Рішення № 126821396, 14.04.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5837/24

Провадження 2/206/285/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україницивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

15.09.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №701348771.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

20.10.2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22 356,00 грн., з яких: 5 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 356,00 грн.сума заборгованості за відсотками.

08.10.2021 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06107-10/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

21.09.2022 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21092022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 6 660,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 660,00 грн.сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики у розмірі 29016,00 грн., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.02.2025 року через електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на те, що позивачем не надано доказів перерахування коштів на рахунок відповідачки та жоден з наданих до суду договорів не містить такої істотної умови договору як-то реквізити рахунків відповідачки та спосіб отримання нею кредитних коштів. Також позивач не надав належні та допустимі докази того, що він набув права вимоги за кредитним договором, а сам витяг з реєстру про відступлення права вимоги до відповідача не має доказовості, оскільки є документом, сформований позивачем, без надання первинних документів, що позбавляє цей документ доказовості в розумінні ст. 76, 78, 79 ЦПК України. Щодо відсутності належного повідомлення про відступлення права вимоги, ані первісний кредитор, ані особи, які за ствердженням позивача набули права вимоги в подальшому не повідомили про передачу права вимоги позичальнику, чим порушили його права споживача та створили значні ускладнення для можливого виконання договору позики. А розмір заявлених вимог не відповідає закону отже положення договору, що встановлює такі вимоги є нікчемними. Тому відповідачка та представник не визнають позовні вимоги в повному обсязі та просять суд відмовити в задоволенні позову.

18.02.2025 року через електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив, обґрунтовуючи це тим, що з матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений нею номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору. Відповідно саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки кредитний договір є дійсним та ніким не оскаржений. З чого слідує, що на спростування відповідачем презумпції правомірності кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню. Слід зазначити, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов укладених договорів. Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтею 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування. При цьому вказані договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Щодо належного повідомлення відповідача про відступлення прав повідомили наступне, що при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та проводити розгляд справи за відсутності предаставника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, але до канцелярії суду надала заяву, в якій просила в задоволенні позовних вимог відмовити та розглядати за відсутності її та відповідачки.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, прийшов до наступного.

15.09.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №701348771 (а.с. 9 зворот-10).

Згідно з умовами п. 1.3. договору, сума кредиту складає 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.7. кредит надається строком на 15 днів, тобто до 30.09.2021 року.

Згідно п.1.9. За користування позичальник сплачує товариству за дисконтною процентною ставкою 0,48% на добу, 175,20 % річних; за індивідуальною процентною ставкою 1,93%, 704,63% річних та за базовою ставкою 1,98%, 722,70% річних.

Однак відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання, допустивши прострочення в погашенні суми кредиту і відсотків, а тому сума заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку суми заборгованості складає 22 356,00 гривень, з яких: 5 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 356,00 грн.сума заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

20.10.2022 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір факторингу №20102022 від 20.10.2022 року про відступлення прав вимоги відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за відповідним кредитним договором та додаткову угоду до цього договору (а.с.16-17 зворот).

Відповідно ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 22 356,00 гривень.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року про відступлення права вимоги, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні позикодавцю, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги позикодавця до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у договорі.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 складає 22 356,00 гривень, з яких: 5 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 356,00 грн.сума заборгованості за процентами за користування кредитними коштами. (а.с.18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №701348771 ОСОБА_1 від 15.09.2021 заборгованість за період з 21.10.2022 по 31.08.2024 складає 22 356,00 гривень, з яких: 5 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 356,00 грн.сума заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

08.10.2021 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06107-10/2021.

Згідно з умовами п. 1.1. договору, позикодавець надає фінансовий кредит у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредит надається строком на 16 днів, тобто до 23.10.2021 року.

Згідно п.1.3 За користування кредитом позичальник сплачує товариству 182,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,50% на добу, але відповідно до п.1.4 позичальнику, якому товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,5% на добу за умови повного повернення кредиту протягом 16 днів з моменту надання кредиту.

Згідно з п.п.2.3.у разінедотримання умоввстановлених пунктом1.4.цього кредитногодоговору та/абов разіпролонгації кредитунарахування процентівздійснюється назагальних умовахза стандартноюпроцентною ставкоюз першогодня користуваннякредитними коштамивідповідно допункту 1.3.цього Договору,при цьомуклієнт погоджується,що такийперерахунок процентівза користуваниякредитом нес односторонньоюзміною умовдоговору.

Однак відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, допустивши прострочення в погашенні суми кредиту і відсотків, а тому сума заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку суми заборгованості складає 6 660,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 660,00 грн.сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

21.09.2022 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №21092022 від 21.09.2022 року про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за відповідним кредитним договором.

Відповідно ТОВ«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальній сумі 6 660,00 гривень.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022 року про відступлення права вимоги, ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні позикодавцю, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги позикодавця до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у договорі.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21092022 від 21.09.2022 року був переданий ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» реєстр боржників в повному об`ємі відповідно до договору факторингу№21092022 від 21.09.2022 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21092022 від 21.09.2022 року сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 складає 6 660,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 660,00 грн.сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №06107-10/2021 ОСОБА_1 від 08.10.2021 заборгованість за період з 21.09.2022 по 31.08.2024 складає 6 660,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 660,00 грн.сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-який формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ст.ст.509,526,530ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідност. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 до тепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманою нею позикою, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов`язань у розумінні нормЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Із прийняттям Закону України«Про електронну комерцію»№ 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону УкраїниПро електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі встановлено, 20.02.2023 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06107-10/2021 та 08.10.2021 року між ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06107-10/2021 Кредитні договори підписано власноруч відповідачкою електроними підписами позичальника, відтворенени шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Представником відповіда не наведено причин несплати заборгованості за кредитами та не оспорюються факт укладання кредитних договорів. Виходячи з цього суд може прийти до висновку про наявність заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

При розгляді цих спірних правовідносин судом враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 та у постановах Верховного Суду у справах № 364/737/17 від 14.06.2018, № 492/1149/16-ц від 18.10.2018, № 373/251/17 від 31.01.2019, у справі №372/2767/16-ц від 24.01.2019, № 344/3627/169-ц від 12.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договорів свої зобов`язання по поверненню коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення грошей та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.11,15,16,509,526,530,610,611,612, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.2,4,13,141 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") суму заборгованості за кредитним договором №701348771 у розмірі 22 356,00 гривень, з яких: 5 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 356,00 грн.сума заборгованості за процентами за користування кредитними коштами; закредитним договором №06107-10/2021 у розмірі 6 660,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 660,00 грн.сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею, всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 29 016,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") сплачену суму судового збору у розмірі 3 028 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.В. Малихіна