Ухвала суду № 126812115, 21.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

21 квітня 2025 р.Справа № 120/12566/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Ухвалою від 07 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

15 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали від 07 квітня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказав на те, що відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. На думку представника позивача, аналіз зазначених положень статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, у разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, то органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.

Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.

У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду йдеться про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Водночас слід зазначити, що позивач знав про нездійснення перерахунку та виплати пенсії після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р(ІІ)2021 від 07 квітня 2021 року.

Доводи представника позивача про те, що виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком також є безпідставними, адже процесуальним законодавством чітко визначено строки звернення до адміністративного суду.

Окрему увагу слід звернути й на те, що представником позивача у поданій заяві не наведено жодних фактичних обставин, які перешкодили позивачу вчасно звернутися із даним позовом до суду та не долучено жодних доказів, які б підтвердили зазначені обставини. При цьому представник позивача не заперечує факту пропуску такого строку, проте у поданій заяві не наведено підстав для його поновлення.

З огляду на викладене позивачу слід продовжити строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили йому вчасно звернутися із цим позовом до суду.

Керуючись статтями 118, 121, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк до 02 травня 2025 року для усунення недоліків, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили йому вчасно звернутися до суду із цим позовом.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович