Ухвала суду № 126843661, 23.04.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15682/24

Провадження №: 1-кп/755/24/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040001176 від 01.04.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100040001176 від 01.04.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024100040003099 від 04.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року вказане кримінальне провадження було призначено до судового розгляду.

Відповідно до обвинувального акту, розпорядженням Київського міського голови № 678 від 07.09.2017 року виконання обов`язків генерального директора комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (надалі КП «Плесо») покладено на першого заступника генерального директора цього комунального підприємства - ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з наказу КП «Плесо» № 184-к/тр від 08.09.2017 року на виконання розпорядження Київського міського голови № 678 від 07.09.2017 року ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків генерального директора КП «Плесо» з 08.09.2017 року.

У подальшому, розпорядженням Київського міського голови № 910 від 20.12.2018 року ОСОБА_3 призначено генеральним директором КП «Плесо». На займаній посаді він перебував до 26.12.2019 року, після чого був звільнений у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. п. 7.3, 7.4. Статуту КП «Плесо», затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 03.07.1995 року № 204 (в редакції розпорядження виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2008 року № 502 зі змінами зареєстрованими 12.02.2014 року) генеральний директор в межах своїх повноважень:

- самостійно вирішує питання діяльності Підприємства відповідно до чинного законодавства України та Статуту;

- несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань, визначених Статутом, дотримується фінансової дисципліни, ефективного використання та схоронення майна, закріпленого за Підприємством, дотримується чинного законодавства України;

- затверджує структуру та штатний розпис Підприємства, Положення про його структурні підрозділи та посадові інструкції працівників;

- розпоряджається майном та коштами Підприємства відповідно до чинного законодавства У країни та Статуту;

- погоджує з органом управління майном фінансовий план;

- несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, дотримання фінансової дисципліни, ефективне використання та охорону майна, закріпленого за Підприємством;

- укладає господарчі угоди та контракти у тому числі угоди про спільну діяльність спрямованих на покращення інфраструктури місць дозвілля та відпочинку;

- відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки, перерозподіляє у встановленому порядку фінанси за окремими статтями витрат;

- діє від імені Підприємства, репрезентує його в інших підприємствах, установах та організаціях;

- видає у межах своєї компетенції накази та дає вказівки, організовує та перевіряє їх виконання;

- укладає трудові договори з працівниками Підприємства відповідно до чинного законодавства України;

- дозволяє, у випадку доцільності, суміщення посад працівників Підприємства у порядку визначеному чинним законодавством України;

- вживає заходів щодо створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, відповідно до вимог нормативних актів, забезпечення дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Таким чином, обіймаючи посаду виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та відповідно генерального директора ОСОБА_3 здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою та у своїй діяльності зобов`язаний керуватися чинним законодавством.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України унормовано, що бюджетна система України ґрунтується принципах ефективності та результативності, цільового використання бюджетних коштів.

Принцип ефективності та результативності полягає у тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України.

Законом України «Про публічні закупівлі» визначені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

Закупівлі здійснюють за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям та зловживанням.

Так, за результатами проведеної процедури публічної закупівлі по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» між КП «Плесо», в особі виконувача обов`язків генерального директора ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельні технології», в особі директора ОСОБА_6 , укладено договір виконання робіт № 898 від 16.03.2018 року.

Згідно п. 1.1, 1.2 відповідного договору виконавець зобов`язується у 2018 році виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина», зазначені в договірній ціні (Додаток № 1), в повному обсязі, належної якості та в терміни, визначені в даному Договорі, а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт зазначені в локальному кошторисі за формою № 1, відомості ресурсів до локального кошторису за формою № 1 та у розрахунку загальновиробничих витрат.

Відповідно до п. 3.1 ціна договору є твердою та становить 18 072 780 грн з ПДВ, згідно договірної ціни, яка є невід`ємним додатком до договору.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. оплата вартості виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний виконавцем і прийнятий замовником обсяг робіт протягом 10 банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від головного розпорядника бюджетних коштів.

Розрахунки за фактично виконані Виконавцем роботи здійснюються шляхом їх оплати замовником на підставі акту (актів) приймання виконаних будівельних робіт, оформлених згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 за формами № КБ-2в та довідки (довідок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відстрочки платежу на термін до 10 банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до проектно кошторисної документації до загальної вартості робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» включено елементи благоустрою, а саме встановлення громадських вбиралень в кількості 2 шт.

Так, 06.05.2019 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи відповідальним за дотриманням фінансової дисципліни та ефектним використання і охороною майна Підприємства, діючи недбало, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та не передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення норм діючого законодавства не вжив жодних заходів до перевірки якості та вартості поставленого устаткування, у точно не встановлений час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, підписав та скріпив печаткою КП «Плесо» офіційний документ - Акт № 10 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за квітень 2019 року, до якого включено елементи благоустрою - громадська вбиральня в кількості 1 шт., вартістю 778, 46 тис. грн з ПДВ.

У подальшому, 14.06.2019 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи відповідальним за дотриманням фінансової дисципліни та ефектним використання і охороною майна Підприємства, діючи недбало, тобто не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та не передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення норм діючого законодавства не вжив жодних заходів до перевірки якості та вартості поставленого устаткування, у точно не встановлений час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, підписав та скріпив печаткою КП «Плесо» офіційний документ - Акт № 13 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за травень 2019 року, до якого включено елементи благоустрою - громадська вбиральня в кількості 1 шт., вартістю 778, 46 тис. грн з ПДВ.

Надалі, відповідні акти № 10 та № 13 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписані генеральним директором ОСОБА_3 , подані до казначейства та оплачені в повному обсязі, чим злочин доведено до кінця.

Разом з цим, ринкова вартість громадських вбиралень в кількості 2 шт., що були поставлені відповідно до договору виконання робіт № 898 від 16.03.2018 року, що був укладений за результатами проведеної процедури публічної закупівлі по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» на момент укладення договору складала 496 357, 45 грн.

Так, внаслідок неналежного виконання генеральним директором КП «Плесо» ОСОБА_3 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в порушення п. 7.3 Статуту підприємства та бюджетного законодавства, допустив порушення фінансової дисципліни, неефективне використання бюджетних коштів, що полягало у невжитті організаційних та адміністративних заходів до перевірки вартості фактично поставленого устаткування - двох громадських вбиралень, подальшого їх прийняття та оплату за значно завищеними цінами, чим заподіяно матеріальну шкоду комунальному бюджету в розмірі 753, 64 тис. грн., що є тяжкими наслідками.?

Крім того, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи відповідальним за дотриманням фінансової дисципліни та ефектним використання і охороною майна Підприємства, діючи недбало, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та не передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення норм діючого законодавства не вжив жодних заходів до перевірки якості та вартості поставленого устаткування, у точно не встановлений час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, підписав та скріпив печаткою КП «Плесо» офіційні документи - Акт «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за березень 2019 року» № 7 від 02.04.2019 року, Акт «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за квітень 2019 року» № 9 від 06.05.2019 року, Акт «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за липень 2019 року» № 18 від 05.08.2019 року, до яких включено елементи благоустрою - елементи модульних приміщень в кількості 3 шт., загальною вартістю 1 255,545 грн з ПДВ.

Надалі, відповідні Акти № 7, 9 та 18 «приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в), підписані генеральним директором ОСОБА_3 , подані до казначейства та оплачені в повному обсязі, чим злочин доведено до кінця.

Разом з цим, ринкова вартість модульних споруд в кількості 3 шт., що були поставлені відповідно до договору виконання робіт № 898 від 16.03.2018 року, що був укладений за результатами проведеної процедури публічної закупівлі по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» на момент укладення договору складала 498 689,88 грн.

