1, який просив залишити постанову суду першої інстанції без зміни, вивчивши надані матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогам ст.ст. 94,98 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках , коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а також законні приводи і підстави для порушення кримінальної справи.

Згідно ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання які вирішуються судом при розгляді справи по сутті.

Із змісту апеляції вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 є матеріали дослідчої перевірки, у тому числі акт № 3766/23-200/01273160 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07. 23008 року по 31 12. 2009 року.

Відповідно до постанови слідчого про порушення кримінальної справи також вбачається, що приводом та підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України є вище зазначені матеріали, а також пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які свідчать, що ніякого відношення до ПП «Верона Буд», ПП Меганом-1», ТОВ «Андрій Строй», ВКФ «Транс-Ойл» не мають.

Вимоги ст. 212 КК України передбачають виключно умисну форму вини в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, особою яка зобовязана їх сплачувати, якщо діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, а не за сам факт несплати податків. Саме нарахована або донарахована сума податкового зобовязання платника податків є його податковим зобовязанням. Кримінальна відповідальність платника податків може наступити лише тоді, коли він умисно ухилився від сплати узгодженого розміру (суми) які були нараховані або донараховані контролюючим органом, і строк їх виплати минув. Будь яких даних про навмисний характер дій зі сторони ОСОБА_1 з матеріалів справи не вбачається

Оскільки доказів про умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах, відповідно до вимог закону по справі не вбачається, то суд обґрунтовано прийшов до висновку, що на час порушення кримінальної справи, у слідчого не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що дане рішення суду першої інстанції є правильним, а доводи апеляції не обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2010 року про задоволення скарги на постанову про порушення кримінальної справи від 04.06. 2010 року відносно директора ВАТ «Миколаївський ДБК» ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України без зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: