Рішення № 126846345, 24.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокуСправа №160/6088/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

26.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Галерея Скла та Порцеляни» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000007 та Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2025 року №UA110110/2025/000003/2.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими та такими, що прийняті Дніпровською митницею з порушенням норм Митного кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивачем до митного органу було надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митній вартості товару, до декларації внесено достовірні та точні відомості, в наданих документах розбіжності відсутні, що у свою чергу є підставою визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

19.03.2025 року представником Дніпровської митниці подано відзив на позовну заяви, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки за результатами перевірки документів та відомостей доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

20.03.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідно до якої, представник позивача просив врахувати надані до позовної заяви докази, та відхилити аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

09.04.2025 року представником відповідача подано письмові пояснення відповідно до яких, представники відповідача просить позовні вимог вимоги залишити без задоволення.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

04.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (покупець) та компанією «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай (продавець) укладено контракт від 04.11.2016 №GGP-0411/16, згідно з п. 1 якого Продавець приймає на себе обов`язок продати, а Покупець приймає на себе обов`язок купити и прийняти від Продавця товари, виготовлені Продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та за цінами, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього Контракту.

Відповідно до п.2.3. Контракту кількість товару вказується в інвойсі і/або в специфікації.

Згідно п.3.1. Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010). Умови постачання FOB Шеньчжень.

По взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки (п.3.3. Контракту).

Ціни на товари, поставлені по цього Контракту, установлені в USD і включають вартість пакування, маркування, тару і вивантаження (п. 4.1 Контракту).

Якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, всі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у виді 100% оплати відповідно до відвантажного інвойсу (п.5.1. Контракту).

Відповідно до п.5.3. Контракту умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту, узгоджені сторонами і оформлені у відповідному Додатку чи Специфікації.

Згідно умов Специфікації від 08.11.2024 року № 28 до Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 Сторони узгодили поставку порцелянових кухлів на загальну суму 23 845,92 доларів США.

На виконання умов Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 та Специфікації від 08.11.2024 року № 28 до нього, відповідно до Інвойсу від 19.11.2024 року № GAL-RX28 «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD.» поставило на користь Покупця наступний товар: Посуд столовий або кухонний з фарфору:

- RX-N16870 кухоль 12 унц. (350мл.) (білого кольору)-30000 шт.,

- RX-N16882 кухоль 12 унц. (350мл.) (білого кольору)-37008 шт.,

- RX-N9189 кухоль 12,5 унц. (370мл.) (білого кольору)-624 шт.,

виробник: «LILING RONGXIANG CERAMIC CO.,LTD», на загальну суму 23 845,92 доларів США. Товар упаковано в 1409 коробку.

10.01.2025 року з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» подано митну декларацію №25UA110110000103U0.

До митної декларації були надані наступні документи:

1. Контракт від 04.11.2016 року № GGP-0411/16.

2. Додаткові угоди від 26.08.2022 року № 6 та від 24.12.2024 № 9 до контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16.

3. Специфікація до контракту від 08.11.2024 року № 28.

4. Прайс-лист виробника товару 01.08.2024 року.

5. Калькуляція собівартості від 06.08.2024 року № RG148/08 та її переклад.

6. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 19.11.2024 року № GAL-RX28 та його переклад.

7. Пакувальний лист (Packing list) від 19.11.2024 року № GAL-RX28 та його переклад.

8. Копія Митної декларації країни відправлення від 20.11.2024 року № 531620240163097081 та її переклад.

9. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від року № С245635091260022 та його переклад.

10. Платіжна інструкція про оплату товару від 17.12.2024 року № 88 на суму 28 785,02 USD.

11. Платіжна інструкція про оплату товару від 24.12.2024 року № 89 на суму 19 076,74 USD.

12. Договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 15.08.2024 року № 1508/24/02 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та Позивачем.

13. Заявка від 14.11.2024 року № 141124/1 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» та Позивачем.

14. Коносамент (Bill of lading) від 23.11.2024 року № WMSS24112447.

15. Міжнародна автотранспортна накладна від 08.01.2025 року № 23569.

16. Транзитна декларація MRN MRN 25PL322080NS5MA9K.

17. Рахунок ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на оплату транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2025року № РФ - 23730.

18. Довідка ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» про транспортні витрати від 08.01.2025року № 0801/24-24518.

19. Калькуляція витрат на доставку товару Позивача від 08.01.2025 року № 0801/25.

20. Фото посуду.

21. Договір про надання послуг митного брокера від 02.03.2020 року № 1.

22. Лист ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» щодо подальшого призначення товару від 09.01.2025 року № 9.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено наступне.

