Рішення № 126837499, 24.03.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/357/25 Провадження № 2-а/450/13/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.01.2025 року серії ЕНА № 3885436; справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову покликається на те, що оскаржувану постанову серії ЕАН №3885436 від 18.01.2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесено безпідставно, без належних доказів порушення. Позивач зазначає, що в зазначений час та за вказаною адресою не вчиняв порушення не перетинав суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, керуючи автомобілем SKODA OKTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки, він просив поліцейського надати відеозапис з фіксацією порушення, однак отримав відмову. Натомість, як стверджує позивач, запис вівся лише з моменту розмови з інспектором, і не містить самого факту порушення. Також позивач посилається на положення ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише ті матеріали, які достовірно підтверджують факт правопорушення. На думку позивача, в матеріалах справи відсутні відомості про будь-яку фіксацію правопорушення технічними засобами, як цього вимагає ст. 283 КУпАП та Інструкція МВС №1395. Крім того, позивач вказує, що відповідно до ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність винесеного рішення. Проте жодного доказу, який би підтверджував факт перетину ним суцільної лінії, надано не було. У зв`язку з цим Шейнов Т. В. просить суд: розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визнати протиправною та скасувати постанову від 18.01.2025 року серії ЕАН №3885436; закрити провадження у справі про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення.

Ухвалою від 24.01.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

11.03.2025 року на адресу суду в порядку ст. 162 КАС України від представника відповідача інспектора Білинця Руслана Богдановича, який діє на підставі довіреності №35 від 17.02.2025 року, виданої ГУНП у Львівській області.

У своєму відзиві відповідач заперечує позов у повному обсязі, вказуючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3885436 від 18.01.2025 року є законною, обґрунтованою та винесена в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 122 КУпАП, ПДР України та Інструкції №1395 МВС. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 18.01.2025 о 15:01 год. у м. Сколе, керуючи автомобілем SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив порушення п. 8.5.1 ПДР України перетнув суцільну лінію розмітки 1.1, що було зафіксовано на місці події інспекторами поліції. Факт порушення задокументовано в постанові та підтверджується відеозаписами з бодікамер працівників поліції, що, на думку відповідача, є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 251 КУпАП. Крім того, відповідач вказує, що позивач не надав переконливих доказів відсутності порушення, а доводи, викладені в позовній заяві, не спростовують факт вчиненого адміністративного правопорушення. Наголошується також, що Шейнова було належно ознайомлено з правами відповідно до ст. 268 КУпАП та строками оскарження згідно зі ст. 289 КУпАП. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та залишити постанову серії ЕАН № 3885436 від 18.01.2025 року в силі як таку, що прийнята на законних підставах і підтверджена доказами. Також додатково долучає заву про розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі інспектора ВП № 3 (м. Сколе) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Білинець Михайла Михайловича серії ЕНА № 3885436 від 18.01.2025 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Згідно вказаної постанови, 18.01.2025 року о 15 год 01 хв в м. Сколе, вулиця Князя Святослава, 658 км, водій, керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.

Положеннями ст.222КУпАП України встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративнихправопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач зазначає, що 18.01.2025 року о 15 год 01 хв в м. Сколе, на вулиця Князя Святослава, 658 км, він не здійснював перетин суцільної лінії дорожньої розмітки передбаченої п. 1.1. ПДР України, керуючи транспортним засобом SKODA OKTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 , на що звертав увагу інспектору поліції під час розмови з ним, яка відбулася після зупинки його транспортного засобу, однак останній не реагував, на вимогу надати докази, відеозапис на якому був би зафіксований факт перетину суцільної лінії розмітки працівник поліції відмовився.

Так з наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у пункті 7, вбачається, що відеозапис здійснювався за допомогою бодікамери № 1882, вказано, що такий надається до постанови при потребі.

Проте, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, надіслав відзив на адміністративний позов, до якого долучено заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, однак відповідачем не було надано доказів підтверджуючих факт здійснення позивачем даного адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що працівниками поліції не було зібрано та представлено суду належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд дає віру тому, що позивач в даному випадку не порушував вимог правил дорожнього руху.

Згідно п.п. 3.4, 8.5.1 Правил дорожнього руху України, водії зобов`язані дотримуватись вимог дорожньої розмітки, яка, відповідно до п. 8.5.1 ПДР, є одним із засобів регулювання дорожнього руху та встановлює порядок і режим руху транспортних засобів. Зокрема, горизонтальна розмітка 1.1, відповідно до Розділу 34 ПДР, є суцільною лінією, що забороняє її перетин, оскільки вона поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Ч. 1 статті 59 та частині 2 статті 64 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний розсуд; статті 2, пункту З статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зазначено, що держава повинна гарантувати кожному, чиї права і свободи порушено, ефективний засіб правового захисту та можливість вільного вибору захисника; принципу 1 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим Конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками, який передбачає, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту й відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях судочинства.

Із метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності із законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, в цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд наголошує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватись виключно на висновках працівників поліції, за відсутності доказів винуватості особи, отриманих не інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Представник відповідача правомірність свого рішення та обставини, які б спростовували доводи позивача, не довів. Відповідачем також не було додано до відзиву інших доказів, які б спростовували доводи позивача, а саме відеозапис із бодікамери №1882, чи інші докази того, що позивач перетнув суцільну лінію дорожньою розмітки.

У зв`язку з цим суд не може встановити підтвердження порушення правил дорожнього руху п. 34, 8.5.1 позивачем.

У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 дорожнього руху, відзив представника відповідача суд оцінює критично, оскільки він не підтверджений належними та допустимими доказами, які б беззаперечно свідчили про факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відповідачем не надано відеозапису чи інших об`єктивних матеріалів, що фіксують сам момент порушення, зокрема перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, а лише загальні посилання на постанову та пояснення поліцейського. У зв`язку з цим, викладені у відзиві обставини не можуть вважатися достатніми для підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача доказів правомірності винесеної постанови представлено не було.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вказана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн. необхідно стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок йогобюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.241-246, 247, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3885436 від 18.01.2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

СуддяІ. І. Мельничук