Рішення № 126837381, 09.04.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8438/24

Провадження №2/463/273/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду вм.Львові цивільнусправу запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , просить ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість по кредиту в розмірі 50251,93грн., 2422,40грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2018 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс», та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №0.022.65.0918.ФО_К, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 26000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.03.2021року становить 50251,93грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, клопотанням до суду просить справу слухати у його відсутності і позов задоволити в повному обсязі. З врахуванням представлених документів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Враховуючи представлені докази, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності та ухвалити заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечив.

Відповідно до ч.1 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1ст.15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2ст.15 ЦК України).

Так, згідно зіст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 18.09.2018 року між між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0.022.65.0918.ФО_К, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 26000,00 грн. із терміном користування до 18.09.2021 року.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року за користування кредитом Позичальник сплачує:

1.5.1. проценти за користування кредитом щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 2,70% річних;

1.5.2. комісію за надання кредиту одноразово, не пізніше дня отримання в кредиту, в розмірі 0,0% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 Договору;

1.5.3. комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 2,99% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Пунктом 2.1. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в Банку, код Банку 322 умови сплати Позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п Договору.

Пунктом 2.3. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється Позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного місяцем підписання цього Договору, в сумі 1 530 грн. 40 коп. (одна тисяча в тридцять гривень 40 копійок) (далі Платіж). Якщо 10-те число припадає на неробочий день, погашення платежу здійснюється Позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку кредиту, визначеного в п. 1.1 цього Договору.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 Позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу, визначеного в п. 2.3 цього Договору, та суми інших платежів (при наявності) на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ЮНЕКС БАНК», код банку 322539 (надалі Рахунок).

Пунктом 2.6. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО _К від 18.09.2018 року визначено, що день виникнення простроченої заборгованості починається з наступного дня після закінчення періоду для оплати Платежу зазначеного в п. 2.3 цього Договору. Погашення простроченої заборгованості за цим Договором здійснюється Банком самостійно з Рахунку у відповідних частинах на відповідні рахунки з обліку заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, передбаченими цим Договором у відповідності до черговості погашення заборгованості, що визначена цим Договором. При наявності на Рахунку будь-якої суми грошових коштів та/або якщо на рахунку немає достатньої суми грошових коштів для погашення простроченої заборгованості, Банк здійснює погашення заборгованості в порядку та в черговості, передбаченої п. 2.8 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору № 0.022.65.0918.ЦП_К від 18.09.2018 року встановлено, що Позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього Договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим Договором строки.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_ К від 18.09.2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором (далі Графік погашення).

Відповідно до Графіку погашення кредит надавався строком з 18.09.2018 року по 17.09.2021 року.

Станом на 31.03.2021 року згідно графіку погашення Відповідач не виконав зобов`язання по Договору в частині повернення тіла кредиту, сплати ком процентів за користування кредитом. Кількість днів прострочення станом 31.03.2021 року складає 780 днів.

Пунктом 3.2 підпункту 3.2.6. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року визначено, що Сторони дійшли згоди, що у випадку порушення Позичальником однієї або декількох умов цього Договору, а також п. 3.2.2. цього Договору, у т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредит коштами, які сплачується Позичальником згідно з пп. 1.5.1 та несвоєчасної сплати комісії за обслуговування кредиту згідно пп. 1.5.3 цього Договору. Позичальник сплачує Банку штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 200,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування т процентів та/або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановлення кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБ суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу.

Враховуючи дане положення Договору, Банком були нараховані Відповідачу штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 року включно в розмірі 4728,94 грн.

З виписки з кредитного рахунку відповідача вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, а позичальник ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору не здійснював щомісячні платежі на погашення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісії за його обслуговування. З цієї виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, при цьому, неналежним чином виконував свої кредитні зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, інших обов`язкових платежів. Внаслідок невиконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань утворилась заборгованість.

Щодо відступлення права вимоги.

На електронному майданчику (електронна торгова система ТзОВ «Смарттендер» 28.03.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатор аукціону та власником активів якого було Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК».

Переможцем електронного аукціону є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року.

Між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТзОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) 31.03.2021 року укладено Договір факторингу №№ 31/03-2021.

Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №№ 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 (Реестр прав вимог станом на кінець дня 31 березня 2021 року). Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору.

Відповідно до умов даного Договору ТзОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) за кредитним договором № 0.022.65.0918.ФО К від 18.09.2018 року.

Факт набуття прав вимоги ТзОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо Відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року.

Станом на 31.03.2021 року відповідно до Реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.022.65.0918.ФО К від 18.09.2018 р. перед новим кредитором -ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 50 251 грн. 93 коп. (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят одна гривня 93 копійки), з яких:

4 450 грн. 85 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на день подання цієї позовної заяви);

18 730 грн. 54 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту:

10 грн. 76 коп. - проценти за кредитом (прострочені на день подання позовної заяви);

1 341 грн. 04 коп. - прострочені проценти за кредитом:

777 грн. 40 коп. - комісія за обслуговування кредиту (прострочена на день подання цієї позовної заяви);

20212 грн. 40 коп. прострочена комісія за обслуговування кредиту;

4728 грн. 94 коп. штрафи, пеня.

Відповідно достатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннямистатті 516 ЦК Українивизначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписамистатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно достатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зістаттею 1080 ЦК Українипрезюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правиломстатті 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТзОВ "ФК"ОМЕГА ФІНАНС" належне йому право вимоги.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4ст. 631 ЦК Українизакінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зіст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, за умовами кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 26000,00 грн, із терміном користування до 18.09.2021 року. Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту 4450,85 грн. (заборгованість по тілу кредиту на день подання позовної заяви), 18730,54 (прострочена заборгованість по тілу кредиту). З матеріалів цивільної справи не вбачається що відповідачем здійснювалося погашення тіла кредиту.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТзОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», до якого за договором факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення з останнього заборгованості за основним боргом в сумі 23181,39 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами та комісією.

Згідно з ч.1ст.1050ЦК України,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 цього Кодексу.

Згідно зіст.1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1ст. 1048ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно дост. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 року у справі №910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно достатті 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина другастатті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ту обставину, що розмір заборгованості за відсотками становить 1341,04 грн. та 10,76 грн. - проценти за кредитом (прострочені на день подання цієї позовної заяви).

Як вбачається з Графіку платежів кредиту Додатку №1 до паспорта споживчого кредиту, у стовпчику «проценти за користування кредитом» становлять 1077,40 грн. З матеріалів цивільної справи не вбачається, що відповідачем здійснювалося погашення тіла кредиту.

Відтак,суд вважаєобґрунтованими вимогипозивача ТзОВ«ФК «ОМЕГАФІНАНС» щодо стягненняпроцентів закористування кредитом,однак в частині суми заборгованості по процентах станом на 17.09.2021 року - 1077,40 грн.

Відповідно до п. 1.5.3. кредитного договору № 0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року встановлено комісію за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 2,99% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Згідно з Графіком погашення кредиту, що як встановлено, відповідач не виконував, позивачем нараховано заборгованість за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 20989,8 грн.

Так, положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У справі, яка розглядається, передбачена необхідність внесення щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 Договору (26000,00 грн.), в пунктах 1.5.3 розділі 1 «Предмет договору», пунктів 2.3, 2.4 розділу 2 «Порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій» кредитного договору. Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку за комісію обслуговування кредиту, передбачена також у Графіку платежів кредиту Додатку №1 до паспорта споживчого кредиту у стовпчику 7.2 «комісія за обслуговування кредиту». Розмір комісії за обслуговування складає 777,40 грн. щомісяця (36 платежів).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Натомість визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Встановлення судом нікчемності наведених умов Договору є підставою для відмови у стягненні нарахованої позивачем комісії.

Ураховуючи те, що у справі, яка переглядається, банк не зазначив у Договорі та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.5.3 розділі 1 «Предмет договору», пунктів 2.3, 2.4 розділу 2 «Порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій» кредитного договору, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо стягнення штрафів та пені.

За правиламист. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За принципами, закріпленими вст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Так, з позову вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 4728,94 грн. штрафних санкцій, які являють собою штрафи та пеню за порушення виконання зобов`язання.

Тобто позивач просить стягнути з відповідача два види штрафних санкційі штрафи, і пеню, які в загальному розмірі становлять 4728,94 грн, однак є різними видами цивільно-правової відповідальності.

З огляду на вищевказане, до відповідача неможливо застосувати одночасно два види відповідальності, і штрафи, і пеню, за одне порушене зобов`язання.

Матеріали справи не містять розрахунку окремо нарахованих штрафів та окремо нарахованої пені, а тому суд позбавлений можливості, у даному випадку, притягнути відповідача до одного виду цивільно-правової відповідальності (або штраф, або пеня), а тому суд відмовляє в стягненні 4728,94 грн штрафів та пені.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 24258,79 грн.

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» просить також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено четвертою та п`ятою ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 07.12.2023 року, укладений між ТзОВ «Фінансовакомпанія «ОМЕГАФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Немесіда», а також акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2024 року, платіжна інструкція кредитового переказу коштів.

З долученого до матеріалів справи остаточного розрахунку сум судових витрат вбачається, що адвокатом була надана, а клієнтом отримана наступна правова допомога: вивчення матеріалів кредитної справи, проведення правового аналізу та визначення правової позиції, складання позовної заяви про стягнення заборгованості також підготовка доказів до неї та інших документів, аналіз судової практики по даній категорії справ.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи, підлягають стягненню на його користь з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зі ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» підлягає стягненню 2896,46 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1169,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12/офіс 1007, ЄДРПОУ 42436323) заборгованість за кредитним договором №0.022.65.0918.ФО_К від 18.09.2018 року в сумі 24258,79 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12/офіс 1007, ЄДРПОУ 42436323) 2896,46 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12/офіс 1007, ЄДРПОУ 42436323) 1169,40 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Нор