1. Відповідно до п. п. 3.1. п. 3 Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010). Умови поставки FOB Шеньчжень. П. п. 3.3. п. 3 Контракту визначено, що по взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки. У наданому декларантом до митного оформлення у рахунку-фактурі від 19.11.2024 року №GAL-RX28 у полі Terms of Delivery (умови поставки) зазначено FOB YANTIAN, CHINA. Додаткових угод до Контракту, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось. В наданій до митного оформлення додатковій угоді до Контракту від 08.11.2023 р. №28 (гр. 44 ЕМД код документу 4103), (далі Специфікація №28) визначено ціну за одиницю товару на умовах FOB SHENZHEN/SHEKOU/ YANTIAN, тобто чіткого визначення умов поставки відповідно до вимог Контракту даною Специфікацією №28 не визначено.

2. Згідно п. п. 5.1 п. 5 Контракту: Якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу. У наданій декларантом до митного оформлення Специфікації №28 міститься інформація щодо умов оплати за товар: по інвойсу 20% оплати після відправки контейнера та 80% оплати за 10-15 днів до дати прибуття контейнеру в порт призначення. Для підтвердження оплати товару декларантом надано: Банківський документ (гр. 44 ЕМД код документу 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару) №88 від 17.12.2024 р. на суму 28785,02 Доларів США в полі №70 якої вказано, що оплата відноситься до контракту від 04.11.2016 р. №GGP-0411/16, інвойсів №GALRX27 від 29.10.2024 р. та №GAL-RX28 від 19.11.2024 р.. Банківський документ (гр. 44 ЕМД код документу 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару) №89 від 24.12.2024 р. на суму 19076,74 Доларів США в полі №70 якої вказано, що оплата відноситься до контракту від 04.11.2016 р. №GGP-0411/16, та інвойсу №GAL-RX28 від 19.11.2024 р.. Інвойс №GAL-RX27 від 29.10.2024 р. до митного оформлення декларантом не надано. Таким чином неможливо перевірити дотримання умов оплати товару визначених Специфікацією №28

3. Відповідно п. п. 5.1. п. 5 Контракту всі платежі повинні бути виконані банківським переказом на розрахунковий рахунок вказаний у п. 12 Контракту. У п. 12 Контракту вказані наступні реквізити: Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021629140003816, Swift Code: ICBKCNBJHUN. У наданому до митного оформлення Рахунку-фактурі вказані інша банківська інформація: Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No: 1903021619200159232, Swift Code: ICBKCNBJHUN. Також у наданих декларантом до митного оформлення Платіжних документах вказані реквізити рахунку, які суперечать п. 12 Контракту: Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021619200159232, Swift Code: ICBKCNBJHUN. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у Контракті декларантом до митного оформлення не надавалось. Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації.

4. У наданих до митного контролю Платіжних документах відсутні підписи та інші відмітки банку. Враховуючи вищезазначене зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар.

5. Для підтвердження складових митної вартості надано наступні документи: коносамент від 23.11.2024 р. №WMSS24112447 (гр. 44 ЕМД код документу 0705), автотранспортну накладну від 07.01.2025 р. №23569, договір про перевезення вантажу між Експедитором (ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ») та імпортером (ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ») №1508/24/02 від 15.08.2024 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2025 року №РФ-23730, Заявку від 14.11.2024 року №141124/1 до Договору, Калькуляцію транспортних витрат від 08.01.2025 року №0801/25 та Довідку про транспортні витрати від 08.01.2025 року №0801/24-24518. За результатом розгляду вищезазначених документів виявлено наступне. У наданій Калькуляції відсутні відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірити правильність визначення декларантом складових митної вартості товару. Також надана Калькуляція складена імпортером ТОВ «Галерея скла та порцеляни», а не експедитором ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ». В автотранспортній накладній безпосереднім перевізником товару з Польщі зазначено ФОП ОСОБА_1 , договірні відносини з яким не підтверджено. У наданій Заявці експедитором визначені ставки на перевезення вантажу, зокрема 3850 USD морський фрахт, 650 USD ПРР, Т1, ТЕО, 2500 USD Контейнеровоз Гданськ Дніпро. Транзитну декларацію типу Т1 декларантом до митного оформлення не надано. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст. 58 МКУ.

У зв`язку із викладеним, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На повідомлення митного органу позивачем листом від 10.01.2025 за № 192/25 повідомлено, про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів зазначених у повідомлені митниці

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжностіу документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 МК України.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 10.01.2025 року № 25UA110110000103U0, Дніпровською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2025 року №UA110110/2025/000003/2, декларанту надіслано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2025/000007.

Не погодившись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (даліМК України)).

Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другоївосьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 10.01.2025 року прийнято спірне рішення №UA110110/2025/000003/2 про коригування митної вартості товарів за ЕМД №25UA110110000103U0 від 10.01.2025 року, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків відповідача, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, суд зазначає наступне.

