Ухвала суду № 126805530, 23.04.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 293/264/25

2/296/2140/25

У Х В А Л А

про передачусправи нарозгляд доіншого суду

"23" квітня 2025 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Черняхівська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання недійсним запису про скасування заповіту, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- визнати недійсним запис про скасування заповіту, вчинений на підставі заяви від 11.03.1985 в заповіті ОСОБА_3 від 09.08.1979 на користь ОСОБА_4 ;

- стягнути з відповідачів на її користь понесені витрати пов`язані із сплатою судового збору за подання позовної заяви та оплатою послуг професійної (правничої) допомоги.

Ухвалою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 18.03.2025 справу передано на розгляд за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 головуючою суддею у справі визначено Петровську М.В. та 22.04.2025 справу передано судді.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на дотримання вимог статей 26-30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що вона не підсудна Корольовському районному суду м. Житомира та про необхідність передачі справи на розгляд до іншого суду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, тлумачення положення ч.1 ст.30ЦПКУкраїни свідчить про те, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач просить визнати недійсним запис про скасування заповіту, вчинений на підставі заяви від 11.03.1985 в заповіті ОСОБА_3 від 09.08.1979 на користь ОСОБА_4 .

Житомирським апеляційним судом в справі № 293/47/21 було констатовано, що предметом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, є визнання недійсним запису про скасування заповіту ОСОБА_3 , зокрема на будинок АДРЕСА_1 , а відтак, що спірні відносини, які виникли з приводу скасування заповіту ОСОБА_3 , безпосередньо впливають та зачіпають особисто майнові права та інтереси ОСОБА_2 з приводу володіння, користування та розпорядження спірним будинком.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20) зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

За таких обставин, враховуючи, що даний спір виник з приводу скасування заповіту ОСОБА_3 , що безпосередньо впливає та зачіпає майнові права та інтереси учасників спору щодо володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном, на чому акцентовано увагу Житомирським апеляційним судом в постанові від 13.05.2024 в справі № 293/47/21, відтак діють правила виключної підсудності у даній справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Беручи до уваги те, що спірне нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території Черняхівського району Житомирської області, тому дана справа згідно ст.30 ЦПК України підсудна саме Черняхівському районному суду Житомирської області.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Zand проти Австрії зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (п.п.24-25 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України).

Положеннями статті 32ЦПК України закріплено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, правила виключної підсудності, цивільну справу №293/264/25 слід передати на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області, якому вона територіально підсудна.

Керуючись статтями 27-32, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Цивільну справу №293/264/25 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Черняхівська державна нотаріальна контора Житомирської області про визнання недійсним запису про скасування заповіту - передати за підсудністю на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області (12301, Житомирська область, смт.Черняхів, вул.Слобідська, 1).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 23.04.2025.

Суддя М. В. Петровська