Рішення № 126802035, 23.04.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/622/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І. ,

при секретаріГарані О. А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , його представника Орябко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Томаша Йосиповича та ГУНП в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вБерегівський районнийсуд Закарпатськоїобласті зпозовом до поліцейського Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області МолнарТомаша Йосиповича та ГУНП в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що постановою серії ЕНА № 4054138 від 11 лютого 2025 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн, оскільки він керував транспортним засобоммарки ВАЗ21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом чим саме порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР. керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним. Вказує на те, що він не здійснював рух транспортним засобом без посвідчення водія, та взагалі не керував транспортним засобом і на момент приїзду поліції стояв без автомобіля коло будинку своїх родичок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а поліцейські одразу підійшли до позивача та вимогливо попросили його водійське посвідчення, на що, позивач у них перепитав навіщо їм його водійське посвідчення якщо, він на велосипеді. Після чого, в присутності свідків, вони його скрутили, поклали на землю, забрали мобільний телефон, оділи наручники та посадили в поліцейський автомобіль, після чого ми поїхали.

Представник позивача адвокат Орябко Михайло Васильович позовні вимоги також підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в змісті позову.

05.03.2025року відГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатській області до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який відповідає вимогамст. 162 КАС України, копію якого та доданих до нього документів надіслано позивачеві. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю позовної заяви з підстав викладених у відзиві. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і на момент приїзду поліції стояв без автомобіля коло її будинку та був на той момент на велосипеді, а поліцейські одразу підійшли до позивача та вимогливо попросили його водійське посвідчення, на що, позивач у них перепитав навіщо їм його водійське посвідчення якщо, він на велосипеді. Після чого, в присутності свідків, вони його скрутили, поклали на землю, забрали мобільний телефон, оділи наручники та посадили в поліцейський автомобіль, після чого ми поїхали.

Свідок, ОСОБА_4 в суді дала аналогічні покази свідка, та зазначила, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і на момент приїзду поліції стояв без автомобіля коло ОСОБА_5 та був на той момент з велосипедом.

Так, із досліджених в судовому засіданні трьох CD-дисківіз відеозаписами знагрудного відеореєстратора поліцейськогоякі були надані позивачем та представником відповідача, відсутня будь-яка інформація яка могла указувати, що позивач керував транспортним засобом, а на самі відеозаписи містять інформацію про те, як позивач сидить в поліцейському автомобілі та розмовляє з працівниками поліції.

Заслухавши пояснення позивача, думку його захисника, допитав свідків, вивчивши матеріали справи та дослідившитри CD-диски, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяз постанови серії ЕНА № 4054138 від 11 лютого 2025 року о 15 годині 20 хвилин по вулиці Шкільній в с. Мужієво, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» державний номерний знак « НОМЕР_2 » , без посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР. керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Відповідно дост. 7 КУпАП, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В розділі постанови, який передбачає можливість вказівки на докази, на підставі яких прийнято рішення («До постанови додаються»), відсутні будь-які записи про дослідження інспектором будь-яких доказів по справі.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогамст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 4ст. 258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, скасування якої є предметом позову, не містить обставин, які б встановлювали наявність адміністративного порушення, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження події адміністративного правопорушення, відсутні будь-які пояснення свідків події, відеозапис тощо.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАПорган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідност. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.

Згідно ч. 5ст. 77 КАС Україниякщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачами не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій відповідно дост. 77 КАС України, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. В контексті поданого відзиву слід зазначити, що твердження у такому є голослівними, будь-яких доказів неправомірності дій позивача, що лягли в основу оскаржуваної постанови, відповідачем у відзиві не зазначено.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч.5ст.139 КАС Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, суд вважає, що судовий збір в сумі 605,60 грн., підлягає стягненню з бюджетних асигнуваньсуб`єктавладних повноважень в користь держави.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.9,251,252,258,280,283 КУпАП,ст. ст.2,9,73-77,90,205ч.1,242-246,262, 286, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА 4054138 від 11.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 186 КАС України подається протягом досяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому, відповідно до п. 15.5.п.15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційно та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення рішення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО