Рішення № 126805118, 09.04.2025, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/684/24

Провадження №2/157/59/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Мазурика П.А.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Клубука О.П.,

представника третьої особи - Мілінчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Сошичненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доручити органу опіки та піклування Сошичненської сільської ради підготувати висновок про доцільності позбавлення відповідача батьківських прав. В обґрунтування вимог зазначає, що після розірвання шлюбу діти перебувають на її утриманні та проживають разом з нею та відповідачем по АДРЕСА_1 . З моменту розірвання шлюбу відповідач, маючи реальну можливість виконувати обов`язки по вихованню та утриманні дітей, повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям своїх малолітніх дітей, не спілкується з ними, висловлює погрози фізичного насильства щодо дітей, неодноразово застосовував фізичну силу щодо них, за що 22 січня 2024 року був притягнутий до кримінальної відповідальності згідно з вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області, однак навіть після цього не змінив свого ставлення до дітей та постійно тримає дітей в страху, висловлюючи їм погрози. З вказаного приводу вона неодноразово зверталась до Сошичненської сільської ради і повідомляла порушення відповідачем прав дітей. 22 квітня 2024 року до Камінь-Каширського районного суду Волинської області подано матеріали адміністративної справи відносно відповідача ОСОБА_2 щодо домашнього насильства (справа № 157/672/24). Також відповідач не переймається потребами дітей, їх фізичним та духовним розвитком, не виявляє материнської (так у позовній заяві) турботи та піклування, не цікавиться дітьми, не надає матеріальної допомоги для забезпечення їх елементарних побутових потреб. Відповідач сплачує лише аліменти у розмірі 4 800 гривень на утримання дітей. Діти також негативно відносяться до того факту, що у них є батько, та не бажають щоб відповідач рахувався їх батьком формально. Колишній чоловік постійно зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство відносно неї та дітей, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і вважає, що весь тягар по утриманню та вихованню дітей повинен лежати лише на ній. Відтак, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Відповідно до п. 16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою судді від 30 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 лютого 2025 року підготовче засідання у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позовній заяві підстав і просили їх задовольнити. Крім того, позивачка ОСОБА_1 пояснила, що вона, діти, її теперішній чоловік та її колишній чоловік (тобто відповідач) проживають в одному будинку, що був збудований під час перебування з відповідачем у шлюбі, відповідач ОСОБА_2 аліменти на дітей не сплачує, оскільки вона від отримання аліментів відмовилася на стадії виконання судового рішення, адже відповідач дорікає їй та дітям цими коштами, і, крім того, відповідач з дітьми не спілкується, побив дітей, а саме одного сина вдарив гілкою верби по вуху, іншого сина - по нозі, за що був засуджений, а також останній зловживає алкогольними напоями, і, будучи у стані алкогольного сп`яніння вживає нецензурні слова, що мало місце зокрема у лютому та березні 2024 року, одяг, шкільне приладдя не купує, продукти харчування не надає, а лише сплачує комунальні платежі, тобто за електроенергію, здоров`ям дітей теж не цікавиться, а тому вона хоче щоб його позбавили батьківських прав щодо дітей. Одяг дітям купує її теперішній чоловік, в якого з дітьми склалися хороші стосунки. У свою чергу відповідач після побиття дітей продовжує приходити додому у стані алкогольного сп`яніння, вчиняє сварки.

Представник позивачки - адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні пояснив, що відповідач, будучи у стані алкогольного сп`яніння, вчиняє у сім`ї сварки, домашнє насильство щодо дітей. Після притягнення до кримінальної відповідальності відповідач ОСОБА_2 свою поведінку не змінив, останній життям дітей не цікавиться, одяг, шкільне приладдя, продукти харчування дітям не купує та проти позбавлення батьківських прав заперечує виключного через те, щоб мати відстрочку від мобілізації.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Клубук О.П. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог та відповідач пояснив, що проживає з дітьми та позивачкою в одному будинку, що був збудований під час шлюбу з позивачкою, також з ними проживає теперішній чоловік позивачки. Зі своїми дітьми він спілкується, намагається налагодити стосунки, сплачував аліменти, проте позивачка від їх отримання відмовилася. Він цікавиться дітьми, відвідує батьківські збори у школі, надає дітям продукти харчування, адже займається домашнім господарством, та, крім того, забезпечує дітям належні умови проживання у житловому будинку, у тому числі сплачує комунальні послуги. Крім того, він надає дітям кошти, крім аліментів, від отримання яких позивачка відмовилася, проте вони не завжди хочуть їх брати, особливо старший син. Щодо вчинення домашнього насильства, то за свої неправомірні дії він поніс покарання і більше насильство до дітей не застосовує. Позивачка налаштовує дітей проти нього, оскільки у неї інший чоловік. З 21 вересня 2024 року у їхньому спільному будинку проживає інший чоловік - теперішній чоловік позивачки, який вперше приїхав у лютому 2024 року о 23 год 30 хв і з того часу оселився в їхньому житлі. Старший син до нього (відповідача) не зовсім добре ставиться, може говорити в його адресу нецензурні слова. Він також цікавиться шкільним життям дітей, проте останні не дуже хочуть з ним говорити.

Представник відповідача - адвокат Клубук О.П. у судовому засіданні пояснив, що відсутні передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, а щодо вчинення останнім неправомірних дій щодо дітей, то це був одиничний випадок і відповідач про скоєне шкодує, став на шлях виправлення, зробив для себе відповідні висновки, на теперішній час належним чином утримує дітей, надає їм допомогу продуктами харчування, оскільки від отримання аліментів позивачка відмовилася, про що подала заяву до ВДВС, сплачує комунальні послуги, цікавиться їх шкільним життям, відвідує батьківські збори та намагається налагодити зі своїми дітьми відносини. Один лише факт застосування відповідачем застарілого методу виховання дітей, а саме нанесення ударів вербовою гілкою, не може бути достатньою підставою для позбавлення останнього батьківських прав. Звернувшись з позовом до суду про позбавлення відповідача батьківських прав, позивачка у такий спосіб намагається з`ясувати свої особисті з відповідачем відносини, має іншого чоловіка, який проживає у спільно збудованому сторонами житловому будинку разом з дітьми та відповідачем.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування Сошичненської сільської ради Мілінчук Н.А. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог та підтримала наданий висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав, а також пояснила, що у зв`язку з тим, що діти зазнали жорстокого поводження зі сторони відповідача, сім`я була поставлена з 26.10.2023 року на відповідний облік, та у подальшому у зв`язку з відсутністю даних про продовження неправомірних дій щодо дітей у листопаді 2024 року сім`ю з обліку знято, за скоєне насильство щодо дітей відповідач поніс покарання. На теперішній час ОСОБА_2 приймає участь у вихованні та утриманні дітей, сплачує комунальні платежі і діти користуються побутовими благами у будинку, в житлі тепло, а також відповідач веде домашнє господарство і займається городництвом щоб діти мали продукти харчування, він цікавиться життям дітей, та, як повідомив директор школи, батько відвідує батьківські збори. Під час обстеження умов проживання дітей встановлено, що діти забезпечені усім необхідним, характеристики на дітей зі школи позитивні. В той же час, в ході проведення одного з обстежень умов проживання, а всього було проведено 4 обстеження, діти сторін проявляли агресію щодо членів комісії, у зв`язку з чим був надісланий запит до школи, у якій вони навчаються, для проведення психологічної роботи. З відповідачем було проведено бесіду про методи виховання дітей. Після того як сім`ю органом опіки та піклування було взято на облік, то фактів жорстокого поводження з дітьми зі сторони відповідача не було. На запитання членів комісії, діти відповідали, що батько надавав їм кошти, дарував подарунки, а на запитання, чи не було випадків домашнього насильства, діти вказували, що не було, однак розповідали, що мали місце конфлікти між матір`ю та батьком.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача та його представника, представника органу опіки та піклування, свідків, неповнолітніх дітей, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України ( далі - СК України) батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частинами 1, 3 ст. 151 СК України встановлено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно з частинами 1-2 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частини 1, 4 ст. 155 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Підстави позбавлення батьківських прав визначені статтею 164 СК України.

Відповідно до частин 1, 3, 4 цієї статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Між сторонами шлюб розірвано.

