Рішення № 126813831, 22.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року м. Київ №320/28378/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА БЕСТ" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "АЛЬФА БЕСТ" з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, від 14.02.2023 №UА 100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UА 100000/2023/000112/2, прийняті Київською митницею ДМС України;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення від 14.02.2023 №100120/2023/000047 та від 27.07.2023 №UА100120/2023/000189, прийняті Київською митницею ДМС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Крім того, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. На думку позивача, ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Разом з тим, зазначені митницею у рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, в якому зазначив, що митний орган правомірно прийняв оскаржувані рішення, оскільки під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Відповідачем направлено до суду заперечення, у яких наголошено, що з поданих позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «АЛЬФА БЕСТ» (Покупець) тa «AYSULTAN SEKERLEME GIDA AMBALAJ TEKSTIL INS. TUR. PAZ. ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Продавець) укладено міжнародний контракт від 03.01.2023 №2, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1. якого Продавець поставляє Покупцеві товар в асортименті згідно з інвойсами до кожної поставки (далі - Товар).

Підпунктами 1.2.-1.4. пункту 1 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що номенклатура, ціна, кількість товару вказуються в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну поставку товару, які являються невід`ємною частиною даного контракту.

Країна походження, асортимент, загальна кількість товару, що поставляється, зазначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту.

Продавець надає Покущеві право бути імпортером і дистриб?ютором продукції, яку виготовляє Продавець. Це право реалізується на всій території України. Під дистрибуцією розуміються оптові і роздрібні продажі на всій території України юридичним і фізичним особам.

Підпунктами 2.1-2.5 пункту 2 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що загальна вартість контракту складає 300 000 доларів США. Валюта цього контракту Долар США.

Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, упакування товару. Ціна одиниці та асортимент Товару може змінюватися і буде відображена в інвойсах та підтверджується прайс-листом.

З огляду на довгостроковість і взаємовигідність цього контракту, Покупцеві надаються додаткові (максимальні) знижки, які враховуються в інвойсах (рахунках-фактурах) до кожної поставки.

За згодою Покупця Продавець може поставляти рекламну продукцію у вигляді кольорових буклетів, карток, стійок та іншого на платній чи безоплатній основі. Ціна реклами буде вказуватися в інвойсі. В разі безкоштовної доставки ціна буде вказана тільки для митних цілей.

За згодою Сторін з метою залучення кінцевого споживача і збільшення обсягу продажів Продавець має право знижувати ціни на Товар на 5-40% протягом дії даного контракту.

Підпунктами 3.1.-3.6. пункту 3 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що умови поставки товару СРТ KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010.

Право власності на товар переходить до Покупця після митного оформлення товару на території України, що підтверджується відбитками печаток митних органів на відповідних документах (CMR, інвойсі).

Продавець зобов?язаний разом з товаром надати Покупцеві всі необхідні документи для митного оформлення, оплати товару, транзиту через треті країни, та сповістити про відвантаження товару.

Продавець завантажує Товар на вантажний автомобіль, що наданий Покупцем.

Продавець також оформляє за свій рахунок експортну декларацію на митниці і забезпечує іншими дозвільними документами, що необхідні для вивозу Товару з країни Продавця, а в окремих випадках для транзитного перевезення Товару через треті країни.

Поставки товару здійснюються в доларах США.

Дозвіл на експорт та імпорт, банківські витрати (комісія та ін.) а також інші документи (якщо вони потрібні) повинні бути отримані та оплачені Покупцем і Продавцем на територіях відповідних держав.

Підпунктами 4.1-4.3. пункту 4 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що оплата (попередня оплата) здійснюється на валютних рахунок Продавця згідно інвойсів (рахунків-фактур), валюта платежу - долар США.

Оплата проводиться на умовах відстрочки платежу на 180 днів від вартості замовлення, так і у вигляді передоплати згідно з виставленим Продавцем рахунком, що включає вартість Товару.

Всі збори, включаючи комісію банків, податки, дозволи на експорт та імпорт, митні витрати на території країни Продавця оплачуються Продавцем за його рахунок, а на території країни Покупця - за рахунок Покупця.

На виконання вказаних вище умов Контракту від 03.01.2023 №2 позивачем було замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партії Товару згідно Специфікації від 02.02.2023 №1 до контракту від 03.01.2023 №2 та Інвойсу від 02.02.2023 №AEF2023000000025.

