Ухвала суду № 126829967, 14.04.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1663/25

1-в/705/178/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представника установи ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення, подане засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Нова Байсань Бобровицького району Чернігівської області, громадянином України, не одруженим, проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимим: 1) 30.09.2002 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 2) 29.01.2003 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 08.06.2005 звільненого від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 05 місяців 29 днів; 3) 19.05.2006 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання; 4) 05.08.2010 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 5) 03.12.2013 Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, який відбуває покарання за вироком Чернігівського апеляційного суду від 05.12.2018, яким засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі,

У С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, у якому зазначив про те, що відбута частина строку призначеного покарання передбачає можливість застосування умовно-дострокового звільнення згідно ст. 81 КК України.

Відбуваючи покарання в ДУ СВК № 92 він має 6 заохочень від адміністрації установи та начальника відділення. Усі стягнення застосовані відносно нього погашені у встановленому законом порядку.

Станом на час звернення з вказаним поданням він відбув 2/3 визначеного йому строку покарання, в зв`язку з чим і просить суд звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити, оскільки він відбув 2/3 строку покарання, діючих стягнень не має, оскільки ті, що були, уже погашені, вважає, що він став на шлях виправлення тому просить звільнити його умовно-достроково.

Захисник засудженого ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного та просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_5 відбув 2/3 строку покарання призначеного судом, за час відбування покарання характеризується позитивно, має 6 заохочень, стягнення, які застосовувалися до засудженого погашені, тому вважає, що ОСОБА_5 заслуговує на застосування відносно нього вказаної заохочувальної норми.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення, оскільки засуджений має 6 судимостей за вчинення злочинів проти власності, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та проти життя та здоров`я особи. Неодноразово звільнявся від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, а також з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Відбуває покарання за скоєння особливо тяжкого злочину, під час утримання в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не мав. Під час утримання в БучанськійВК 85 характеризувався негативно, заохочень не мав, натомість 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді переведення до карцеру. Згідно характеристики наданої адміністрацією Старобабанівської ВК-92, ОСОБА_5 за час відбування покарання з 18.11.2020 характеризується позитивно, має 5 заохочень, додисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз. Відомості про його працевлаштування відсутні. Вину у скоєному злочині не визнавав. При цьому позитивно засуджений характеризувався не завжди, згідно характеристики від 04.11.2021 характеризувався посередньо. ОСОБА_5 адміністрацією колонії не призначався на будь-яку посаду, а виконує роботи по благоустрою колонії в якості днювального відділення, що згідно ч. 3 ст. 107 КВК України є обов`язком кожного засудженого та по суті не є його працевлаштуванням. В зв`язку з викладеним, рішенням Комісії установи від 06.02.2025 відмовлено в направлені до суду матеріалів про його умовно-дострокове звільнення від покарання. Процесуальні витрати за вироком суду на суму 1583,28 грн. не відшкодував. З урахуванням особи засудженого, до якого судом неодноразово застосовувалась заохочувальна норми, передбачені ст. ст. 75 та 81 КК України, нестабільної поведінки за весь період відбування покарання, існують сумніви, в тому що ОСОБА_5 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарання. У зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого.

Представник установи в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого оскільки вважає, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення, у зв`язку з чим комісія установи і прийняла рішення не направляти матеріали до суду щодо його умовно-дострокового звільнення.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника.

Суд, вислухавши засудженого та його захисника, врахувавши позицію прокурора, представника установи, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Чернігівського апеляційного суду від 05.12.2018, яким засуджений за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 14 років позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 05.12.2018, відповідно до розпорядження Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2018.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.12.2024, яка набрала законної сили 25.12.2024, вищевказаний вирок Чернігівського апеляційного суду від 05.12.2018 було приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, а саме ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання за ч. 3 ст. 185 КК України в зв`язку з усуненням законом караності діяння. Також виключено з вироку посилання на ч. 1 ст. 70 та ст. 71 КК України, а призначене ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 13 років позбавлення волі залишено без змін.

Згідно довідки відділу по контролю за виконанням судових рішень Старобабанівської ВК №92 початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 - 17.05.2016, кінець строку - 16.10.2027, не відбута частина покарання складає 02 роки 06 місяців 15 днів.

Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув 2/3 строку покарання.

Відповідно до характеристики ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області ОСОБА_5 з 18.11.2020 відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За час відбування покарання характеризується позитивно. Має 5 заохочень, 1 стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку.

Виконував обов`язки днювального відділення, до праці та виконання покладених обов`язків ставиться сумлінно, виконує поставлені завдання, дотримується правил трудової дисципліни, приймає участь у суспільно-корисному житті відділення та участь в роботі самодіяльних організацій.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Приймає участь у життєдіяльності відділення та установи в цілому. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки.

Разом з тим, у вказаній характеристиці, представником установи зазначено про те, що засуджений ОСОБА_5 вчиняє дії пов`язані з погрозами та насильством, не робить висновків своїх минулих помилок. Щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого відбуває покарання, стверджує, що іншого виходу не було, крім як вчинити такі дії та заперечує серйозність таких своїх дій.

Також у характеристиці зазначено про те, що ОСОБА_5 під час перебування у СІЗО м. Чернігів характеризувався негативно та мав 1 стягнення, яке погашено. Відбуваючи покарання у БВК 70 з 19.01.2017 характеризувався позитивно, стягнень не мав, та мав 1 заохочення. Крім того, засуджений ОСОБА_5 з 20.07.2019 відбував покарання у БВК 85, де характеризувався негативно та мав 1 стягнення, яке знято, але заохочень не мав.

У відповідності до інформації, наявній у характеристиці щодо заохочень та стягнень, засуджений ОСОБА_5 має заохочення: 12.07.2017 подяку; 06.07.2021 дострокове зняття раніше накладеного стягнення; 04.01.2022, 05.07.2023 та 01.01.2025 подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК та ПВР колонії та за участь в роботі самодіяльних організацій. Також засуджений має стягнення: 18.09.2018 поміщення до карцеру на строк до десяти діб, за конфлікту ситуацію; 24.09.2020 догану за виявлення та вилучення мобільного телефону та 26.01.2021 догану, у зв`язку з невиходом на перевірку. Усі вказані стягнення зняті та погашену у встановленому порядку.

06.02.2025 на засіданні комісії державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області та спостережної комісії при Уманській районні державній адміністрації було розглянуто питання щодо доцільності ініціювання звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 та, враховуючи характеристику та поведінку останнього, одноголосно прийнято рішення про не направлення такого клопотання, у зв`язку з не доведенням свого виправлення.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Суд врахохує, що засуджений ОСОБА_5 раніше був неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та проти життя та здоров`я особи. Відносно нього раніше неодноразово застосовувалися заохочувальні норми, як то звільнення від відбування покарання з випробуванням та умовно-дострокове звільнення. ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, який призвів до смерті потерпілого. За весь період відбування покарання засудженого та перебування у слідчому ізоляторі не завжди позитивно характеризувався, не працевлаштований, хоча і має заохочення за виконання покладених на нього обов`язків та додержання правил поведінки, але такі його дії є саме обов`язком засудженого при відбуванні покарання, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 107 КВК України та не є по суті його працевлаштуванням. У вчиненому не розкаюється та вважає, що саме збіг обставин змусив його так вчинити. Після настання можливості застосування до засудженого заохочувальних норм, передбачених кримінально-процесуальним кодексом, комісією установи прийнято рішення про відмову у направлені до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого.

Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, тяжкість, характер та наслідок скоєного злочину, за який останній відбуває покарання, а також ставлення до вчиненого, суд вважає, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення та існують обґрунтовані сумніви, що він не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень після дострокового звільнення і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже не заслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1