Неповнолітні діти проживають з обома батьками у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За цією ж адресою, як пояснили сторони, також проживає теперішній чоловік позивачки - ОСОБА_6 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 5 березня 2024 року Ковельським відділом державної реєстрації цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 було зареєстровано 05 березня 2024 року.

З акта обстеження умов проживання від 15 травня 2024 року за підписами членів комісії, серед яких начальник відділу у справах дітей Сошичненської сільської ради Мілінчук Н.А., головний спеціаліст у справах дітей ОСОБА_7 , вбачається, що умови проживання у будинку по АДРЕСА_1 задовільні, у будинку чисто, наявні продукти харчування, діти мають окремі кімнати, для розвитку є всі умови, батьки розлучені, і зі слів матері ОСОБА_8 відбуваються часті сварки, через що страждають діти (остання сварка була у квітні); в ході обстеження було проведено бесіду щодо сімейного виховання дітей, батько заперечив проти позбавлення його батьківських прав, останній приймає активну участь у вихованні дітей.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 24 червня 2024 року за підписами членів комісії, серед яких начальник відділу у справах дітей Сошичненської сільської ради Мілінчук Н.А., головний спеціаліст у справах дітей ОСОБА_7 , умови проживання у будинку по АДРЕСА_1 задовільні, у будинку чисто, продуктами забезпечені, для виховання та розвитку дітей створені такі умови: старший син ОСОБА_9 має власну кімнату (стіл, шафу, ліжко, поличку, речі), менші сини ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сплять у спільній кімнаті; зі слів дітей вони люблять і поважають маму, батька - ні, оскільки він їх ображає, діти не бажають спілкуватися з батьком; батьки після розлучення проживають разом і часто сваряться.

Відповідно до копії акта обстеження умов проживання від 31 жовтня 2024 року, за підписами членів комісії, серед яких начальник відділу у справах дітей Сошичненської сільської ради Мілінчук Н.А., головний спеціаліст у справах дітей ОСОБА_12 , провідний спеціаліст ОСОБА_13 , умови проживання у будинку по АДРЕСА_1 задовільні, у будинку чисто, їсти приготовлено, тепло, ОСОБА_9 має окрему кімнату, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 також мають окрему кімнату, сплять на окремих ліжках, забезпечені одягом, та за цією ж адресою, крім дітей проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також на час обстеження перебував невідомий чоловік, та зі слів ОСОБА_1 , це її чоловік, з яким вона зареєструвала шлюб. Під час огляду умов проживання дітей було встановлено, що батьки дітей розлучені, останній випадок щодо насильства був у жовтні 2023 року, батько старається брати участь у вихованні дітей, вчасно сплачує аліменти. ОСОБА_2 було роз`яснено про методи виховання дітей, про шкоду застосування морального та фізичного насильства.

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 січня 2024 року, який набрав законної сили 22 лютого 2024 року, ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень за те, що він 08 жовтня 2023 року близько 18 години, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час сварки, що раптово виникла з малолітніми дітьми, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення фізичного болю, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно наніс малолітньому синові ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше одного удару вербовою гілкою по стегновій частині правої нижньої кінцівки та вушній раковині правого вуха, чим завдав потерпілому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, а також, у той же час та у тому ж місці, продовжуючи свої протиправні дії, наніс малолітньому сину ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один удар вербовою гілкою по передпліччю правої верхньої кінцівки, чим завдав потерпілому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

З висновку органу опіки та піклування Сошичненської сільської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що затверджений рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 23 травня 2024 року № 15, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Сошичненської сілської ради Камінь-Каширського району Волинської області № 73 від 23 травня 2024 року, вбачається, що недоцільним є позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо трьох його неповнолітніх дітей. У цьому висновку зазначається, що мати дітей ОСОБА_1 та батько дітей ОСОБА_2 не працюють, сімейне життя між ними не склалося, 11 червня 2018 року рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області шлюб між сторонами розірвано, та оскільки житловий будинок по АДРЕСА_1 збудований під час шлюбу, тому сторони та їх діти проживають у цьому будинку, з відповідача ОСОБА_2 згідно з рішенням суду ухвалено стягувати аліменти на утримання його трьох неповнолітніх дітей. Діти ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 навчаються у ОЗЗСО «Сошичненський ліцей». Зі слів ОСОБА_1 встановлено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 припинив брати участь у вихованні дітей, оскільки вважає, що сплата аліментів, визначених судом, є достатньою допомогою і підтримкою; вона сама забезпечує дітей одягом, продуктами та всім необхідним, та причиною подання нею позову до суду про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав є неналежне виконання останнім батьківських обов`язків, адже вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за умисне нанесення малолітньому сину ОСОБА_9 не менше одного удару вербовою гілкою по стегновій частині правої нижньої кінцівки та вушній раковині правого вуха, чим завдано потерпілому фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень, та умисне нанесення малолітньому синові ОСОБА_10 одного удару вербовою гілкою по передпліччю правої верхньої кінцівки, чим завдано потерпілому фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень. З наданих ОСОБА_2 пояснень вбачається, що він любить своїх трьох малолітніх дітей, однак колишня дружина налаштовує їх проти нього; він дійсно мало часу проводить з дітьми, оскільки займається веденням особистого селянського господарства та городництвом, офіційно не працевлаштований, але працює на тимчасових заробітках; комунальні послуги сплачує сам та не має заборгованості по сплаті аліментів. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що його колишня дружина зареєструвала шлюб з іншим чоловіком. Сусіди та односельчани характеризують ОСОБА_2 з позитивної сторони - трудолюбивий, доброзичливий, завжди йде на допомогу. Під час виїзду за місцем проживання родини встановлено, що умови задовільні. Для дітей облаштовані місця для відпочинку, в будинку прибрано, є запаси продуктів харчування, сезонні речі, іграшки, канцтовари та інше.

З повідомлення Камінь-Каширського відділу ДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06 січня 2025 року, матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4 Камінь-Каширського відділу ДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що заборгованість зі сплати ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 станом на 28.11.2024 відсутня, станом на 29.11.2024 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий лист про стягнення аліментів повернуто ОСОБА_1 за її заявою.

У судовому засіданні неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що не хочуть щоб ОСОБА_2 був їхнім батьком, оскільки він побив їх вербовою гілкою, а також ображав їхню матір ОСОБА_1 та застосував до неї рік чи два роки тому фізичне насильство.

Неповнолітній ОСОБА_17 також пояснив у судовому засіданні і те, що його батько ОСОБА_2 не допомагав йому робити уроки, також не допомагав їх робити і його братам, нічого їм не купував, а почав це робити вже після того, як мати ОСОБА_1 звернулася до суду про позбавлення батька батьківських прав. Йому та його братам всі речі купує їхня мати, і, крім того, теперішній чоловік матері придбав для нього і телефон, і ноутбук. Батько на теперішній час лише вітається з ним, оскільки добре знає, що він ( ОСОБА_9 ) не буде з ним (батьком) розмовляти. На день народження батько давав йому кошти та він ці кошти приймав. Щодо шкільного життя, то батько відвідував загальношкільні збори, але у нього особисто не цікавиться його навчанням. На теперішній час батьки сваряться з приводу побутових питань.

З пояснень у судовому засіданні представника органу опіки та піклування Сошичненської сільської ради Мілінчук Н.А. вбачається, що після засудження відповідача за вчинення умисних неправомірних дій до дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , він більше не вчиняв жодних неправомірних дій, домашнього насильства щодо своїх дітей.

З повідомлення ОЗЗСО «Сошичненський ліцей» Сошичненської сільської ради Волинської області від 24.12.2024 № 520/01-29 вбачається, що психологічною службою ліцею проводиться діяльність щодо підтримки дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Для початку роботи з дітьми ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 було повідомлено батькам про запит від соціальної служби щодо дітей та ознайомлення з дозволом на співпрацю з соціально-психологічною службою Сошичненського ліцею з їх дітьми. Під час ознайомлення батько ОСОБА_22 дав дозвіл на співпрацю, мати ОСОБА_23 відмовилася надавати згоду. Основна мета роботи психологічної служби ліцею - допомога дітям у подоланні емоційних, соціальних та психологічних труднощів, сприяння їхньому гармонійному розвитку та адаптації в навчальному середовищі. Основні напрямки роботи: діагностика стану дітей (проведено індивідуальні бесіди та діагностики для виявлення емоційних і психологічних труднощів у ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_5 ); індивідуальна робота (організовано індивідуальні консультації для дітей, які стикаються зі стресовими ситуаціями в сім`ї чи суспільстві); проведено групові заняття на тему «Управління емоціями» щодо навичок вирішення конфліктів та формування позитивного мислення. За даними діагностик та бесід у сім`ї не виявлено домашнє насильство та агресії у дітей.

