Вирок № 12681067, 20.10.2010, Малинський районний суд Житомирської області

В И Р О К Іменем України справа 1-215/10

20 жовтня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого -судді Тарасенка М.П.,

з секретарем Гуменюк Ю.В.,

за участю прокурора Гойдало О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 року

народження, уродженки та мешканкиАДРЕСА_1, українки,

громадянки України, не одруженої, з середньою освітою,

не працюючої, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей,

раніше не судимої

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.358, ч. 3 ст.358 КК України,

та

ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, уродженця АДРЕСА_2

українця, громадянина України, не одруженого,

з середньою освітою, не працюючого, не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 358 КК України,-

встановив:

Підсудна ОСОБА_1 на початку березня 2010 року домовилася з підсудним ОСОБА_2 про підроблення пенсійного посвідчення „інвалід дитинства” з метою в подальшому для використання для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті та передала йому для цього свою власну фотокартку.

Підсудний ОСОБА_2 за місцем свого проживання в середині березня 2010 року, маючи умисел на підроблення особистого документа, який видається державною установою і надає право безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті в пенсійному посвідченні „інвалід дитинства” серії НОМЕР_1 видане 30.09.2008 року Житомирським УПФ України в Малинському районі на його прізвище, особисто вклеїв фотографію ОСОБА_1 та в графах „ім”я”, „по батькові” підчистив початкові рукописні записи і вписав інше ім”я та по батькові, тобто вніс до змісту посвідчення неправдиві відомості, тим самим підробив його, яке видається та посвідчується державною установою і надає права.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в інкримінованих їй злочинах визнала та показала, що вона не є пенсіонером по віку, ні по інвалідності, на обліках в управлінні праці та соціального захисту а також в управлінні Пенсійного фонду України за місцем проживання не перебуває, пенсії не отримує і пенсійного посвідчення не отримувала.

На початку березня 2010 року слідуючи електропотягом зі станції Борщагівка ПЗЗ до станції Тетерів у розмові з раніше знайомим ОСОБА_2 вона повідомила, що у її дитини утворилася пухлина в голові і на лікування потрібно багато грошей, яких у неї немає, тому що вона ніде не працює, на що ОСОБА_2 запропонував передати їй своє посвідчення „інвалід дитинства”, оскільки у нього їх два на що вона погодилася, але для цього їй необхідно передати йому її фотографію на що вона погодилася.

Через декілька днів вона знову їхала електропотягом зі станції Київ Пасажирський до станції Малин з підсудним ОСОБА_2 та передала йому свою фотокартку.

Приблизно через дві неділі після останньої зустрічі з ОСОБА_2 той після телефонної розмови на залізничному вокзалі Малин передав їй посвідчення „інваліда дитинства” на ім”я ОСОБА_3 з вклеєною її фотокарткою. Даним посвідченням вона користувалася протягом двох місяців коли у неї не було грошей. 11.05.2010 року приблизно в 14.45 годин слідуючи електропотягом Борщагівка Коростень при перевірці квитків касир виявила, що

посвідчення підроблене, вилучила його та запропонувала сплатити штраф, але грошей у неї не було, тому вона вийшла на станції Тетерів. Просить суд не карати її суворо, оскільки вона має хвору дитину.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав та показав, що він є інвалідом дитинства 2 групи та має пенсійне посвідчення серіїНОМЕР_2 видане УПФУ в Малинському районі 5.11.2009 року. Також у нього є ще одне посвідчення інваліда дитинства 2 групи видане на його ім”я в 2008 році.

В 2009 році працюючи в м. Києві, користувався електропотягом, яким в м. Київ їздила також ОСОБА_1

В березні 2010 року їхав з Києва електропотягом разом з ОСОБА_1 і при розмові вона йому поскаржилась на хворобу дитини, і що на лікування потрібно багато грошей, а вона не працює, на що він запропонував свою допомогу, а саме підробить пенсійне посвідчення „інвалід дитинства”, з тим, щоб вона в подальшому не витрачала кошти на проїзд, для цього потрібно надати йому свою фотокартку. Через декілька днів, зустрівшись з ним в електропотязі вона передала йому свою фотокартку. Приблизно в середині березня 2010 року за місцем свого проживання він у своєму старому пенсійному посвідченні змінив анкетні дані за допомогою чорної гелевої ручки та вклеїв до нього фотокартку ОСОБА_1 Домовившись про зустріч, передав їй підроблене пенсійне посвідчення. 11.05.2010 року, після того як двоє працівників міліції пред”явили йому підроблене посвідчення, він зізнався у його підробленні. Просить суд не карати його суворо, оскільки він щиро кається.

Визнаючи себе повністю винними, підсудні просять суд не досліджувати докази зібрані по справі досудовим слідством і після роз”яснення підсудним положень ст. 299 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

На підставі викладеного, суд визнає винною ОСОБА_1 у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права або звільняє від обов”язків, з метою його використання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа та кваліфікує її дії за ч.2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Суд визнає винним ОСОБА_2 у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права або звільняє від обов”язків, з метою його використання, вчиненим за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.2 ст.358 КК України.

Призначаючи міру покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Підсудна ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, підсудний ОСОБА_2 посередньо.

Обставинами, що пом”якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та перебування на її утриманні 2 малолітніх дітей, раніше не судима. ОСОБА_2 щире каяття, раніше не судимий. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вважає за доцільне призначити покарання підсудним в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинені підсудними злочини без відбуття покарання з випробуванням.

З засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути в дольовому порядку по 422 грн. 50 коп. з кожного судові витрати за експертні роботи отримувану платежу НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті, в банку ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код 25576445 на розрахунковий рахунок 31257272210703.

Речові докази: посвідчення інваліда дитинства серії НОМЕР_1 видане 30.09.2008 року Житомирським УПФ України в Малинському районі на прізвище ОСОБА_2 підлягає знищенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.358 та ч.3 ст. 358 КК України та призначити покарання :

За ч.2 ст.358 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

За ч.3 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / 595 грн./

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 2 роки позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.358 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 1 рік кожного.

На підставі ст. 76 КК України встановити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такі обов”язки:

не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції., повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дольовому порядку по 422 грн. 50 коп. з кожного судових витрат за експертні роботи отримувану платежу НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті, в банку ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код 25576445 на розрахунковий рахунок 31257272210703.

Речові докази: посвідчення інваліда дитинства серії НОМЕР_1 видане 30.09.2008 року УПФ України в Малинському районі на прізвище ОСОБА_2 знищити.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити засудженим підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий