Ухвала суду № 126832106, 23.04.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/6/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.04.2025 Справа № 908/236/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/236/25

за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 05498909 (Оріхівське шосе, буд. 10-а, м. Запоріжжя, 69033)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69033)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 234 504 грн 04 коп. безпідставно набутих грошових коштів

за участю уповноважених представників:

від позивача: Лобіков Д.В., адвокат, свідоцтво № 1334 від 02.04.2002; довіреність № 344 від 23.01.2025;

від відповідача: Неудачін Р.В., адвокат, свідоцтво ЗП № 001944 від 04.12.2018, довіреність № 2 від 02.01.2025

вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 2312

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 27.01.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про:

- визнання недійсними додаткових угод: №1 від 28.02.20; № 2 від 03.08.20; № 3 від 21.09.20; № 4 від 10.11.20; № 5 від 17.11.2020; № 6 від 28.12.20; № 7 від 28.12.20; № 9 від 08.02.21; № 10 від 17.02.21, що укладені до договору № 684 від 04.03.2020, укладеному між КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (код 05498909) нова назва - КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 05498909 (вул. Оріхівське шосе, буд. 10-а, м. Запоріжжя, 69033) та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (69033, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код 42093239);

- стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на користь КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради 234 504,04 грн, безпідставно набутих грошових коштів.

У позові позивач посилається на невідповідність оскаржуваних додаткових угод, та обов`язку відповідача повернути безпідставно отримані кошти згідно з ч. 2 ст. 215, 256, 257, ч.1 ст.327 ЦК України, п.7 ч.4 ст. 36, ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», п.34 ч.1 ст. 2 , абз.1 ч.6 ст.22 , ч.1 ст.3, ч.12 ст.23, ч.9 ст.78, ч.1 ст. 57, п.34 ч.1 ст.66 Бюджетного Кодексу, абз.1 п.2.4. розділу ІІ Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань, бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну України № 372 від 02.04.14 року, в результаті чого вони повинні бути визнані недійсними, а кошти підлягають поверненню.

У позові позивач просить розглянути справу в порядку загального позовного провадження, з викликом представників сторін.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 справу № 908/236/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито провадження по справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 19.02.2025 о 11 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 19.02.2025 відкладено підготовче засідання по справі на 19.03.2025 о 11 год. 00 хв.

18.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 19.03.2025 представник відповідача підтримав вказане клопотання, просив зупинити провадження у даній справі.

Представник позивача зазначив, що на час судового засідання не ознайомлений із клопотанням відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.03.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав судове засідання на 02.04.2025 о 11 год. 20 хв.

01.04.2025 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про долучення доказів та додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті поданих документів, просив долучити докази до матеріалів справи, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Документи надані позивачем прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі вирішено розглянути у наступному судовому засіданні.

За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 23.04.2025 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 23.04.2025 судом розглядалось клопотання відповідача про зупинення провадження у справі

Представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечив проти клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Для вирішення клопотання про зупинення провадження у даній справі суд оголосив перерву у судовому засіданні для постановлення ухвали.

Після перерви суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали, зупинив провадження у справі № 908/236/25, роз`яснив сторонам порядок і строк оскарження ухвали.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Так, предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про: визнання недійсними додаткових угод: №1 від 28.02.20; № 2 від 03.08.20; № 3 від 21.09.20; № 4 від 10.11.20; № 5 від 17.11.2020; № 6 від 28.12.20; № 7 від 28.12.20; № 9 від 08.02.21; № 10 від 17.02.21, що укладені до договору № 684 від 04.03.2020, укладеному між КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (код 05498909) нова назва - КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 05498909 (вул. Оріхівське шосе, буд. 10-а, м. Запоріжжя, 69033) та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (69033, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код 42093239); та стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на користь КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради 234 504,04 грн, безпідставно набутих грошових коштів.

У позові позивач посилається на невідповідність оскаржуваних додаткових угод, та обов`язку відповідача повернути безпідставно отримані кошти згідно з ч. 2 ст. 215, 256, 257, ч.1 ст.327 ЦК України, п.7 ч.4 ст. 36, ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», п.34 ч.1 ст. 2 , абз.1 ч.6 ст.22 , ч.1 ст.3, ч.12 ст.23, ч.9 ст.78, ч.1 ст. 57, п.34 ч.1 ст.66 Бюджетного Кодексу, абз.1 п.2.4. розділу ІІ Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань, бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну України № 372 від 02.04.14 року, в результаті чого вони повинні бути визнані недійсними, а кошти підлягають поверненню.

Спір у цій справі виник у т.ч. у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість спожитої позивачем електричної енергії в кількості 589 223,00 кВт*год на думку Позивача мала коштувати 1 106 021,08 грн, натомість останнім за неї було сплачено 1 340 525,12 грн., що спричинило переплату за поставлену КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР електричну енергію на 234 504,04 грн.

29 січня 2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/19/24 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з ухвалою:

«…1. Спір у справі № 920/19/24 виник у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання.

Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (стислий виклад):

2. У цій справі постало питання правомірності укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про публічні закупівлі. Сторони підвищували ціну не більше ніж на 10% від попередньо визначеної додатковими угодами про збільшення ціни, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором.

3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

4.Верховний Суд у цій справі з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10% рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися…».

"...71. Крім того, колегія суддів звертає увагу на необхідності дотримання принципу належного урядування, який має сприяти юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

72.Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

73.Втім, з наданих скаржником пояснень вбачається, що Міністерство економіки України (Мінекономіки) надає інше тлумачення застосуванню п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", ніж те, що вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

74. Так, з листа Мінекономіки від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (щодо застосування п.2 ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" до внесення змін Законом №114-ІХ) вбачається, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

75. З додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" (щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ) вбачається, що норма п.2 ч.5 ст.41 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості. Після підписання договору про закупівлю сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону за умови, що такі зміни відбуватимуться не частіше, ніж один раз на 90 днів. Це обмеження не розповсюджується на договори про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

76. Отже, що позиція Мінекономіки (як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, з публічних закупівель) зводиться до того, що у разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару; розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості...".

«…Підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:

- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021;

- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі…».

Таким чином, у справі № 908/19/24 буде розглядатись необхідність дотримання принципу належного урядування, який має сприяти юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси, про що свідчать п.п. 71-76 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 920/19/24, що зумовлює подібність правовідносин та вплив можливих висновків ВП ВС на правозастосування у цій справі.

Оскільки відносини у справі № 920/19/24 та справі № 908/236/25 є подібними, вказане є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Враховуючи предмет позову у даній справі, суд вважає за необхідне зупинити розгляд даної справи до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:

11) пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

При цьому, суд враховує, що висновки, здійснені касаційною інстанцією при розгляді подібної справи, можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи.

Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 908/236/25 до до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

2. Сторонам після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це господарський суд.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена в строки та порядку передбаченому ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2025.

Суддя А.О. Науменко