Рішення № 126846206, 24.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокуСправа № 160/26666/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Одеської митниці, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача адвокатом Чікіньовим Дмитром Михайловичем, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000042/1 від 12.08.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000154 від 12.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.08.2023 ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» при митному оформленні ввезенних на територію України в режимі імпорту п`яти позицій товарів за митною декларацією № 23UA500370006585U0 визначило їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору та не містили розбіжностей. Однак митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість товарів, пояснюючи це наявністю у поданих для підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості. На повідомлення митниці декларантом було подано додаткові документи. 12.08.2023 Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500370/2023/000042/1 про коригування митної вартості товарів №№ 1, 2, на підставі якого відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000154. Внаслідок коригування відповідачем митної вартості позивач сплатив ПДВ в сумі 1378439,12 грн. Товар було випущено у вільний обіг за ЕМД № 23UA500370006606U0. Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Щодо зауважень митниці в частині якості наданих документів позивач вказує, що такі документи були виготовлені постачальником, листування з яким здійснюється здебільшого в електронній формі. Встановлення факту підробки документів належить до повноважень експертів. Відповідачем не обґрунтовано зауваження щодо розбіжностей у числових значеннях вартості товару та невідповідності загальної суми банківських платіжних документів. Крім того, сторони контракту погодили загальну кількість і вартість товару, погодженого у проформах-інвойсах, поставка якого здійснювалася партіями. Позивач вважає безпідставним зауваження митниці щодо відсутності у сертифікатах про походження товару посилання на інвойс, контракт, товаросупровідні документи, оскільки сертифікати містять загальну інформацію щодо товарів та не розробляються під окремі замовлення. Декларація країни відправлення не є документом, необхідним для визначення митної вартості товару. Відповідачем не було надано оцінку додатково наданим декларантом на повідомлення митниці документам, у тому числі страховому полісу, перекладеному договору фрахтування та документам, які підтверджують транспортування вантажу. За результатами проведеної на замовлення позивача експертизи встановлено, що рівень імпортних цін, зазначених у комерційному інвойсі № 74276-75835-3 від 28.07.2023, не суперечить поточній кон`юнктурі ринку та відповідає поточному рівню цін. В оскаржуваному рішенні не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, умов його поставки з відповідними характеристиками та умовами поставку товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як неправильне визначення позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Ухвалою від 18.10.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення її недоліків.

31.10.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

22.11.2023 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості імпортованих ТОА «АВ МЕТАЛ ГРУП» товарів було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості за митною декларацією № 23UA500370006585U0 від 11.08.2023, містять розбіжності. У зв`язку з цим декларанту було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Листом від 12.08.2023 декларант повідомив, що інші документи надаватися не будуть. Виявлені розбіжності декларантом не було спростовано. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення № UA500370/2023/000042/1 від 12.08.2023, яким митну вартість товару скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ резервним методом. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: щодо товару № 1 0,8282 дол. США/кг (МД від 21.05.2023 № UA500410/2023/001111); щодо товару № 2 0,8282 дол. США/кг (МД від 21.05.2023 № UA500410/2023/001111).

До відзиву додано клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 23.11.2023 у задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено.

Відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.08.2022 між ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» (покупцем) та компанією Eregly Demir ve Celik Fabrikalari T.A.S. (Туреччина) (продавецем) було укладено рамковий договір купівлі-продажу № ОММ.22.043, відповідно до п. 1.1 якого умови поставки, навантаження/вивантаження та відпускна ціна товару, умови та порядок розрахунків здійснюються відповідно до додатків до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 договору відпускна ціна товару вказана в кожному рахунку-проформі. Ціна дійсна протягом періоду, зазначеного в такому рахунку-проформі.

У додатку 1 до договору визначено умови поставки за Інкотермс 2020, СFR FO поставка до вказаного порту призначення (або до узгодженого пункту, якщо такий є, у вказаному порту призначення), як зазначено в рахунку-проформі.

У додатку 2 до договору визначено умови та порядок оплати, а саме, що платіж здійснюється двома частинами: 20% від загальної суми сплачується протягом п`яти робочих днів після отримання підписаних рахунків-проформ, решта 80% сплачується не пізніше п`яти робочих днів перед кожним навантаженням.