Так, надані позивачем митному органу платіжна інструкція про оплату товару від 24.12.2024 року № 89 на суму 19 076,74 USD та платіжна інструкція про оплату товару від 17.12.2024 року № 88 на суму 28 785,02 USD підтверджено оплату товару в повному обсязі в сумі 23 845,92 доларів США відповідно до умов Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, Специфікації до контракту від 08.11.2024 року № 28 та Рахунку-фактури (Commercial invoice) від 19.11.2024 року № GAL-RX28.

При цьому, платіжна інструкція про оплату товару від 17.12.2024 року № 88 на суму 28 785,02 USD доплата 80 % за інвойсом № GAL-RX27 від 23.10.2024 року на суму 24015,84 USD та передплата в сумі 4 769,18 USD (20 %) за інвойсом № GAL-RX28 від 19.11.2024 року.

Платіжна інструкція про оплату товару від 24.12.2024 року № 89 у сумі 19 076,74 USD засвідчує оплату у розмірі 80 % за інвойсом № GAL-RX28 від 19.11.2024 року у сумі 19 076,74 USD

Водночас, відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Крім того, згідно із п.3 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така позиція обґрунтована тим, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, надані позивачем платіжна інструкція про оплату товару від 24.12.2024 року № 89 на суму 19 076,74 USD та платіжна інструкція про оплату товару від 17.12.2024 року № 88 на суму 28 785,02 USD оформлені в електронному виді, мають коди автентифікації, а також підтвердження виконання банком, зокрема код UETR, який є унікальним ідентифікатором трансакції протягом усього її життєвого циклу на всьому ланцюгу її породження, оброблення та доставки.

Посилання відповідача на те, що платіжні інструкції не мають реквізитів, передбачених пунктом 14 розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать змісту платіжних інструкцій.

Так, оплата позивачем здійснена на номер банківського рахунку «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», який визначено в п. 12 Додаткової угоди від 03.07.2023 року № 8 до контракту № GGP-0411/16 от 04.11.2016 та Рахунку-фактури (Commercial invoice) від 19.11.2024 року № GAL-RX28.

Щодо доводів митного органу про ненадання документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг, відомостей про вартість транспортування товарів до ввезення на митну території України, документів що підтверджують витрати на навантаження, вивантаження, суд зазначає наступне.

З документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що товар поставлений Продавцем в морському 40'HC контейнері CAAU9122441 на борт судна борт судна MADISON MAERSK 445W в порту YANTIAN, Китайська народна республіка, згідно Коносаменту від 23.11.2024 року № WMSS24112447

Маршрут доставки: Yantian Гданськ, Польща Дніпро, Україна на умовах FOB Yantia

Доставка товару здійснювалася ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» на підставі укладеного з Позивачем Договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 15.08.2024 року № 1508/24/02.

Вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу з порту Яньтянь (Китай) до митного кордону України Ягодин, вантажу для позивача у контейнері № CAAU9122441, в авто ВН2414IP//ВН9649XI складають 243 621,45 грн. Експедиторська винагорода становить 3000,00 грн. з ПДВ (Довідка ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» про транспортні витрати від 08.01.2025 року № 0801/24-24518 та Калькуляція витрат на доставку товару позивача від 08.01.2025 року № 0801/25).

Згідно із п.14. висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 17.08.2017 року № 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім того, згідно із п. 5 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13 березня 2012 року, тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Таким чином, суд доходить висновку, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Щодо посилань відповідача на те, що товар поставлений на умовах FOB YANTIAN (Китай), проте відповідно до пп. 3.1 п. 3 контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010). Умови поставки FOB SHENZHEN, суд зазначає наступне.

Так, назва «Порт SHENZEN (Шеньчжень)» збірна, оскільки цей порт на півострові Коулун складається з декілька менших портів, з яких порти SHEKOU та YANTIAN.

Умови поставки FOB Shenzen/Shekou/Yantian визначені в Специфікації до контракту від 08.11.2024 № 28.

В Рахунок-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) від 19.11.2024 №GAL-RX28 та пакувальному листі (Packing list) від 19.11.2024 №GAL-RX28 визначена ціна на умовах FOB YANTIAN.

Саме з порту YANTIAN товар був відправлений, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 20.11.2024 № 531620240163097081 та коносаменті (Bill of lading) від 23.11.2024 №WMSS24112447.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA110110/2025/000003/2 від 10.01.2025 року не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110110/2025/000003/2 від 10.01.2025 року прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA110110/2025/000007, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає, що згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000007 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110110/2025/000003/2.

Враховуючи, що судом скасоване рішення про коригування митної вартості № №UA110110/2025/000003/2 від 10.01.2025 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000007 також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея Скла та Порцеляни» (49000, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65, код ЄДРПОУ 32502453) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2025/000007 та Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2025 року №UA110110/2025/000003/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея Скла та Порцеляни» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6055,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко