Рішення № 126846584, 22.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року Справа№640/20154/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70149055 від 25.10.2022 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №826/24926/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 551,20 грн.

В обгрунтування позовних вимог представником позивача було зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року позов задоволено частково, та зокрема стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати за сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70149055 від 25.10.2022 з примусового виконання виконавчого листа №826/24926/15, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 551,20 грн.

З судового рішення та виконавчого документа у справі №826/24926/15 вбачається, що судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн. стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок бюджетних асигнувань.

Представник Фонду вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимогстатті 25 Бюджетного кодексу України(даліБК України), відповідно до якої Головне управління Казначейства здійснює безспірне списання коштів на виконання рішень суду, стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ (боржників) відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників; також без дотримання статей4,18 Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016(даліЗакон №1404-VIII), які передбачають випадки, коли виконавчий документ повертається стягувачу та обов`язок державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Представник позивача зазначає, що відповідно до статті 3 Закону УкраїниПро систему гарантування вкладів фізичних осібвід 23.02.2012 № 4452-VI (даліЗакон № 4452-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У зв`язку із зазначенням у виконавчому документі про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Фонду, такий має виконуватися за встановленою законом спеціальною процедурою виконання рішення суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань, а виконавчий документ повинен мав бути повернутий державним виконавцем на підставі пункту 9 частини четвертоїстатті 4 Закону №1404-VIII.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2022 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

05 грудня2022 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого останнім додано платіжне доручення № 5363 про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

На підставі п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

11.02.2025 адміністративна справа № 640/20154/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/20154/22 передано для розгляду судді Череповському Є.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року було прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5690/22. Розгляд справи вирішено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.02.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовні заяву, в якому останній зазначає, що згідно ч. 1, 2, 5 ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для цілей, визначених в ч. 2 цієї статті. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Згідно із ч. 1 ст. 47 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011р. №1691, Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів - автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Згідно відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зареєстрований як одержувач бюджетних коштів.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, а отже Фонд не отримує бюджетні асигнування відповідно до положень чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні законні підстави та можливість для стягнення судового збору у розмірі 551,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Окремо слід зазначити, що згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит державного виконавця про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи встановлено, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб взагалі відсутні рахунки, відкриті в органах державної казначейської служби, що унеможливлює виконання рішення суду відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами).

З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами ч. 4ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі №826/24926/15 адміністративний позову було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо не включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про ОСОБА_1 , як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти № 003-07560-240512 від 24.05.2012р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з Договором банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти № 003-07560-240512 від 24.05.2012р.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 20 копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задоволено частково.

Змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року, виклавши пункт третій резолютивної частини у такій редакції:

«Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими Самойлика Сергія Сергійовича як вкладник ПАТ "Дельта Банк" має право на відшкодування коштів за договором № 003-07560-240512 від 24.05.2012 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

Окружним адміністративним судом міста Києва 18 січня 2021 року було видано виконавчий лист №826/24926/15 про стягнення на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 20 копійок).

За заявою стягувача від 10.10.2022 року, 25.10.2022 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70149055 з примусового виконання виконавчого листа №826/24926/15, виданого 18.01.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва, копію якої направлено в той же день боржнику Фонду.

Також в рамках виконавчого провадження ВП №70149055 старшим державним виконавцем 25.10.2022 року були винесені постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №70149055 було вчинено запит до Державної податкової служби щодо наявності у позивача (боржника) рахунків, на який 25.10.2022 отримано відповідь про наявність у позивача рахунків виключно в Національному банку України.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 16.11.2022 №60-11502/22, в якій просив повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із встановленою законом процедурою виконання рішення суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань, виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби та підлягає поверненню на підставі п. 9 ч. 4ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Докази розгляду вказаної заяви та повернення виконавчого документа стягувачу в матеріалах справи відсутні.

Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другустатті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другоюстатті 2 КАС України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно дозаконупідлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаєЗакон України № 1404-VІІІ від 02.06.2016«Про виконавче провадження», що набрав чинності 05.10.2016.

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІпередбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 3 Закону № 1404-VIIIпідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(частина першастатті 5 Закону № 1404-VIII).

Частиною четвертоюстатті 4 Закону № 1404-VIIIпередбачено випадки, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема пунктом 9, на який вказує позивач, визначено випадок якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

У той же час,статтею 6 Закону №1404-VIIІрегламентовано, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами (частина перша статті 6).

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частина друга статті 6).

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами (частина третя статті 6).

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (частина четверта статті 6).

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI(далі по тексту -Закон № 4901-VI) у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), згідно частини першої статті 1, встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження»(далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, відповідно до частини першоїстатті 2 Закону № 4901-VIполягає в тому, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

- державний орган;

- державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частинами першою і другоюстатті 3 Закону № 4901-VIвстановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановленіЗаконом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845(надалі - Порядок № 845, у відповідній редакції).

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із приписами підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно ізЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з пунктом 26 Порядку № 845, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодомекономічної класифікації видатків бюджетуз урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодомекономічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодомекономічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

З наведеного вбачається, що рішення про стягнення коштів з державних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто органом Державної казначейської служби України. При цьому таке списання можливо лише в разі наявності у державної установи відповідних бюджетних призначень, рахунків у Державній казначейській службі України, тобто наявність у такої установи статусу бюджетної установи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215(далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як свідчать матеріали справи, боржником за виконавчим документом у спірному випадку є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначеноЗаконом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI.

Відповідно до частин 1-3статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд є установою, яка виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності та перебуває в його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (в тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, у тому числі рахунки умовного зберігання (ескроу), а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - банках України.

Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що позивач має статус державної організації (установи, закладу).

Таким чином, за змістом наведених правових норм Фонд є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, за даними публічно доступної інформації з офіційного сайту Державної казначейської служби України встановлено, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ21708016(позивач) не має статусу розпорядника чи одержувача бюджетних коштів, відповідно не має відкритих рахунків у Державній казначейській службі України. Будь-яких доказів наявності у позивача статусу бюджетної установи матеріали справи не містять. Натомість за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №70149055 було вчинено запит до Державної податкової служби щодо наявності у позивача (боржника) рахунків, на який 25.10.2022 отримано відповідь про наявність у позивача рахунків виключно в Національному банку України.

За приписами п.п. 7, 8 Порядку №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Відповідно до п. п. 47, 48 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач має статус державної установи, яка не має рахунків у Державній казначейській службі України, а відтак на виконавчі документи, за якими боржником виступає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, поширюється діяЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»тапостанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних та місцевих бюджетів або боржників.

З врахуванням приписів пунктів 7, 8, 48, 49 Порядку № 845 стягнення судового збору на користь третьої особи на підставі виконавчого листа виданого 18.01.2021 за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі №826/24926/15 має здійснити орган Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів із додержанням вимог Порядку №845. При цьому таке стягнення може бути здійснене на підставі поданих керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Оскільки Порядком №845 передбачена певна послідовність дій державної виконавчої служби для стягнення на користь стягувача присуджених коштів, і ці дії не можуть бути вчинені поза процедурою виконавчого провадження, то суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак про відсутність підстав для їх задоволення.

Частиною першоюстатті 9 КАС Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень відзиву на позовну заяву не надав та не довів правомірності оскаржуваної постанови, не спростував обґрунтування позовних вимог позивачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Є.В. Череповський