Рішення № 126801400, 17.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1126/25

Провадження № 2/346/1110/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 24.04.2024 - 100000624 від 24.04.2024р. у розмірі 9840грн, яка складається з: 3000грн. - це борг по кредиту; 5040грн. - це борг по процентам за користування кредитом; 300грн. - комісія; 1500грн. - неустойка. Підставою позову, вказує порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, зобов`язання за яким позивачем були виконані шляхом видачі кредиту. Але відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування у строки встановлені договором, не виконала. Тому у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалася. Будь-яких заперечень проти вимог банку чи його доказів не подавала.

Оцінка суду щодо фактів.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 24 квітня 2024 року уклала з ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) договір кредитної лінії № 24.04.2024-100000624 за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у розмірі 3000 грн., а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит 13.08.2024 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1.5% за один день протягом всього строку на який надається кредит та сплатити комісію в 10% від суми кредиту яка дорівнює 300 гривням. (а.с. 23-28).

ТОВ «Споживчий центр» перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 грн. на її поточний рахунок (а.с.18), але у повному обсязі та у строки, передбачені графіком, вона не повернула отриманий кредит та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.

Як наслідок, 06 березня 2025 року, ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, у розмірі 9840 гривень, з яких: 3000 гривень - це борг по кредиту; 5040 гривні - борг по процентах за користування кредитом; 300 гривень боргу по комісії; 1500 гривень неустойки (а.с.17).

Оцінка суду правовідносин сторін.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги) та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, отримати виданий кредит та проценти за його користування.

Оцінка суду щодо права.

Положення пункту 1 та 22 частини 1статті 92 Конституції Українигарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першоїстатті 509 Цивільного кодексу України(надалі за текстомЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті509, пункту першого частини другої статті11та частини першої статті629 ЦК Українизобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей1054,1055 ЦК Українита пунктів 22,23 частини першої статті1, частини першої статті11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положеннястатті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору. А користуючись положеннямистатті 628 вказаного кодексу, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, 24 квітня 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» уклали по суті кредитний договір за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_2 , грошові кошти (кредит) у розмірі 3000 грн. (а.с. 23-28).

І ТОВ "Споживчий центр", взяті на себе зобов`язання виконав, оскільки перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 грн. на її поточний рахунок. (а.с.18).

Виходячи з положень частин першої статей526,529та530 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за кредитним договором ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит 13.08.2024 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1.5% за один день протягом всього строку на який надається кредит та сплатити комісію в 10% від суми кредиту яка дорівнює 300 гривням. (а.с. 23-28).

Відповідно до положень частини першоїстатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Виходячи з документів наданих позивачем ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала. У зв`язку з чим, у неї як позичальника, дійсно утворилась заборгованість, у розмірі 9840 гривень, з яких: 3000 гривень - це борг по кредиту; 5040 гривні - борг по процентах за користування кредитом; 300 гривень боргу по комісії; 1500 гривень неустойки (а.с.17).

Тож, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань у вигляді повернення кредиту частинами, на підставі договору, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача заявлених грошових коштів. Тому, позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп., які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.9), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача повністю.

Отже, керуючись статтями2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (ідентифікаційний код: 37356833; місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за договором кредитної лінії № 24.04.2024-100000624 від 24.04.2024 року, яка 24.04.2024 року склала 9840 гривень, з яких: 3000 гривень - це борг по кредиту; 5040 гривні - борг по процентах за користування кредитом; 300 гривень боргу по комісії; 1500 гривень неустойки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (ідентифікаційний код: 37356833; місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення відповідачем може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2025р.

Суддя: Коваленко Д. С.