Базисом поставки у вищезазначеному Інвойсі та Специфікації компанією AYSULTAN SEKERLEME GIDA AMBALAJ TEKSTIL INS. TUR. PAZ. ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. та ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» було визначено СРТ KYIV, а щодо порядку розрахунків обумовлено оплату протягом 60 днів після митного оформлення в Україні.

Сторонами за Контрактом від 03.01.2023 №2 укладено додаткову угоду від 15.06.2023 №1, у відповідності до якої відстрочка платежів за товари за взаємною згодою Сторін збільшена до 365 днів.

На підставі досягнутих домовленостей Продавцем було здійснено відвантаження та поставку замовленого ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» Товару, що підтверджується інформацією з відповідної міжнародної товарно-транспортної накладної від 02.02.2023 №416817.

На виконання умов п. 3.3. Контракту від 03.01.2023 №2 Продавцем крім Інвойсу було надано також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема сертифікат походження товару від 02.03.2023 №0086560, фактуру від 02.02.2023 №AE 2023000000025, пакувальний лист, сертифікат якості від 02.02.2023 №23-44-000080, експортну декларацію від 02.02.2023 №23440100EX00000161 та фактури від 06.01.2023 №RNI2023000000001, від 02.02.2023 №RNT2023000000010.

Також, ТОВ «АЛЬФА-БЕСТ», як Покупець та TAYAS GIDA SAN. VE TIC A.S., як Продавцем укладено контракт від 10.11.2022 №1 та додаткову угоду до нього від 11.04.2023.

Підпунктом 1.1. пункту Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що Продавець поставляє Покупцеві товар в асортименті згідно з інвойсами до кожної поставки.

Підпунктами 1.2.-1.4 Контракту від 10.11.2022 №1 встановлено, що номенклатура, ціна, кількість товару вказуються в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну поставку товару, які являються невід`ємною частиною даного контракту, Країна походження, асортимент, загальна кількість товару, що поставляється, зазначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту.

Продавець надає Покупцеві право бути імпортером і дистриб?ютором продукції, яку виготовляє Продавець. Це право реалізується на всій території України. Під дистрибуцією розуміються оптові і роздрібні продажі на всій території України юридичним і фізичним особам.

Підпунктами 2.1.-2.5. пункту 2 Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що загальна вартість контракту складає 500 000 доларів США. Валюта цього контракту - Долар США.

Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, упакування товару. Ціна одиниці та асортимент Товару може змінюватися і буде відображена в інвойсах та підтверджується прайс-листом.

3 огляду на довгостроковість і взаємовигідність цього контракту, Покупцеві надаються податкові (максимальні) знижки, які враховуються в інвойсах (рахунках-фактурах) до кожної поставки.

За згодою Покупця Продавець може поставляти рекламну продукцію у вигляді кольорових буклетів, карток, стійок та іншого на платній чи безоплатній основі. Ціна реклами буде вказуватися в інвойсі. В разі безкоштовної доставки ціна буде вказана тільки для митних пілей.

За згодою Сторін з метою залучення кінцевого споживача і збільшення обсягу продажів

Продавець має право знижувати ціни на Товар на 5-40% протягом дії даного контракту.

Підпунктами 3.1.-3.6. Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що умови поставки товару CPT KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010.

Право власності на товар переходить до Покупця після митного оформлення товару на території України, що підтверджується відбитками печаток митних органів на відповідних документах (CMR, інвойсі).

Продавець зобов?язаний разом з товаром надати Покупцеві всі необхідні документи для митного оформлення, оплати товару, транзиту через треті країни, та сповістити про відвантаження товару.

Продавець завантажує Товар на вантажний автомобіль, що наданий Покупцем.

Продавець також оформляє за свій рахунок експортну декларацію на митниці і забезпечує дозвільними документами, що необхідні для вивозу Товару з країни Продавця, а в окремих випадках для транзитного перевезення Товару через треті країни.

Поставки товару здійснюються в доларах США.

Дозвіл на експорт та імпорт, банківські витрати (комісія та ін.) а також інші документи (якщо вони потрібні) повинні бути отримані та оплачені Покупцем і Продавцем на територіях відповідних держав.

Підпунктами 4.1.-4.3. п. 4 Контракту встановлено, що оплата (попередня оплата) здійснюється на валютних рахунок Продавця згідно інвойсів (рахунків-фактур), валюта платежу - долар США.

Оплата проводиться на умовах відстрочки платежу на 180 днів від вартості замовлення, так і у вигляді передоплати згідно з виставленим Продавцем рахунком, що включає вартість Товару.

Всі збори, включаючи комісію банків, податки, дозволи на експорт та імпорт, митні витрати на території країни Продавця оплачуються Продавцем за його рахунок, а на території країни Покупця - за рахунок Покупця.

На виконання вказаних вище умов Контракту від 10.11.2022 №1 Позивачем було замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партії Товару згідно Специфікації від 14.07.2023 №1 до контракту від 10.11.2022 №1 та Інвойсу від 14.07.2023 №TI2023000000637.

Базисом поставки у вищезазначеному Інвойсі та Специфікації компанією TAYAS GIDA SAN. VE TIC A.S. та ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» було визначено FCA GEBZE, а щодо порядку розрахунків обумовлено оплату протягом 60 днів після митного оформлення в Україні.

На підставі досягнутих домовленостей Продавцем було здійснено відвантаження та поставку замовленого ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» Товару, що підтверджується інформацію з відповідної міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.07.2023 №1453.

Також, варто наголосити, що транспортування такого товару підтверджується договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_1 від 16.01.2023 №16/01/23, заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2023 №12/07/23, рахунком на оплату постачальника від 24.07.2023 №3, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2023 №3, довідкою про транспортні витрати від 14.07.2023 №LD01_1407, книжкою МДІ від 15.07.2023 №SX85184925 та платіжною інструкцією від 02.08.2023 №70.

На виконання умов п. 3.3. Контракту від 10.11.2022 №1 Продавцем крім Інвойсу було надано також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема список товарів електронного інвойса до ВМД від 31.07.2023 №23UA100120616696U3, прейскурант (прайс-лист) від 03.07.2023, експортну декларацію від 14.07.2023 №23341200EX00261787, фактуру від 14.07.2023 №TIH2023000000637, сертифікат походження товару від 14.07.2023 №456608, пакувальний лист від 14.07.2023 №TIH2023000000637, сертифікати якості від 14.07.2023 №23-34-033786, від 14.07.2023 №23-34-033822.

У свою чергу, для здійснення митного оформлення Товару, як щодо Контракту від 03.01.2023 №2 так і щодо Контракту від 10.11.2022 №1 ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» було укладено договір про надання послуг з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, декларування вантажів, митного оформлення від 23.02.2021 №АБТ-02/21 (Додаток 36) з Приватним підприємством « 88» (далі - митний брокер).

Здійснення митного оформлення Приватним підприємством « 88» на користь ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» в межах описаних вище поставок також підтверджується актами здачі-приймання робіт від 15.02.2023 №0004/23, від 31.07.2023 №Ab016/23, рахунками від 15.02.2023 №004/23, від 31.07.2023 №БТ016/23 та платіжною інструкцією від 17.02.2023 №56.

Так, на виконання умов вищезазначеного договору митним брокером були подані відповідачу митні декларації, від 13.02.2023 №UA100120/2023/611018, від 24.07.2023 №UA100120/2023/616396, а ТОВ «АЛЬФА БЕСТ», у свою чергу були сплачені відповідні платежі за митне оформлення імпортованих товарів, що підтверджується платіжними інструкціями від 13.02.2023 №50 та від 14.02.2023 №52.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 257 МК України митним брокером для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості Товару до Київської митниці по кожній МД було подано пакет документів, до якого щонайменше входили: контракт, укладений з Продавцем; інвойс; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат про походження товару; пакувальні листи; договір про надання послуг митного брокера.

Проте, відповідачем до поданих митних декларацій було направлено Декларанту повідомлення, в яких вказувалось, що:

1. «…надані декларантом при митному оформленні митної декларації від 13.02.2023 №UA100120/2023/611018 документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті та містять розбіжності, а саме: у п. 1.3 зазначено, що країна походження, асортимент, загальна кількість товару вказуються в специфікаціях, які додаються до контракту. До митного оформлення специфікація на дану поставку не надана; п. 4.2 контракту № 2 від 03.01.2023 зазначено, що передбачена передплата або відстрочка платежу, але в інвойсі не вказаний термін оплати товару. Також до митного оформлення надано пакувальний лист, який не містить підпису та печатки відправника».

2. «Документи подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відповідно до інвойсу №TIH2023000000637 від 14.07.2023 умовами поставки вказано FCA GEBZE, в той час як у графі 20 митної декларації від 24.07.2023 №JA 100120/2023/616396, умови поставки зазначені FCA ISTANBUL;

- для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано довідку про транспортні витрати від 14.07.2023 №LD01 1407, однак відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по надання послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної сітки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».

На підставі викладеного, митним органом було запропоновано Декларанту протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені в ч. 3 ст. 53 МК України.

У відповідь на вказане Повідомлення, Декларант все ж таки надав відповідачу перелік додаткових документів з проханням завершити митне оформлення на підставі таких поданих документів.

Однак, внаслідок цього, відповідачем було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2.

Водночас, в графі 33 оскаржуваного рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, після повторного відтворення змісту попередніх Повідомлень Декларанту вказано, що « …. 13.02.2023 декларантом надано додаткові документи, відповідно до яких:

1) не забезпечено, відповідно до статті 254 Кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема копій митних декларацій країни відправлення №23TR44010000001502 та № 23440100EX00000161. У зв?язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів.

2) відповідно до товаросупровідних документів умовами поставки є СРТ Київ. Однак, відповідно до пункту 4.3 контракту від 03.01.2023 №2 продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем. Вказане суперечить умовам поставки СРТ офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати та викликає сумніви у достовірності відомостей зазначених в вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості.

Отже, заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, шо вимагались митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МК України.

Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, шо суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947).

Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів.

Джерело інформації для визначення митної вартості: митна декларація від 12.12.22 №UA100230/2022/621846.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2, після повторного відтворення змісту попереднього Повідомлення Декларанту вказано, що « ...Додатково декларантом надано рахунок від 24.07.2023 №3 в якому вказана сума Разом: 135 000 грн., в той час загальну суму по рахунку зазначено 74 600. Крім того, надана заявка на організацію транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2023, в якій вказано маршрут Гебе-Київ, в той час, як у графі 20 митної декларації від 24.07.2023 №UA100120/2023/616396 умови поставки зазначені FCA ISTANBUL.

27.07.2023 декларант надіслав лист, у якому зазначено, що надати додаткові документи можливості не має.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості.

Отже, заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, що вимагалися митним органом відповідно до частин 2, 3 статті 53 МК України.

Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів.

Джерело інформації для визначення митної вартості: товар 1 - митна декларація від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655, товар 2 - від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655.

У зв?язку з прийняттям вказаних Рішень Декларанту на підставі Карток відмови було відмовлено у прийнятті митних декларацій та запропоновано подати нові митні декларації з урахуванням оскаржуваних Рішень, у зв?язку з чим митним брокером було подано відповідачу нові митні декларації від 15.02.2023 №23UA100120611145U7 тa від 31.07.2023 №23UA100120616696U3.

Надалі Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу X МК України, що підтверджується у платіжних інструкціях від 15.02.2023 №53, від 15.02.2023 №54, від 28.07.2023 №8.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини третьої-п?ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в шій статті.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (далі за текстом - Правила №598), зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Стосовно обґрунтованості оскаржуваного рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2 суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами укладеного Контракту від 03.01.2023 №2 ціна Товару включала в себе вартість тари, упаковки, упакування товару, ризики пошкодження та втрати, всі податки та мито та інші збори на території країни Продавця, а також вартість доставки до м. Київ, адже базисом поставки Продавцем в Інвойсі визначено CPT (Carriage Paid To) KYIV.

Згідно правил Інкотермс в редакції 2010 базис поставки СРТ (Carriage Paid To) (.. named place of destination), тобто Доставка до місця призначення до ( назва місця призначення) означає, що продавець зобов?язаний оплатити витрати, пов?язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов?язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Судом встановлено, що в укладеному ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» Контракті від 03.01.2023 №2 (зокрема, в пункті 6.5) з Продавцями було узгоджено, що всі ризики пошкодження та втрати Товару до моменту його передачі у розпорядження покупця несе Продавець, у зв?язку з чим страхування Товарів Покупцем не здійснювалось.

Таким чином, вартість товарів, зазначена в митній декларації та інвойсі, вже включала вартість доставки товару до Києва, а отже не може бути обчислена відокремлено від ціни імпортованого товару, бо є його складовою, що в свою чергу підтверджується й умовами укладеного Контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, одним із доводів відповідача щодо невизнання заявленої Декларантом митної вартості Товарів в спірному, що викладено у Рішенні від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, зазначено наступне :

«відповідно до товаросупровідних документів умовами поставки є CPT Київ. Однак, відповідно до пункту 4.3 контракту від 03.01.2023 №2 продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем. Вказане суперечить умовам поставки CPT офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати та викликає сумніви у достовірності відомостей зазначених у вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу».

Разом з тим, судом не приймаються до уваги вказані доводи відповідача, оскільки пунктом 3.1. Контракту від 03.01.2023 №2 передбачено, що умовами поставки товару є СРТ KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010.

Імперативними умовами поставки є умови, що визначені інвойсом. Зокрема, інвойсом від 02.02.2023 №AEF2023000000025, в межах котрого й здійснювалася поставка товару, щодо котрого прийнято спірне рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, визначено, що умовами поставки є СРТ KIEV.

Таким чином, в даному випадку застосуванню підлягають умови поставки, що визначені Інвойсом від 02.02.2023 №AEF2023000000025, що підтверджується й у пункті 3.1. згаданого контракту.

При цьому, пункт на котрий посилається контролюючий орган, як на підставу неможливості встановити дійсну митну вартість товару, а саме пункт 4.3, підлягає застосуванню виключно у тому випадку, коли базисом поставки товару буде умова самостійного транспортування Покупцем імпортованого товару, що не підпадає шд наявну ситуацію, оскільки як вже зазначалося, у відповідності до наданого інвойса базисом поставки є CPT KIEV.

Крім того, суд вказує, що пункт 4.3. Контракту, відповідно до якого продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем, жодним чином не суперечить базису поставки СРТ KIEV, оскільки вказаний базис поставки передбачає одну з основних умов - продавець зобов?язаний оплатити витрати, пов?язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відтак, Покупець у відповідності до пункту 4.3 Контракту від 03.01.2023 №2 може надати вантажний автомобіль, на який буде завантажено Товар, а Продавець, у свою чергу, у відповідності до умов базису поставки СРТ оплатить витрати, пов?язані з перевезення такого Товару на вантажному автомобілі, котрий був наданий Покупцем.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин справи, суд дійшов до висновку про відсутність суперечностей між товаросупровідними документами та положеннями укладеного Контракту від 03.01.2023 №2.

Судом встановлено, що митний орган однією з підстав щодо невизнання митної вартості товару, заявленої Декларантом, у оскаржуваному рішенні від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2 вказав наступне :

«не забезпечено, відповідно до статті 254 Кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення зокрема копій митних декларацій країни відправлення №23TR44010000001502 та N°23440100EX00000161».

Вказані твердження відповідача є необґрунтованими та спростовуються наступним.

Так, частина перша статті 254 МК України, порушення якої, за твердженнями митного органу, слугувало підставою для коригування митної вартості, визначає, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, с необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

3 аналізу вбачається, що положеннями статті 254 МК України чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

В свою чергу, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність потреби у перекладі документів, оскільки експортна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість, а тому вимога про надання перекладу є безпідставною, при цьому митним органом не доведено неможливості встановити дійсну митну вартість імпортованих товарів за відсутності експортних декларацій перекладених на українську мову.

Суд наголошує, що митний орган повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування (ціну товару та інші складові митної вартості, які підлягають обчисленню, за умови їх наявності) в документах, перелічених в частині 2 статті 53 МК України.

Приписи частини 3 статті 53 МК України не дозволяють митному органу шукати розбіжності в інших документах, які відсутні в переліку документів з частиною 2 статті 53 МК України.

В свою чергу, судом встановлено, що Декларантом до митного оформлення були надані всі першоджерела митної вартості імпортованого товару згідно частини 2 ст. 52 МК України: контракт, інвойс, специфікація, з яких безперешкодно можна обчислити митна вартість товару.

Суд бере до уваги, що сама по собі форма засвідчення (оформлення) перекладу не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного на українську мову документу і, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи вищевикладене, суд вказує про необгрунтованість оскаржуваного рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, Декларантом до митної декларації було подано достатній перелік документів, який беззаперечно підтверджує правильність визначення заявленої позивачем митної вартості імпортованого Товару.

Стосовно обґрунтованості спірного рішення від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2 суд вказує наступне.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про розбіжність відомостей про місце відправлення та завантаження товарів, оскільки вказана різниця не має ніякого впливу на митну вартість товарів та не змінює її шляхом збільшення оплати за транспортування таких товарів з різних місць відправлення, оскільки вартість доставки була обумовлена ще до моменту їх відправлення.

Крім того, посилання митного органу на наявність розбіжностей у рахунку від 24.07.2023 №3 є також необгрунтованими, оскільки як до митного органу, так і до суду позивач надавав відповідний рахунок, який спростовує наведені твердження митного органу.

Разом з тим, суд також наголошує, що позивачем надано платіжну інструкцію від 02.08.2023 №70, яка в свою чергу підтверджує оплату позивачем грошових коштів у розмірі 135 000 грн., що в свою чергу спростовує висновки митного органу твердження контролюючого органу стосовно наявності будь-яких розбіжностей у ціні транспортування імпортованого товару.

Також, судом не приймаються до уваги твердження митного органу про неможливість визнання заявленої Декларантом митної вартості з підстав «неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості», оскільки Декларантом надані повний перелік документівв на підтвердження митної вартості імпортованого товару згідно частини 2 ст. 52 МК України: контракт, інвойс, договір, заявку та рахунок за транспортування, за якими однозначно обраховується митна вартість товару.

Крім того, позивач, враховуючи твердження митного органу про заниження митної вартості імпортованого товару, звернувся до Київської обласної торгово-промислової палати для проведення експертизи щодо встановлення митної вартості товару, щодо якого прийняте оскаржуване рішення від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2.

Так, за наслідками проведення експертизи, яка проводилася на підставі Контракту від 10.11.2022 №1 та Інвойсу, було складено експертний висновок Київської обласної торгово-промислової палати щодо вартості імпортованого майна від 18.07.2023 №КТІ1-0298, у відповідності до якого суб?єкт експертної діяльності, на підставі наданих документів, тобто на підставі 1 методу обчислення митної вартості товару (за ціною контракту) встановив митну вартість імпортованого товару на рівні вартості, що була визначена Декларантом у митній декларації, щодо котрої контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості.

Відтак, відповідачем не доведено наявність обставин, що свідчать про заниження Декларантом митної вартості імпортованого товару.

Стосовно джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, судом встановлено, що у рішенні від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2 джерелом інформації для визначення митної вартості зазначена митна декларація від 12.12.22 №UA100230/2022/621846, а в рішенні від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2 джерелами визначення митної вартості зазначені декларації від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655 тa від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655.

Разом з тим, суд зазначає, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІ ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв?язку з чим така інформаційна база не містить всіх об?єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а.

При цьому, судом встановлено, що у графі 33 оскаржуваного рішення зазначено лише реквізити (дата, номер) вказаних митних декларацій та рівень митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

На переконання суду правильність визначення ним митної вартості товару за ціною договору, а також об?єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товарів, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі використаної в якості джерела інформації декларацій є протиправним. Належних та допустимих доказів зворотнього не надано відповідачем.

Таким чином, в вищезазначених документах, які були надані позивачем, судом встановлено відсутність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вищезазначених вимог МК України безпідставно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення товару за методом визначення митної вартості за ціною договору (основний метод) по митним деклараціям від 13.02.2023 №UA100120/2023/611018 та від 24.07.2023 №UA100120/2023/616396, що свідчить про необґрунтованість прийнятих оскаржуваних рішень.

Суд вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UА 100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UА 100000/2023/000112/2 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення, на думку суду, є протиправними.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення від 14.02.2023 №UA100120/2023/000047 та від 27.07.2023 №UА100120/2023/000189, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.02.2023 №UA100120/2023/000047 та від 27.07.2023 №UА100120/2023/000189 мотивовані прийняттям митним органом рішень про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UА 100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UА 100000/2023/000112/2, неправомірність яких підтверджено під час розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА БЕСТ" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UА 100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UА 100000/2023/000112/2.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення від 14.02.2023 №100120/2023/000047 та від 27.07.2023 №UА100120/2023/000189.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА БЕСТ" (код ЄДРПОУ 43328543; місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, кв. 256, м. Київ, 04080) судовий збір у сумі 7775,02 (сім тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 02 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Державної митної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.