Рішення № 126800676, 23.04.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/1956/25

Єдиний унікальний номер № 205/1956/25

Провадження № 2/205/2136/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіній К.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06 лютого 2025 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 06.07.2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 79315174. В подальшому 27.07.2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено додаткову угоду № 79315174 до договору позики від 06.07.2024 року . За умовами додаткової угоди № 79315174 від 27.07.2024 року на підставі звернення позичальника , здійсненого за допомогою засобів інформаційно - комунікаційної системи позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 10000 грн на 1500 грн. Таким чином загальний розмір позики складає 1150000 грн.

. Заборгованість відповідача за договором позики , станом на 04.11.2024 року складає 19440.25 грн., з яких:11500.00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 2351.25 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 5589.00 грн- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику. .

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін .

Представник позивача письмово просив розглядати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Письмових заяв та/або відзиву від неї не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 06.07.2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79315174, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10000грн. (а.с. 6-11).

27.07.2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 79315174 до договору позики від 06.07.2024 року . За умовами додаткової угоди № 79315174 від 27.07.2024 року на підставі звернення позичальника , здійсненого за допомогою засобів інформаційно - комунікаційної системи позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 10000 грн на 1500 грн. Таким чином загальний розмір позики складає 1150000 грн.

. Заборгованість ОСОБА_1 за договором позики , станом на 04.11.2024 року складає 19440.25 грн., з яких:11500.00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 2351.25 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 5589.00 грн- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику.(а.с.12-33).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого відповідно до розрахунку виникла заборгованість за договором позики у сумі 19440.25 грн.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн покладається на відповідача.

Позивачем також до суду подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 7100 грн 00 коп.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що до клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу стороною позивача надані докази на підтвердження обсягу понесених позивачем витрат та їх розміру.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн 00 коп.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 512, 525-526, 530, 599, 610, 612, 629, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » (код ЄДРПОУ: 39861924, місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна , буд. 1Б0) до ОСОБА_1 (місце проживання , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » заборгованість за договором позики № 79315174 від 06.07.2024 року, станом на 04.11.2024 року у розмірів 19440.25 грн., з яких:11500.00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 2351.25 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 5589.00 грн- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів » судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Басова