Ухвала суду № 126847475, 24.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1645/25

У Х В А Л А

з питань відводу

24 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна,48; код ЄДРПОУ 34081234) в якому позивач (з врахуванням заяви про усунення недоліків) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Податкові повідомлення рішення, постановлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30 грудня 2024 р.:

2712671-2417-0409 на суму 714,71 грн. за 2019 рік;

2712672-2417-0409 на суму 656,12 грн. за 2019 рік;

2712673-2417-0409 на суму 742,60 грн. за 2019 рік;

2712674-2417-0409 на суму 808,90 грн. за 2019 рік;

- визнати незаконною та протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на бюджетний рахунок НОМЕР_2 у зв`язку з тим, що орган місцевого самоврядування Покровська міська рада Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 340881234) не являється власником такого рахунку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 р. «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яке постановлено з порушенням діючого законодавства України та ч.2 ст. 19 Конституції України;

- зобов`язати юридичну особу - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300);

- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 400 000, 00грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

03 квітня 2025 року позивач подав заяву про відвід судді Кухар Н.А. від розгляду адміністративної справи №380/1645/25.

Ухвалою від 04.04.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 та передано матеріали справи №380/1645/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 визначено суддю для розгляду заяви про відвід - Чаплик І.Д.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в задоволенні заяви позивача про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 р. «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №380/1645/25 та призначено справу до судового розгляду справи по суті.

23 квітня 2025 року позивач подав заяву про відвід судді Кухар Н.А. від розгляду адміністративної справи №380/1645/25 (вх. №6927ел). Вказана заява мотивована тим, що він звернувся до Вищої ради правосуддя з скаргою про притягнення судді до відповідальності, направив позов до Національного агенства з питань запобігання корупції щодо повної перевірки декларації судді, вважає, що суддя приховує наявність незадекларованого майна. Суддею Кухар Н.А. застосовано вибіркове правосуддя, дискримінація людини з особливими потребами, не застосовано судову практику ЄСПЛ як джерело права, умисне порушення прав конституційних прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України, ігнорування судової практики Верховного Суду, не виконання рішень Конституційного Суду України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Згідно ч. 4 статті 40 КАС України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що заява про відвід судді подана позивачем 23.04.2025 року, судове засідання призначено на 24.04.2025 року, тому питання про відвід підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Так, з поданої заяви вбачається, що така мотивована дискримінацією позивача, не застосуванням судової практики ЄСПЛ як джерела права, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України, ігноруванням судової практики Верховного Суду, не виконанням рішень Конституційного Суду України.

Суд зауважує, що сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.

Крім того згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Отже не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності суду із доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на те, що обставини, на які посилається позивач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Таким чином, позивачем не доведено наявності підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід судді Кухар Н.А. (вх. №6927ел. від 23.04.2025 року) в адміністративній справі №380/1645/25 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Кухар Н.А.