Рішення № 126844510, 23.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40636/24

Провадження № 2-а/761/359/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.10.2024 року за ч.2 ст.163-15 КУпАП за підписом заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни, яка винесена відносно громадянина ОСОБА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 , за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» № 108759/26/15/07/45383999.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26.10.2024р. засобами поштового зв`язку позивач отримав оскаржувану постанову. Вказує, що розмір застосованого штрафу не відповідає діям, які кваліфіковані заступником начальника ГУ ДПС у місті Києві в оскаржуваній постанові. 3 матеріалів, які стали підставою для притягнення його до відповідальності, не вбачається, що він вчинив порушення повторно. Так, у Акті фактичної перевірки № 108759/26/15/07/45383999 від 30.09.2024р. не відображено повторність правопорушення. Тобто, не зазначено що перевірка проводиться повторно, або порушення Порядку розрахунків виявлено повторно. Так само, відсутні дані щодо притягнення протягом року до адміністративної відповідальності працівників, або керівника ТОВ «Базис Кейс», за порушення Порядку проведення розрахунків із покупцями, вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків до наставання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Крім того, відомості про те, що порушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, відсутні і у протоколі № 4580 від 10.10.2024 року. Примірник вказаного протоколу був направлений громадянину ОСОБА_1 поштовим відправленням. Таким чином, кваліфікація його дій у оскаржуваній постанові за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП проведена безпідставно та необгрунтовано, зважаючи на відомості матеріалів справи. Підтвердженням факту виконання вимог п.1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків до яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари і надані послуги)» є заява про приєднання до Договору еквайрингу AT «Ощадбанк» № 9583732-240409-113630 від 14.06.2024, за якою вбачається, що TOB «Базис Кейс» встановило та використовує платіжний термінал для забезпечення безготівкового розрахунку із споживачами за придбаний товар. Таким чином, директор TOB «Базис Кейс» не вчиняв і не вчиняє порушення вимог постанови КМУ, які зазначені в оскаржуваній постанові. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2024р., матеріали справи передані для розгляду судді ОСОБА_2

Ухвалою суду від 29.11.2024р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.12.2024р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

Згідно змісту відзиву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача вказував на обгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП. За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки №108759/26/15/07/45383999, згідно з яким встановлено порушення порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушено п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Зазначає, що на позивача накладено штраф в межах санкції ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, оскільки позивач притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП на підставі постанови від 24.04.2024 року. Окрім того, стягнення накладено правомірно, оскільки керівник підприємства в розумінні статті 165-13 КУпАП є суб`єктом правопорушення. Вищевказаною постановою на позивача було накладено штраф у розмірі 3 400, 00 грн., який був оплачений позивачем. Вказує, що в заяві про приєднання до договору еквайрингу відсутня адреса кіоску, де проводилась перевірка. Отже, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено підстав для скасування постанови, просить відмовити в задоволенні позовну в повному обсязі.

Того ж дня, 01.01.2025р. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої представник позивача наполягав на задоволенні позову та вказував, що відповідач помилково вважає, що вимоги Постанови КМУ від 29.07.2024 № 894 передбачають встановлення саме і виключно «банківського PoS терміналу». Таку саму позицію висловлювали і працівники ГУ ДПС у місті Києві під час перевірки. На пропозицію касира провести безготівкові розрахунки через платіжний застосунок з використанням QR code або оплатити з банківської карти безпосередньо на розрахунковий рахунок ТОВ «Базис Кейс» інспектори відмовлялись від такої форми безготівкового розрахунку і вимагали надати РоSтермінал. При цьому, у Інспекторів ГУ ДПС у місті Києві відсутні безготівкові кошти (як і готівкові) для проведення контрольної закупки. Також, у Інспекторів ГУ ДПС у місті Києві відсутнє і передбачене Законом право на проведення безготівкових контрольних закупок. Так, за п.п. 20.1.11. Податкового кодексу України, ГУ ДПС у місті Києві має право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді, у разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів. Продовжуючи свою хибну думку про те, що безготівковий розрахунок це дорівнює і обов?язково є банківський розрахунковий POS термінал, керівник ГУ ДПС умісті Києві безпідставно вніс даний пункт (пункт 2.2.4 Акту) в бланк акту перевірки; Тим самим підтверджується, що на думку ГУ ДПС у місті Києві виключно банківський термінал забезпечує виконання вимог про забезпечення безготівкового розрахунку з покупцями. Сам Акт і фіскальний чек прочитати неможливо. Вказані документи ТОВ «Базис Кейс» не надавались. До перевірки вказані особи не допускались і сама перевірка в її розумінні не проводилась. На нашу думку, Акт №108759 був складений без перевірки, а фіскальний чек отриманий з прикасового простору де покупці залишають не потрібні їм чеки. Проте, у своєму відзиві, відповідач зазначає про ніби проведену безготівкову закупку, яка не підтверджена жодним належним доказом. Не повідомляється з якого поточного рахунку, чи якою картою (номер платіжної карти її IBAN рахунок), чеком, жетоном або купоном мав би розрахуватися Інспектор ГУ ДПС у місті Києві. Відсутній відеозапис відмови касира проведення розрахунку у безготівковій формі або інший доказ такої відмови. Висловлена у відзиві теза про те, що відсутнє підтвердження факту встановлення банківських терміналів за адресами, які визначені у Додатку 1 до Наказу ТОВ «Базис Кейс» N?4-ОД не може бути прийнята судом з огляду на те, шо ГУ ДПС у місті Києві є контролюючим органом і наділене повноваженнями перевіряти таку інформацію. Зі свого боку, повторно зазначав, що незважаючи на економічну недоцільність, фізичну застарілість і незручність роботи з PoS терміналами, у кожному районі міста Києва товариством встановлено і оплачується робота даних архаїчних приладів. Під час вимкнення електроенергії та нестабільної роботи Інтернет мережі зазначені прилади неможливо використовувати, що також робить їх ненадійними у сучасних умовах діяльності товариства. Важливим є той факт, що зміст Наказу N? 4-ОД, та додатку 1 до нього, не полягає у доказуванні наявності чи відсутності PoS терміналу за конкретною адресою і Наказ не про банківські термінали взагалі. Наказ ТОВ «Базис Кейс» N? 4-ОД фізично перебуває на кожному місці торгівлі і його зміст доведений до кожного касира, як матеріально відповідальної посадової особи товариства. Під час перевірки, копія Наказу надана перевіряючим для вивчення і долучення до акту перевірки. Вказаний Наказ забезпечує можливість безготівкового розрахунку на всіх, без виключення, торгових павільйонах ТОВ «Базис Кейс» шляхом перерахування коштів на рахунок товариства, або ініціювання оплати через електронний платіжний засіб або через банківський термінал, на вибір покупця. Отже, відсутність адреси, за якою проведена перевірка, в переліку адрес в яких, додатково до інших способів оплати, ще і встановлений банківський термінал, жодним чином не спростовує реальну можливість провести безготівкові розрахунки за адресою перевірки.

11.02.2025р. через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника відповідача, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та звертав увагу суду на те,, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, під час аналізу позовної заяви ОСОБА_1 та додатка до неї, а саме копії наказу Товариства N?4-од, беручи до уваги Правила формування та використання QR-коду затверджені постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 року N?68, було встановлено, що OR-код є недійсним, оскільки не дає пропозиції здійснити платіж та не містить найменування юридичної особи номер рахунку, суму та валюту, код ЄДРПОУ, призначення платежу. Також, вказував, що торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини 28 цієї статті (п. 1 частини 29 статті 38 Закону №1591-IX). Таким чином торговці не мають права відмовляти у прийомі будь-якого платіжного засобу, який має законний статус і підтримується в країні. Отже, чинним законодавством встановлена заборона дискримінації платіжних засобів у випадках, коли торговець намагається нав?язати платіжний метод через власні переконання, в тому числі певні комісії банків. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право на вільне здійснення безготівкових розрахунків. Забороняється у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення споживачем безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов?язаний забезпечити таку можливість.

06.03.2025р. від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.

На підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2025р. № 01-08-584 щодо повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025р. матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою суду від 12.03.2025р. справу прийнято до розгляду суддею Романишеною І.П. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які вбачаються з матеріалів справи та встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №4580 від 10.10.2024 року, керівник ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)». Дата, час і місце вчинення порушення: 30.09.2024 року о 14.29 год. в кіоску за адресою: м.Київ, вул. Клеманська, 5, прим.1 Відповідальність передбачена ч.2 ст.163-15 КУпАП.

Відповідно до постанови від 16.10.2024 року складеної заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 10.10.2024 року №4580 та акт фактичної перевірки від 30.09.2024 року, встановлено, що директор ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроів) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги)».

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн. за ч.2 ст.163-15 КУпАП.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Базис Кейс».

В позовній заяві позивач посилається на неправомірність складеної постанови відносно нього, оскільки позивач за своїми функціональними обов`язками не є суб`єктом правопорушення, не порушував порядку проведення розрахунків, а також вказував на відсутність такої ознаки як повторність вчиненого правопорушення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до п. 110.5 статті 110 Податкового кодексу України юридична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами.

Посадовою особою юридичної особи приватного права, є особа, що виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також здійснює вказані функції за спеціальними повноваженнями.

Організаційно-розпорядчі функції службових осіб приватного права - це функції (обов?язки) по здійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Такі функції, як правило, виконують керівники юридичних осіб приватного права, а також їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами тощо), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські функції службових осіб приватного права - це функції (обов?язки) по управлінню або розпорядженню майном юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі функції (обов?язки), як правило, виконують начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, а також їх заступники, керівники відділів.

В той же час, представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що касир (продавець) здійснює в ТОВ «Базис Кейс», організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції тимчасово або за спеціальними повноваженнями, а відтак не доведено, що останній є суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-15 КУПАП.

Виходячи із зазначеного, керівник ТОВ «Базис Кейс» є суб`єктом правопорушення у розумінні статті 165-13 КУпАП, а тому твердження позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.ч. 2, 4 ст. 9 КАС України).

Сутність принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи полягає, серед іншого, у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою. Суд під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства повинен активно використовувати процесуальні повноваження, у тому числі й щодо виявлення, витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.

Як наголошує ч.1-2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі наданих письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

За змістом ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як регламентує ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши відповідні докази, які містяться в матеріалах справи відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд констатує, що позивачем не надано доказів на спростування обставин викладених у оспорюваній постанові та на підтвердження аргумента про те, що його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 234-2 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-15 цього Кодексу, покладено на Податкові органи. Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Відповідно до п.47 Положення №148 перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.

Керівники суб`єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

Отже, беручи до уваги, що керівником ТОВ «Базіс Кейс» є ОСОБА_1 , останній може бути притягнутий до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання сторони позивача на заяву про приєднання до договору надання послуг еквайрингу АТ «Ощадбанк» № 9583732-240409-113630 від 14.06.2024 року як на підтвердження забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків за продані ТОВ «Базис Кейс» товари, оскільки у переліку торгових точок, які містяться у вказаній заяві, торгова точка за адресою: м. Київ, вул. Клеманська, 5, прим. 1, де посадовими особами відповідача здійснювалась перевірка та виявлено порушення порядку проведення розрахунків, відсутня.

Окрім, того, посилання представника позивача щодо наявності альтернативних засобів провести безготівкові розрахунки через платіжний застосунок з використанням QR code або оплатити з банківської карти безпосередньо на розрахунковий рахунок ТОВ «Базис Кейс» не спростовують даних, встановлених актом перевірки № 108759/26/15/07/45383999, оскільки матеріали справи не містять доказів використання пристроїв, які дозволяють ТОВ «Базис Кейс» здійснювати розрахунок за продаж товарів в безготівковій формі в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Клеманська, 5, прим. 1.

Так, відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова, серед іншого, повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.163-15 КУпАП, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.2 ст.163-15 КУпАП, дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що з наявної податкової інформації ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП постановою від 24.04.2024 та штраф у розмірі 3400 грн. за вищезазначеною постановою від 24.04.2024 року був сплачений 01.05.2024 року.

На підтвердження вищезазначеного Головне управління ДПС у м. Києві долучило до відзиву на позов копії протоколу №1606 від 17.04.2024 року, постанови від 24.04.2024 року з доказами направлення, а також копію квитанції про сплату штрафу згідно постанови.

Таким чином, твердження представника позивача про відсутність доказів, які б свідчили про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовані наданими представником відповідача доказами.

За правилами ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-15 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч.2 ст.163-15 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до ст.139 КАС України, не підлягають розподілу.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 3, 19, 72-77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Реквізити сторін:

Головне управління ДПС у м. Києві: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 23.04.2025р.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА