Рішення № 126809756, 23.04.2025, Новоодеський районний суд Миколаївської області

23.04.2025

Справа № 482/67/25

Номер провадження 2/482/517/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2025 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 19.02.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79781311, який було підписано електронним підписом відповідача, та за яким відповідач отримав від позивача кредит в сумі 7500,00 грн.

14.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, до якого, в тому числі, додатковими угодами № 2 від 28.07.2021 року та № 29 від 20.06.2024 року було внесено зміни, та за якими до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку із чим, станом на 30.11.2024 року, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 27000,00 грн., з яких 7500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 19500,00 грн. заборгованість за відсотками, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат.

Також у позовній заяві позивач вказує, що 19.02.204 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7600807, який було підписано електронним підписом відповідача, та за яким відповідач отримав від позивача кредит в сумі 500,00 грн.

27.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27092024, за яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку із чим, станом на 30.11.2024 року, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 2644,00 грн., з яких 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 1144,00 грн. заборгованість за відсотками та 1000,00 грн. заборгованість за пенею, штрафом, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат.

04.02.2025 року, ухвалою суду, постановлено про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Щодо договору позики № 79781311.

19.02.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79781311, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 7500,00 грн. (п. 2.1); строком на 14 днів (п. 2.2); з процентною ставкою 2,50% в день (п. 2.3); шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок позичальника НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4 договору позики № 79781311, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою.

Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

14.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, до якого, в тому числі, додатковими угодами № 2 від 28.07.2021 року та № 30 від 20.06.2024 року було внесено зміни, та за якими до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 Договору).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79781311.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7500,00 грн. підтверджено договором позики № 79781311 від 19.02.2024 року, який підписано одноразовим ідентифікатором; Додатком № 1 до договору позики № 79781311 від 19.02.2024 року, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту, який підписано одноразовим ідентифікатором.

Щодо договору про надання споживчого кредиту № 7600807.

19.02.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7600807, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 500,00 грн. (п. 1.3); строком на 364 дні (п. 1.4); з процентною ставкою 2,20% в день (п. 1.5.1 та п. 1.7.1); шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок позичальника НОМЕР_1 (п. 2.1).

Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

27.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27092024, за яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 Договору).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27092024 від 27.09.2024 року, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 7600807.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 500,00 грн. підтверджено договором про надання споживчого кредиту № 7600807 від 19.02.2024 року, який підписано одноразовим ідентифікатором; Додатком № 1 до Договору, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту, який підписано одноразовим ідентифікатором, та паспортом споживчого кредиту, який підписано одноразовим ідентифікатором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір позики № 79781311 від 19.02.2024 року та договір про надання споживчого кредиту № 7600807 від 19.02.2024 року укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

На підставі зазначеного, керуючись принципом диспозитивності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача, згідно умов вказаних договорів, заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими відсотками.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 1000,00 грн. заборгованості за пенею, штрафами, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України№ 2120-IX від 15.03.2022р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 2937,15 грн.

Керуючись ст. ст. 77-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість у розмірі 28644,00 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн., яка складається із:

1.заборгованості за договором позики № 79781311 від 19.02.224 року, яка станом на 30.11.2024 року становить 27000,00 грн., і складається із 7500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 19500,00 грн. заборгованості за відсотками;

2.заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7600807 від 19.02.2024 року, яка станом на 30.11.2024 року становить 1644,00 грн., і складається із 500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 1144,00 грн. заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») 2937,15 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень 15 копійок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя В.М. Кічула