Ухвала суду № 126832147, 24.04.2025, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2025 Справа № 908/1041/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Горохов І.С., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, 49038, м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, 8

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес», 69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 45

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

установив

21.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес» про стягнення заборгованості за договором № 366 ОП від 09.11.2020 у розмірі 232 879, 67 грн, з яких: сума основного боргу за період з 01.10.2024 по 18.03.2025 у розмірі 209 274, 64 грн, 3% річних за період 26.02.2025 по 31.03.2025 у сумі 584,82 грн, пеня у розмірі 2092, 75 грн, штраф у розмірі 20 927,46 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025, справу № 908/1041/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність їх передачі за вимогами виключної підсудності справ з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При визначенні підсудності даного спору Господарському суду Запорізької області позивачем застосовано загальні правила підсудності, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 45.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.

Частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові у справі № 911/2390/18 від 16.02.2021, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Як вбачається із змісту пред`явлених позовних вимог, спір стосується стягнення заборгованості за договором № 366 ОП «Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» від 09.11.2020.

Відповідно до п. 1.1 договору Балансоутримувач (Комунальне підприємство «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради) надає Оператору (Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес») право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке Шосе, в районі будинку № 3, площа майданчика: 345,0 кв. м., кількість машино-місць: 30, кількість пільгових місць: 3, дні роботи: щоденно, час роботи: з 20.00 до 08.00.

Таким чином, вирішення даного спору за правилами виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу також на те, що ст. 279 Господарського процесуального кодексу України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес» про стягнення коштів підлягають передачі на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області за встановленою підсудністю.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Передати справу № 908/1041/25 за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес» про стягнення коштів, за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Справу № 908/1041/25 за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервісес» про стягнення коштів, після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення направити для розгляду, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвала суду набрала законної сили 24.04.2025.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений ст. ст. 254, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. С. Горохов