Так, внаслідок неналежного виконання генеральним директором КП «Плесо» ОСОБА_3 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, в порушення п. 7.3 Статуту підприємства та бюджетного законодавства, допустив порушення фінансової дисципліни, неефективне використання бюджетних коштів, що полягало у невжитті організаційних та адміністративних заходів до перевірки вартості фактично поставленого устаткування - двох громадських вбиралень, подальшого їх прийняття та оплату за значно завищеними цінами, чим заподіяно матеріальну шкоду комунальному бюджету в розмірі 706,59 тис. грн, що є тяжкими наслідками.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, зазначивши, що надає згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою обставиною.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні зупинявся перебіг строку давності у зв`язку з ухиленням обвинуваченого від органу досудового розслідування, однак такий строк було відновлено та на даний час строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності дійсно закінчився, а тому на даний час наявні підстави для задоволення клопотання захисника.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути клопотання захисника за відсутності потерпілого.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження № 12024100040001176 від 01.04.2024 року та кримінального провадження № 12024100040003099 від 04.09.2024 року, та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, виходячи із наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Крім того, відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Частиною 2 статті 367 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Таким чином, згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, зазначено наступне.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 06.05.2019 року підписав Акт № 10 «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за квітень 2019 року», 14.06.2019 року підписав Акт № 13 «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за травень 2019 року», у точно не встановлений час, підписав Акт № 7 «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за березень 2019 року» від 02.04.2019 року, Акт № 9 «приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за квітень 2019 року» від 06.05.2019 року, Акт № 18 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт елементів благоустрою зони відпочинку «Троєщина» за липень 2019 року» від 05.08.2019 року, тобто останнє за часом діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , було вчинено у точно невстановлений час, але не пізніше 05.08.2019 року.

Разом із тим, постановою слідчого від 23.04.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040001176 від 01.04.2024 року було зупинене у зв`язку з ухиленням обвинуваченого від органу досудового розслідування, проте постановою слідчого від 07.08.2024 року досудове розслідування було відновлене у зв`язку з встановленням місця перебування обвинуваченого, тобто перебіг строку давності у вказаному кримінальному провадженні зупинявся у період часу з 23.04.2024 року до 07.08.2024 року.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, з дня вчинення якого, враховуючи період зупинення строків давності, минуло понад п`ять років, перебіг давності не переривався, в судовому засіданні захисник обвинуваченого та сам ОСОБА_3 просили закрити кримінальне провадження відносно нього у зв`язку із закінченням строків давності. Також, ОСОБА_3 дав згоду на закриття кримінального провадження не з реабілітуючих обставин.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням встановлених ст. 49 КК України строків притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12024100040001176 від 01.04.2024 року та кримінальне провадження № 12024100040003099 від 04.09.2024 року, відносно нього підлягають закриттю.

Водночас, як зазначено у згаданій постанові Верховного Суду, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не позбавляє потерпілого можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства, а тому суд вважає необхідним роз`яснити представнику потерпілого та цивільному позивачу таке право.

У той же час, згідно рішення Верховного Суду від 23 червня 2022 року (справа № 204/2626/21, провадження № 51-5123 км 21), у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілої сторони можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Крім того, підлягає вирішенню питання щодо процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Згідно правового висновку, висловленого у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23), нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Отже, закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).

Враховуючи те, що ОСОБА_3 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою обставиною, погодився з наслідками його звільнення, та враховуючи правовий висновок, висловлений у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23), суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_3 на користь держави наявні процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 12, 49, 367 КК України, ст. ст. 26, 127, 128, 284 - 288, 337 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040001176 від 01.04.2024 року та № 12024100040003099 від 04.09.2024 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.

Роз`яснити представнику потерпілого та цивільному позивачу, що звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не позбавляє можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави: 4543 гривень 68 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-24/12448-ПЧ від 28.02.2024 року; 61172 гривень 20 копійок за проведення судової експертизи № 24433/23-71/26419/23-54 від 09.01.2024 року; 61172 гривень 20 копійок за проведення судової експертизи № 26479/23-54/26480/23-71 від 12.01.2024 року.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: