Ухвала суду № 126838472, 24.04.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19033/23

Провадження № 4-с/686/9/25

УХВАЛА

24 квітня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі Сірій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Хмельницькому цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанову державного виконавця про арешт коштів,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на дії тапостанову державноговиконавця проарешт коштівувиконавчомупровадженні №76689225.В обґрунтуваннясвоєї скаргиборжник вказала,що 02грудня 2024року наїї електроннупошту надійшовлист зПриватбанку проарешт коштів.З цьоголиста вонадізналась,що накошти наїї картці накладено арешт відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 02.12.2024 року в межах виконавчого провадження за номером 76689225 відповідно до виконавчого листа № 686/19033/23, виданого 21.10.2024.

Постанову про відкриття провадження за номером 76689225 вона не отримувала. Про виконавчий лист № 686/19033/23, виданий 21.10.2024 року, вона не знала. Виконавчий лист був виданий неправомірно, оскільки вона у визначений законодавством строк подала заяву про розстрочення виконання рішення суду.

08.11.2024 року вона подала апеляційну скаргу на Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 23.10.2024 року (суддя Колієв С.А.) по справі № 686/19033/23 про відмову у розстроченні виконання рішення суду від 01.02.2024 року. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду її апеляційна скарга залишена без руху та надано їй 10 днів для усунення недоліків.

28.11.2024 року в приміщенні Хмельницького апеляційного суду вона отримала Ухвалу про усунення недоліків від 25.11.2024 року і ще триває строк для усунення недоліків , її апеляційна скарга не повернута.

Тобто виконавцем Бондар Т. було відкрито провадження та накладено арешт на її кошти ще до постановлення Ухвали Хмельницького міськрайонного суду від «23» жовтня 2024 року по справі № 686/19033/23, що є незаконно.

Вона взагалі не знала про відкриття виконавчого провадження за номером 76689225. Постанова про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів не були їй надіслані рекомендованим поштовим листом.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Т., а саме - винесення постанови про арешт коштів відповідно до відкритого виконавчого провадження № 76689225; визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів відповідно до ВП №76689225, відкритого державним виконавцем Бондар Т.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явилась, подала до канцелярії суду 23.04.2025 року клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з відрядженням до м.Луцьк, в яке вибула 22.04.2025 року на підставі власного ж наказу як керівника, та надання часу для укладення мирової угоди з відділом ДВС.

Разом з тим, слід зазначити, що дана скарга перебуває в провадженні суду з грудня 2024 року, судові засідання по справі 30.01.2025р., 21.02.2025р., 21.03.2025р., 15.04.2025р. відкладались за клопотанням боржника з різних підстав. Тому враховуючи наведене, завчасне повідомлення боржника про дату, час та місце судового розгляду скарги, достатність у боржника часу для реалізації процесуальних прав визначених чинним законодавством, в т.ч. і на отримання правової допомоги, укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення, суд враховуючи положення ч.ч.1,2 ст.450 ЦПК України вважає, що підстави для задоволення клопотання боржника і відкладення розгляду справи відсутні. При цьому неявка боржника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.02.2024 року в справі №686/19033/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 та стягнуто з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» 33141,18грн. заборгованості.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23.05.2024 року рішення Хмельницького міськрайцонного суду Хмельницької області від 01.02.2024 року в справі №19033/23 залишено без змін.

Отже, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.02.2024 року в справі №686/19033/23 набрало законної сили 23.05.2024 року.

21.10.2024 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №686/19033/23.

02.12.2024 року державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондар Т.А., на підстави заяви стягувача про примусове виконання, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76689225 з примусового виконання виконавчого листа №686/19033/23, виданого 21.10.2024 року Хмельницьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Хмельницькенергозбут» коштів в розмірі 33141,18грн.

Згідно супровідного листа від 02.12.2024р. №158305 державним виконавцем Бондар Т.А. було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, в т.ч. і ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .

Вказане поштове відправлення було направлено державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) рекомендованим листом 10.12.2024р. Однак, 30.12.2024 року вказаний лист повернувся відправнику з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

02.12.2024р. державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондар Т.А. у ВП № 76689225 було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , оскільки боржником заборгованість за виконавчим листом не погашено, в межах суми звернення стягнення.

Вказані обставини підтверджуються: матеріалами цивільної справи №686/19033/23; копією матеріалів виконавчого провадження № 76689225.

Згідно ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право в т.ч.: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.02.2024 року в справі №686/19033/23 набрало законної сили 23.05.2024 року, а отже підлягає примусовому виконанню в порядку визначеному чинним законодавством.

Подання боржником заяви про розстрочення виконання рішення суду не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу чи зупинення вчинення виконавчих дій.

Скаржником суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження добровільного виконання рішення суду в справі №686/19033/23,чи порушеннядержавними виконавцемвимог законупід часвинесення оскаржуваноїпостанови проарешт коштівборжника від 02.12.2024 року та відповідно наявність підстав для визнати протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондар Т.А. від 02.12.2024 року про арешт коштів боржника від 02.12.2024р. у виконавчому провадженні ВП № 76689225 і визнання неправомірними дій останньої щодо арешту коштів боржника.

Твердження боржника про те, що їй не було відомо про наявність виконавчого листа в справі №686/19033/23,суд вважаєнеобґрунтованими табезпідставними,оскільки ОСОБА_1 брала участь прирозгляді вказаноїсправи судом,їй буловідомо проприйняте рішення,оскільки вонайого оскаржуваладо Хмельницькогоапеляційного суду,а томувідповідно зналапро стягнення знеї коштівв сумі33141,18грн.на користьТзОВ «Хмельницькенергозбут».Про наявністьвідкритого виконавчогопровадженняВП № 76689225, як зазначає боржник у своїй скарзі вона дізналась 02.12.2024р. отримавши на електронну адресу лист з Приватбанку.

Відповідно до ч.3 ст.453 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондар Т.А.,визнання протиправноюта скасуванняпостанови проарешт коштівборжника від02.12.2024року увиконавчому провадженніВП№ 76689225від 02.12.2024 року, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 надії тапостанову державноговиконавця проарешт коштів,відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали суду 24.04.2025 року.

Суддя: