Вирок № 126839175, 24.04.2025, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/376/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду уселищі Ємільчинесправу пообвинуваченню ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с Горопаї Любарського району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова загальна середня, працюючого будівельником, неодруженого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення

В середині лютого 2025 року, точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, за невстановлених слідством обставин, у ОСОБА_5 , який перебував за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , виник умисел, направлений на незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення для подальшого зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, а саме, порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, в середині лютого 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виготовив саморобний вогнепальний пристрій - нестандартну одноствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм, яка придатна до проведення пострілів на ураження цілі лише способом роздільного зарядження, за допомогою підсобних матеріалів господарського призначення, а саме: з дерев`яного брусу вирізав рамку з руків?ям, з металевої труби, яку обрізав та заклепав з одного кінця, та в якій зі сторони заклепаного кінця зробив отвір, виготовив ствол, після чого скріпив їх між собою за допомогою металевих хомутів.

Таким чином, ОСОБА_5 незаконно саморобним способом виготовив саморобний вогнепальний пристрій - нестандартну одноствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм, яка придатна до проведення пострілів на ураження цілі лише способом роздільного зарядження.

У вказаний час та місці у ОСОБА_7 , який достовірно знаючи про те, що виготовлений ним предмет є вогнепальною зброєю, зберігання якої заборонено законом, виник злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання вогнепальної зброї, у вигляді саморобного вогнепального пристрою для особистих цілей, після чого останній продовжив її зберігати за місцем свого постійного проживання в особисто визначеному ним місці.

Реалізуючи умисел, спрямований на незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій проти громадської безпеки, 04.03.2025 в обідню пору доби, точний час досудовими розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 взяв у себе вдома вищезазначений саморобний вогнепальний пристрій, який є вогнепальною зброєю, помістив його до внутрішньої частини куртки, в яку був одягнений, та попрямував разом з ним по АДРЕСА_1 , зберігаючи та переносячи її таким чином при собі, без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, цього ж дня ОСОБА_6 , перебуваючи на території колишньої АЗС по вул. Короленка в селищі Ємільчине Звягельського району Житомирської області, продемонстрував вказану вогнепальну зброю ОСОБА_8 , який в свою чергу повідомив про даний факт до поліції.

Після цього на місце події прибула слідчо-оперативна групи ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, де в ході проведення огляду місця події в період з 15 год. 15 хв. по 15 год. 55 хв. 04.03.2025 ОСОБА_6 добровільно дістав із лівого рукава куртки та надав для вилучення нестандартну одноствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм, яка виготовлена саморобним способом та придатна для проведення пострілів на ураження цілі, яку було вилучено до ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у незаконному

виготовленні вогнепальної зброї, кваліфіковано за ч. 1 ст. 263-1 КК України Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у носінні та зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 інкримінується вчинення:

- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, тобто, незаконне виготовлення вогнепальної зброї;

-кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.263КК України,тобто,носіння та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 28.03.2025, укладена між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому статтями 468, 469, 470 та 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263-1 та ч.1 ст.263 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, зазначивши, що щиро розкаюється у вчиненому.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинені злочини.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1 та ч.1 ст.263 КК України, які належать до категорії тяжких злочинів, особу підозрюваного, який раніше не судимий, визнає вину, та враховуючи обставину, що пом`якшує покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставини, що обтяжують покарання, відсутні, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, вперше вчинив кримінальні правопорушення, за умовами вказаної угоди сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч. 1 ст. 263-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

З урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного, його відношення до скоєного, обставини, які пом`якшують покарання, сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 476 КПК України.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказала, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263-1 та ч.1 ст. 263 КК України, погодився на призначення йому узгодженого покарання та просив затвердити укладену з прокурором угоду.

Захисник в підготовчому судовому засіданні ствердив, що угода була підписана в його присутності, просив укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 та інші передбачені угодою заходи.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч.ч. 5, 6 ст. 469 КПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Суд відповідно до вимог частини другої статті 473 КПК України роз`яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, якими є для прокурора та обвинуваченого обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого наслідком укладення та затвердження цієї угоди є також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Обвинуваченому роз`яснено обмеження щодо оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, визначені статтею 394 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд з`ясував у обвинуваченого, чи цілком розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватою;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України, а саме злочини, передбачені ч. 1 ст. 263-1 та ч.1 ст.263 КК України, відносяться до категорії тяжких.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, вину визнав, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 67 КК України обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши виконання вимог статті 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених кримінальним законом.

За таких обставин, суд уважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив:

незаконне виготовлення вогнепальної зброї, та кваліфікує його дії за ч.1ст.263-1КК України,за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме 4 (чотири) роки позбавлення волі;

носіння тазберігання вогнепальноїзброї,без передбаченогозаконом дозволу, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі частин 1-3 статті 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 2 (два) роки, якщо обвинувачений протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіп.п.1,2ч.1ст.76КК України слід покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таким чином, суд уважає можливим прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Вказане покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Вирішення питання щодо запобіжного заходу

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Рішення щодо речових доказів

Ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 07.03.2025 накладено арешт на саморобну одноствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм та передано на зберігання до кімнати зберігання зброї ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області.

Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити відповідно до статті 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді відповідно до статті 174 КПК України.

Процесуальні витрати

По справі є процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи зброї в сумі 3183 грн 60 коп, які підлягають стягненню із обвинуваченого в прибуток держави.

Керуючись статтями370,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2025 року між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060540000044 від 04 березня 2025 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

ч. 1 ст. 263-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробувальним терміном 2 (два) роки, якщо він протягом двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (на р/р UA448999980313010115000006797, код класифікації: 24060300, одержувач: ГУК у Жит.Обл/ТГ м. Житомир/24060300, код одержувача: 37976485, банк: Казначейство України) процесуальні витрати за проведення судової експертизи зброї у розмірі 3183 грн 60 коп (висновок експерта № СЕ-19/106-25/7136-БЛ від 10.03.2025).

Скасувати арешт, накладений на саморобну одноствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм.

Вилучений речовий доказ: саморобна одноствольна гладкоствольна дульнозарядна шомпольна вогнепальна зброя з гнотовим запаленням заряду із діаметром каналу ствола 10,9 мм, переданий на зберігання до ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1