Ухвала суду № 126805887, 23.04.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1495/18 Провадження № 1-кп/358/9/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянув в судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018110000000283 від 17.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, заявлений захисником відвід прокурору,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні приймає участь прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в підтвердження повноважень якої суду надано постанову про зміну групи прокурорів від 05.12.2024, яка винесена першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 під час судового засідання заявив відвід прокурору

Свою позицію сторона захисту обґрунтує тим, що прокурор Київської області, заступник прокурора відповідно до ст.3,36,37, 313, 341 КПК України та ст.17 Закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня прокуратури прокурорів окружної прокуратури, оскільки він, у процесуальному розумінні повноважень прокурора не є для вказаних прокурорів прокурором вищого рівня.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви про відвід посилаючись на відсутність обставин, які викликають обгрунтовані сумніви у неупередженості прокурора. Крім того, зазначила, що прокурор Київської області та його заступник прокурора є прокурорами вищого рівня щодо прокурорів окружних прокуратур.

Суд виходить з наступного.

Наявна в матеріалах кримінального провадження постанова про зміну групи прокурорів від 05.12.2024, яка винесена першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , містить обгрунтування підстав її винесення як кадрові зміни у Київській обласній прокуратурі.

Частиною другоюст. 19 Конституції України, встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Відповідно до частин 1, 2ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Вказана норма КПК України не містить конкретної вказівки щодо того, хто саме з прокурорів нижчого рівня може бути включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогамст. 110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

В матеріалах даного кримінального провадження наявна постанова від 05.12.2024, яка винесена першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та якою визначено прокурора (групу прокурорів), які здійснюють повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні та до якої, в тому числі включено прокурора ОСОБА_3 , що підписані уповноваженою на те особою, в рамках визначеної підслідності даного кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Вказана норма закону не регулює питання щодо процесуального керівництва у кримінальному провадженні. Вказані правовідносини врегульовані ст.37 КПК України.

Згідно ч.3 ст.37 КПК України, якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури.

Суд враховує, що згідно п.9 Наказу Генерального прокурора № 309 від 30.09.2021 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», керівникам прокуратур усіх рівнів, їх першим заступникам і заступникам відповідно до розподілу обов`язків та у межах повноважень, передбаченихКПК України при визначенні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні вказано враховувати, зокрема, територіальну юрисдикцію прокуратури та призначати групу прокурорів, зокрема із числа прокурорів прокуратур різних рівнів, а також прокурора для керівництва такою групою (старшого групи прокурорів), якому забезпечувати загальне планування, розподіл обов`язків і навантаження між членами групи, їх доступ до накопиченої інформації, обмін потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, урахування мотивованих позицій прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагування на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

З огляду на вищевикладене, не наведення належних обґрунтувань стороною захисту, щодо існування обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора, суд вважає за необхідне в задоволені заяви захисника про відвід прокурора відмовити, оскільки в діях останнього суд не вбачає обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості або інших підстав, передбаченихст. 77 КПК України, наявність яких перешкоджає йому брати участь у кримінальному проваджені.

Керуючись ст.37, 77, 80, 81 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про відвід прокурора відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження продовжити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1