11.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Одеської митниці було подано декларацію № 23UA500370006585U0, якою до митного оформлення було заявлено товар:

товар № 1 - прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у листах, без подальшого оброблення, сталі марки S235JR+AR, розміром: 1,800*1.000,000*2000мм197,41т; Виробник: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Торговельна марка: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Країна виробництва: TR.;

товар № 2 - прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у листах, без подальшого оброблення, марки сталі S235JR+AR, розміром: 3,000*1.500,000*6000мм - 1155,27т; Виробник: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Торговельна марка: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Країна виробництва: TR.;

товар № 3 - прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у листах, без подальшого оброблення, марки сталі S235JR+AR, розміром: 10,000*1.500,000*6000мм - 346,56т; марки сталі S355J2С+N, у листах розміром: 8,000*2.000,000*6000мм - 14,05т; 10,000*2.000,000*6000мм - 213,75т; Виробник: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Торговельна марка: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Країна виробництва: TR.;

товар № 4 - прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, без подальшого оброблення, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття: марки сталі S235JR+AR, у листах розміром: 16,000*1.500,000*6000мм - 277,64т; 16,000*2.000,000*6000мм - 219,33т; 20,000*1.500,000*6000мм - 186,83т; 20,000*2.000,000*6000мм - 264,26т; марки сталі S355J2С+N, у листах розміром: 16,000*1.500,000*6000мм - 245,21т; Виробник: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Торговельна марка: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Країна виробництва: TR.;

товар № 5 - прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки600мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у листах, без подальшого оброблення марки сталі S355J2С+N, у листах розміром: 12,000*2.000,000*6000мм - 196,08т; Виробник: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Торговельна марка: ISKENDERUN DEMIR VE CELIK A.S.; Країна виробництва: TR.

Відповідно до митної декларації № № 23UA500370006585U0 від 11.08.2023 позивачем було заявлено митну вартість товару із застосуванням основного методу (за ціною контракту).

Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано митниці такі документи: сертифікати якості № 23Y000102265-23Y000102281 від 29.07.2023 та № 23Y000102281-23Y000102287 від 29.07.2023; пакувальний лист Б/н від 28.07.2023; рахунок-проформу № 23020074276 від 23.12.2022; рахунок-проформу № 23040075835 від 16.01.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) № 74276-75835-3 від 28.07.2023; коносамент № 1 від 28.07.2023; вантажну вiдомiсть б/н від 28.07.2023; сертифiкат про походження товару № Y 0443157 від 31.07.2023; сертифiкат про походження товару № Y 0443158 від 31.07.2023; платіжні доручення № 362 від 26.12.2022, № 366 від 27.12.2022, № 386 від 19.01.2023, № 541 від 11.05.2023, № 543 від 12.05.2023, № 555 від 26.05.2023, № 645 від 20.07.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № GIB2023000000018 від 31.07.2023; документ, що підтверджує вартість страхування (рах.-факт.) № 40-2809-23-00026 від 01.08.2023; страховий поліс № 40-2809-23-00026 від 01.08.2023; додатки №№ 1, 2, 3 до договору № OMM.22.043 від 01.08.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № OMM.22.043 від 01.08.2022 з перекладом; некласифікований внутрішній договір (контракт) № 40-2809-23-00026 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021; договір (контракт) про перевезення Charter party (Догов.фрахт.) від 06.07.2023; акт повідомлення № 68 від 10.08.2023; генеральний акт № 135 від 10.08.2023; копії митної декларації країни відправлення № 23310600EX00001231 від 21.07.2023 та № 23310600EX00001232 від 21.07.2023

Листом декларанта від 12.08.2023 на повідомлення Одеська митниці декларанту про необхідність надання додаткових документів надано пояснення щодо зауважень митниці, повідомлено про надання додаткових документів належної якості та відсутність можливості надати інші документи.

12.08.2023 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000042/1, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товарів №№ 1 скориговано до 0,8282 дол. США за одиницю за резервним методом.

У графі 33 рішення наведено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Зокрема, зазначено, що у поданих до митного оформлення містяться такі розбіжності:

1) у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойс) від 28.07.2023 № 74276-75835-3 не містяться посилання на контракт, проте є посилання на проформи, які надані до митного оформлення неналежної якості, неможливо провести перевірку числових значень, відрізняються підписи з інвойсом, який також має ознаки фотодруку;

2) у поданому до митного оформлення фрахт.рахунку № GIB2023000000018 від 31.07.2023 містяться сліди виготовлення на фото-редакторі, що може вказувати на підробку документа;

3) загальна сума банківських платіжних документів (не підписані уповноваженою особою банку) щодо попередньої оплати за товар не відповідає сумам, що містить інвойс від 28.07.2023 № 74276-75835-3 та проформам №№ 23020074276, 23040075835, а також копіям декларацій країни відправлення №№ 23310600EX00001231, 23310600EX00001232; в усіх зазначених документах міститься різне числове значення вартості товару;

4) сертифікати про походження товару від 31.07.2023 №№ Y 0443157, Y 0443158 не містять посилання на інвойс або контракт чи інші товаросупровідні документи, а також розбивки по товарам, не можливо виокремити окрему позицію товару, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію товару;

5) копії декларацій країни відправлення від 21.07.2023 №№ 23310600EX00001231, 23310600EX00001232 містять посилання на інші номери комерційних документів;

6) наданий страховий поліс від 01.08.2023 № 40-2809-23-00026 неналежної якості, через що неможливо сприймати числову інформацію, договір фрахтування від 06.07.2023 б/н не містить перекладу, відсутня оплата за транспортування вантажу.

У рішенні також вказано, що на повідомлення митниці декларантом не надано усіх запитуваних документів та не спростовано наявних розбіжностей у документах. Митницею було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, є більшим та становить: щодо товару № 1 0,8282 дол. США/кг (МД від 21.05.2023 № UA500410/2023/001111); щодо товару № 2 0,8282 дол. США/кг (МД від 21.05.2023 № UA500410/2023/001111).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Одеською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000154 від 12.08.2023 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 12.08.2023 № UA500370/2023/000042/1.

Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA500370006606U0 від 12.08.2023. Сума донарахованих митних платежів становить 1378439,12 грн.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Із зауваженнями митниці, наведеними в оскаржуваному рішенні № UA500370/2023/000042/1 від 12.08.2023, суд не погоджується та зазначає таке.

Поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) від 28.07.2023 № 74276-75835-3 містить посилання на проформи № 23020074276 від 23.12.2022, № 23040075835 від 16.01.2023.

У листі декларанта від 12.08.2023 на повідомлення Одеської митниці було повідомлено про направлення проформ № 23020074276 від 23.12.2022 та № 23040075835 від 16.01.2023 належної якості.

Додані до позовної заяви копії проформ № 23020074276 від 23.12.2022 та № 23040075835 від 16.01.2023 містять, зокрема, посилання на контракт № OMM.22.043.

Щодо доводів митниці про розбіжності у підписах в інвойсі та проформах, ознаки фотодруку, сліди виготовлення фрахт.рахунку № GIB2023000000018 від 31.07.2023 на фото-редакторі, що відповідач вважає ознаками підробки документів, суд зазначає, що такі доводи, в межах спірних правовідносин, мають характер припущення та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.

Щодо невідповідності загальної сум попередньої оплати за товар відповідно до банківських платіжних документів та сум, вказаних в інвойсі від 28.07.2023 № 74276-75835-3 та проформах №№ 23020074276, 23040075835, копіях декларацій країни відправлення №№ 23310600EX00001231, 23310600EX00001232, відповідачем не наведено відповідних розрахунків щодо невідповідності вказаних сум.

Контрактом № OMM.22.043 від 01.08.2022 погоджено загальну кількість товару, вартість товару узгоджено у проформах-інвойсах, поставка товару здійснювалася партіями.

Щодо зауважень відповідача до змісту митних декларацій країни відправлення та сертифікатів про походження товару, відповідно положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України є додатковими документами та надається декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем подано до суду копію договору добровільного страхування вантажу від 01.08.2023 № 40-2809-23-00026, відповідно до якого страховиком є ПАТ «Страхова компанія «УСГ», страхувальником ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП», застрахований вантаж гарачекатані сталеві листи, відповідно до якого загальна страхова премія становить 89448,32 грн.

Як зазначено у листі декларанта від 12.08.2023, на повідомлення митниці було надано докази сплати фрахту та страхування.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, зазначених у повідомленні митного органу, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом із тим, відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

В оскаржуваному рішенні зазначено джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, однак пояснення щодо зроблених коригувань відсутні.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 18688,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2000671950 від 11.10.2023.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: копію договору надання професійної правничої допомоги № 26/07/23 від 26.07.2023, укладеного між АБ «Консул» в особі керуючого партнера Чікіньова Д.М. і ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП»; копію протоколу № 1 від 26.07.2023 узгодження договірної ціни за договором № 26/07/23 від 26.07.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1219332 від 26.07.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2596 від 20.08.2012.

Пунктом 1.2 договору № 26/07/23 від 26.07.2023 передбачено, що на підтвердження факту надання виконавчем замовнику адвокатських послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору № 26/07/23 від 26.07.2023 сторонами можуть укладатися протоколи визначення договірної ціни на виконання певних робіт (надання послуг) з надання професійної правничої допомоги. Обсяг фактично наданих послуг та вартість послуг з надання професійної правничої допомоги зазначаються сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Протоколом № 1 від 26.07.2023 узгодження договірної ціни за договором № 26/07/23 від 26.07.2023 визначено вартість складення процесуальних документів 5000,00 грн за кожну інстанцію за одну судову справу, представлення інтересів замовника у судових засіданнях 1500,00 грн за кожне судове засідання.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 26/07/23 від 26.07.2023 позивачем не надано, як і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Оскільки позивачем не надано документів, необхідних для визначення розміру витрат на правничу допомогу, розподіл таких витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000042/1 від 12.08.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000154 від 12.08.2023.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 18688,47 грн (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, код ЄДРПОУ 36441934.

Відповідач: Одеська митниця, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Повний текст рішення суду складено 24.04.2025.

Суддя В.В. Рянська