Згідно з характеристикою з місця проживання від 22.05.2024, ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , характеризується позитивно, дисциплінований, трудолюбивий, товариський. ОСОБА_2 розлучений, не працевлаштований, проживає у власному будинку зі своїми дітьми та колишньою дружиною. В побуті він веде себе як належить.

З характеристик з місця навчання на дітей ОСОБА_24 , ОСОБА_5 та ОСОБА_25 вбачається, що діти навчаються у ОЗЗСО «Сошичненський ліцей», батьки цікавляться навчанням та поведінкою дітей, приділяють належну увагу їхньому вихованню, надають допомогу і підтримку, беруть активну участь у навчально-виховному процесі ліцею: відвідують класні та загальношкільні батьківські збори, виховні заходи.

Встановлено у судовому засіданні і не заперечує позивачка, що відповідач здійснює оплату послуг за спожиту електроенергію, що використовується під час проживання, у тому числі дітьми та позивачкою у житловому будинку за вищезазначеною адресою.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_26 вбачається, що він з 2022 року працює у Сошичненському ліцеї, на цей час є директором ліцею, в якому навчаються діти сторін. За вказаний час батько ОСОБА_2 завжди відвідував батьківські збори, дуже часто цікавиться шкільним життям дітей, часто запитує у нього, як ведуть себе його діти у школі. На останніх загальношкільних зборах ОСОБА_2 не був присутній. Під час з`ясування питання відсутності останнього на цих зборах, ОСОБА_2 повідомив, що діти йому про збори не повідомили. Був ОСОБА_2 на загальношкільних зборах і тоді, коли вирішувалося питання про облаштування у школі укриття, коли вирішувалося питання про участь батьків у проведені косметичного ремонту. ОСОБА_2 один із тих батьків, які більш, ніж потрібно, надавав допомогу по облаштуванню приміщення укриття у школі. Він ніколи не бачив ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, останній займається городництвом, по можливості заробляє кошти на підробітках. У ліцеї є соціальний педагог та психолог, і коли сім`я знаходиться у складних життєвих обставинах, то вони підтримують дітей, проводять різноманітні тести, а батьки мають надати згоду на проведення такої роботи, і відповідач надав згоду щодо проведення психологічної підтримки його дітей, а мати ОСОБА_1 такої згоди не надала, що, на його (свідка) думку, у зазначеній ситуації є неправильним.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні дала показання про те, що працює у Сошичненському ліцеї з 01 вересня 2024 року соціальним педагогом, діти сторін ОСОБА_17 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 належним чином відвідують школу, завжди чисто одягнені, забезпеченні шкільним приладдям. ОСОБА_9 не бере активної участі у житті класу, мало з ким з учнів спілкується, на перервах проводить більше часу, користуючись мобільним телефоном, а діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є більш активними, добре комунікують з іншими учнями. Діти у спілкуванні надають більше превагу мамі. ОСОБА_1 не надала згоди на проведення з дітьми відповідної психологічної роботи по їх підтримці, а ОСОБА_2 спілкувався з нею за моральний стан дітей, надав згоду на проведення психологічної роботи з його дітьми.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 вбачається, що вона працює у Сошичненському ліцеї практичним психологом, діти сторін навчаються у цьому ліцеї, у них середній рівень навчання. Під час проведення анкетування діти сторін зазначили про насильство, в ході з`ясування обставин щодо подій насильства, вони їй пояснили, що насильство мало місце раніше. Мати дітей - ОСОБА_1 не хотіла з нею спілкуватися, не надавала дозволу на проведення з дітьми психологічної роботи, а батько дітей - ОСОБА_2 два рази до неї звертався, давав дозвіл на проведення з його дітьми відповідної роботи.

Як зазначається у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У цій постанові також роз`яснено, що жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання,

приниженні людської гідності дитини тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою та її представником не доведено, що поведінка відповідача відносно його трьох неповнолітніх (малолітніх) дітей є свідомим нехтуванням останнім своїми батьківськими обов`язками та наявністю в його діях вини.

Як вбачається з вищезазначених доказів, у тому числі і з показань допитаних у судовому засіданні свідків, відповідач ОСОБА_2 приймає участь у вихованні та утриманні дітей, як і позивачка, забезпечує їм належні умови проживання, цікавиться їхнім, зокрема, духовним та моральним розвитком, бере участь у забезпеченні здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.

За таких обставин відсутня така підстава для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його трьох неповнолітніх дітей, як ухилення від виконання ним своїх обов`язків щодо виховання дітей, на що посилається позивачка.

Щодо думки дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , то останні, зазначаючи суду про бажання позбавити їх батька батьківських прав, посилалися лише на застосування до них їхнім батьком методу виховання, пов`язаного з насильством, та недостатністю матеріального забезпечення зі сторони відповідача.

Суд встановив, що відповідач дійсно застосовував до дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 недопустимий метод виховання, а саме наносив їм удари вербовою гілкою по частинах тіла, за що був притягнутий судом до кримінальної відповідальності.

Однак, суд встановив і те, що неправомірна поведінка відповідача ОСОБА_2 щодо його двох неповнолітніх дітей та застосування до останніх недозволеного методу виховання мала одноразовий характер.

Позивачкою не доведено продовження вчинення відповідачем домашнього насильства щодо дітей, продовження застосування останнім щодо дітей недозволених методів виховання.

Як вбачається з повідомлення начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_30 від 06.01.2025 № 1859-2025, згідно з інформаційно-телекомунікаційною системою інформаційний портал Національної поліції України у грудні 2024 року ОСОБА_1 до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області зі зверненнями, заявами про вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно їхніх неповнолітніх дітей, на що вона посилалася у судовому засіданні, не зверталася.

Позивачка не довела і не надала доказів, у чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення батька по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Судом не встановлено злісного небажання відповідачем ОСОБА_2 виконувати свої обов`язки по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо його трьох неповнолітніх дітей є обґрунтованим та викладені у ньому обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами.

З огляду на вищезазначені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дітей не забезпечуватиме інтересів самих дітей, які на теперішній час проживають як з матір`ю, так і з батьком, який бажає налагодити спілкування зі своїми дітьми, приймає участь в їх вихованні і утриманні, у тому числі приймав участь в утриманні дітей шляхом сплати аліментів (заборгованість по аліментах відсутня), від яких позивачка самостійно відмовилася, а також забезпечує їм умови проживання.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи конкретні обставини справи та особисті характеристики відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача відносно трьох його неповнолітніх та малолітніх дітей.

Неактивність або певна бездіяльність відповідача як батька з урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи є недостатньою підставою для того, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав.

Особисті конфліктні відносини між батьками чи наявність у житті матері особи, яку вона вважає «кращим батьком» для її дітей не може суперечити правам дітей на гармонійний розвиток та належне виховання і забезпечення їх найкращих інтересів з боку біологічного батька.

Відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Подібні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, провадження № 61-3462св20.

Позбавлення батьківських прав відповідача, який не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки бажає спілкуватись з дітьми, проживає з ними в одному будинку, не втратив інтересу до дітей, до участі у їх вихованні та має намір і вчиняє дії для відновлення з дітьми відносин, не відповідатиме інтересам неповнолітнього ОСОБА_9 та малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Разом з тим, з огляду на встановлений факт неправомірної винної поведінки, пов`язаної з насильством, відповідача ОСОБА_2 щодо дітей, суд вважає за необхідне попередити останнього про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, і покласти на орган опіки та піклування Сошичненської сільської ради контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

У разі небажання відповідача змінити своє ставлення до виховання дітей, позивачка не позбавлена права повторно звернутися до суду із аналогічним позовом.

Оскільки у позові відмовлено повністю, тому судові витрати відшкодуванню позивачці не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10 -12, 77 - 81, 89, 90, 141, 264, 265, 280, 283, 284, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Сошичненської сільської ради (місце знаходження: вул. Ковельська, 102, с. Сошичне, Камінь-Каширський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333135), про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Покласти на орган опіки та піклування Сошичненської сільської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного тексту рішення - 14 квітня 2025 року.

Головуючий: О.В. Антонюк