Рішення № 126846263, 23.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 рокуСправа №160/32686/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щомісячних страхових виплат з 01.03.2022р.;

зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з моменту її виникнення, а саме: з 01.03.2022р.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року позовну заяву залишено без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та надання відповідних доказів.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо періоду з 01.03.2022 року по 10.06.2024 року повернуто позивачу.

Таким чином, на розгляді суду залишились позовні вимоги в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щомісячних страхових виплат з 11.06.2024р.; та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з моменту її виникнення, а саме: з 11.06.2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно припинено виплату щомісячних страхових виплат, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як одержувач щомісячних страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З 01.03.2022р. позивач не отримує щомісячні страхові виплати як особа з інвалідністю ІІІ групи.

На адвокатський запит б/н від 25.11.2024р. відповідач листом від 29.11.2024р. №0400-010318-8/237469 повідомив, що щомісячна страхова виплата (регрес) позивачу була припинена з 01.08.2022р. на підставі ч.3 ст.44, ст.46, ст.47 Закону №1105 (в редакції, що діяла на час припинення виплат). Надав копію Постанови про затримання щомісячної страхової виплати від 17.08.2022р., а також копію Постанови про відрахування страхової виплати за період березень-липень 2022р.

Таким чином, виплата щомісячної страхової виплати позивачу не здійснюється з березня 2022 року.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 04.12.2024р. про поновлення страхових виплат позивачу з дати їх припинення, проте відповідач листом від 09.12.2024р. №0400-010318-8/242859 повідомив про необхідність особистого звернення позивача за поновленням щомісячної страхової виплати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначаються Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 1105-ХІV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону № 1105-ХІV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1.2 розділу І Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 11 (чинний на час виникнення спірних правовідносин; далі Порядок № 11), у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право.

У разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення (п.1.12 розділу І Порядку № 11).

Згідно наданих позивачем постанов від 17.08.2022 року підставою припинення (затримання) виплат є інформація Адміністрації Державної прикордонної служби України про те, що позивач проживає за кордоном.

В позовній заяві не заперечується вказана обставина та не зазначено, що на час подання звернень до відповідача та на час розгляду справи позивач проживає на території України.

Відтак, на переконання суду, відповідач, припиняючи виплату позивачу страхових виплат, діяв у межах визначених чинним на цей період законодавства.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова