Рішення № 126809475, 09.04.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1900/24

Провадження №2/477/510/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання Дорош Я. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядкуспрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Балюх Є. О. звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 28049,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 06.11.2023 року було укладено кредитний договір (оферти) № 06.11.2023-100000696. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11 000,00 грн. строком на 140 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, а відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 28049,88 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11 000,00 грн., по процентам у розмірі 15399,88 грн. та по комісії у розмірі 1650,00 грн. Відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, під час звернення до суду просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, в порядку встановленому ст. 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.11.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 06.11.2023-100000696, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 06.11.2023 року.

Вiдповiдно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору №06.11.2023-100000696 від 06.11.2023 року кредитор надав позичальнику кредит на таких умовах: сума кредиту: 11 000,00 грн.; строк 140 днів, дата повернення кредиту 24.03.2024 року; продовження строку на який надається кредит не передбачено; процентна ставка фіксована 1 % за 1 день користування кредитом, з черговим періодом 14 днів та орієнтовною вартістю кредиту 23693,82 грн. у разі своєчасного погашення кредиту.

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р268.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.ст.526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з ч. 2 ст.1050та ч. 2 ст.1054 ЦК Українинаслідками порушення позичальником зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № №06.11.2023-100000696 від 06.11.2023 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 28049,88 грн., який складається з основної суми боргу у розмірі 11000,00 грн., 15399,88 грн. проценти, 1650,00 грн. комісія. Та зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 06 листопада 2023 року по 24 березня 2024 року (а.с. 12).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 11000,00 грн. та нарахованими процентами в розмірі - 15399,88 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

В паспорті споживчого кредиту та в п. 9 Договору №06.11.2023-100000696 від 06.11.2023 року зазначено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту 15 % від суми кредиту та дорівнює 1650,00 грн., яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі 363/1834/17 зауважила, що, виходячи з припису частини третьої статті 55 Закону № 2121-ІІІ, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи,банк неповноважнийстягувати зпозичальника плату(комісію)за управліннякредитом,адже такідії нестановлять банківськупослугу,яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідкомреалізації правта обов`язківбанку закредитним договоромі відповідаютьекономічним потребамлише самогобанку (пункт 29 постанови).

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства (пункт 31 постанови).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1650,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,133,141,223,265,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №06.11.2023-100000696 від 06.11.2023 року в загальному розмірі 26399 (двадцять шість тисяч триста дев`яносто дев`ять) гривень 88 (вісімдесят вісім) коп., з яких: 11000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15399,88 грн. - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) сплачений судовий збір у розмірі 2279,90 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код за ЄДРПОУ: 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя А.А. Саукова