Рішення № 126800598, 21.04.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/767/25

Провадження № 2-а/177/12/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 квітня 2025 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Сторчеус Г.М., через систему «Електронний суд 31.03.2025 звернувся до суду з указаним позовом та просив скасувати постанову серії АВ № 00005380 від 17.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

В обґрунтуванняпозовних вимогуказав,що оскаржуваноюпостановою,прийнятою 17.03.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Із прийнятим рішенням позивач не погоджується, оскільки воно прийняте з порушенням норм діючого законодавства, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, оскаржувана постанова, відповідно до вимог п. 17 Порядку № 1174, містить пряме зазначення про те, що позивач допустив перевищення загальної маси транспортного засобу на конкретну (вказану у постановах) кількість відсотків, при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м. При цьому, постанова не містить повних відомостей про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), оскільки не містять відомостей про напівпричіп контейнеровоз, що не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Окрім того, постанова також не містить виміряних із урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Згідно з відміткою у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, спеціалізований напівпричіп INTER CARS д.н.з НОМЕР_1 , є контейнеровозом. Граничне обмеження загальної маси для відповідного типу транспортних засобів з напівпричепом (контейнеровозом) встановлено на рівні 44 тонн. Також, представник звертає увагу на товарно-транспортну накладну ТОВ «БОСС ТЕХНОЛОДЖИ» від 15.03.2025 № 286, автомобільний перевізник ТОВ «ПРАЙДТРЕЙД» (який орендує автомобіль у ОСОБА_2 , підтверджується договором оренди) у якій зазначено відомості про вантаж - загальна маса брутто вантажу складала 41960 кг. Оскільки постанова складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служб України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2011 № 512, позивач просить її скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвалою суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі.

Не погоджуючисьз пред`явленимивимогами,у порядкуч.4ст.47КАС України,представником відповідачаДавиденко О.С.через систему«Електронний суд»09.04.2025направлено відзивна позовнузаяву,у якомувона зазначає,що постановоювід 17.03.2025серіїАВ № 00005380 позивача притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, на 6,225% (1,494 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювального вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі. У контексті п. 22.5 ПДР України, відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язана обрати вагу, яка не перевищуватиме повну масу транспортного засобу. Із фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення в постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності. Згідно зі статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Положеннями п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Оскаржувана постанова в цій справі за своїм змістом повністю відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно з якої, уповноваженою посадовою особою відповідача встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Оскільки оскаржувана постанова прийнята уповноваженою посадовою особою в у порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, тому підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

Представником позивача Сторчеусом ГМ. подано заяву про розгляд справи без його та позивача участі.

Відповідач участі представника в судовому засіданні забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. При цьому, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.293КУпАП і роз`яснень, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.1988 № 6, зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з постановою серії АВ № 00005380 від 17.032025, складеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Конаревою В.В., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 78, WAGA-WIM 35, зав. № 16, остання встановила, що 15.03.2025 о 17 год. 36 хв., за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 18.440, р/н НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , адреса: вул. Олексія Дерев`янка, 13, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,225% (1,494 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Цією постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно з результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, виміряна з урахуванням похибки загальна маса транспортного засобу склала 43155 кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN, комерційний опис TGХ 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , повна маса 18000 кг, маса без навантаження 8075 кг, колір: білий, особливі відмітки спеціалізований вантажний сідловий тягач (а.с.13) та транспортного засобу марки INTER CARS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , повна маса 34000 кг, маса без навантаження 3965 кг, колір: червоний, особливі відмітки спеціалізований напівпричіп Н/ПР-контейнеровоз, переобладнаний у 2023 році для перевезення контейнерів типу 1С (а.с.12 зворот).

Згідно з договором оренди транспортних засобів від 06.05.2023, вищезазначені транспортні засобі, належні ОСОБА_3 , остання передала у платне володіння та користування ТОВ «ПРАЙДТРЕЙД» (а.с.11 зворот).

На зазначеному транспортному засобі водієм ОСОБА_4 (а.с.9), здійснювалося перевезення вантажу за маршрутом с. Мар`є Дмитрівка Дніпропетровської області (пункт навантаження) - м. Дніпро (пункт розвантаження) згідно ТТН від 15.03.2025 № 286 (а.с.13 зворот).

Під час перевезення вищезазначеного вантажу транспортний засіб позивача, рухаючись 15.03.2025 о 17 год. 36 хв., за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, проїхав через автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки (WIM 78).

За результатами проїзду зазначеного автоматичного пункту фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки, зафіксовано порушення габаритно-вагових норм, встановлених законодавством України, а саме, зафіксовано такі габаритно-вагові параметри, яким відповідав автотранспортний засіб позивача: навантаження на строєній вісі 25494 кг; кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями: 1-2: 3620 мм; 2-3: 3290 мм; 3-4: 1310 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь: 1 - 6800 кг; 2 - 8050 кг; 3 - 9850 кг; 4 - 10300 кг; 5 - 10200 кг; загальна маса - 45200 кг.

Вищезазначені габаритно-вагові показники, що внесені до постанови про адміністративне правопорушення, на думку позивача, не відповідають дійсності, оскільки належний їй транспортний засіб рухався без порушення габаритно-вагових вимог, встановлених законодавством України.

Так, до завантаження вантажем та після - при виїзді з пункту навантаження, вантажний автомобіль пройшов контрольне зважування, за результатами якого було зафіксовано габаритно-вагові показники, які внесені до товарно-транспортної накладної від 13.03.2025 № 286: маса брутто 41960 кг.

На переконання позивача, зазначена товарно-транспортна накладна є доказом дотримання вимог законодавства у сфері дотримання габаритно-вагового контролю, та свідченням безпідставності та протиправності вищезазначеної постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 № 442, утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103(далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Як визначено в пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Із наведеного слідує, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12.02.2020 у справі № 917/210/19.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено в Законі України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», із метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

У свою чергу, ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова прийнята уповноважую особою Укртрансбезпеки у зв`язку з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174(далі - Порядок № 1174).

Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст. 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно п. 8 Порядку №1174, вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163.

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки», від 24.02.2016 № 163, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - це взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформаційна картка габаритно-вагового контролю, яка додана представником відповідача до відзиву на адміністративний позов, містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення.

Інформаційна картка габаритно-вагового контролю автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення.

При цьому, відповідачем у відзиві на позовну заяву за встановленою формулою наведено розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу відповідно до даних інформаційної картки габаритно-вагового контролю та з урахуванням похибки пристрою зважування, зокрема:

% перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/ Хнорм.) х 100%, де:

Х факт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Х норм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до п. 22.5 ПДР.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OІMLR 134-1:2010, помножена на Х факт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Відповідно до постанови серії АВ № 00005380 від 17.03.2025, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь, відстань між вісями 1-2: 3620 мм, 2-3: 3290 мм; 3-4: 1310 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6800 кг, 2 - 8050 кг, 3 - 9850 кг, 4 10300 кг; 5- 10200 кг; загальна маса 45200 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на строєні вісі - 25494 кг.

Відсоток перевищення навантаження на строєні осі: (30350-24000-(16% х 30350)/(24000) х 100% = 6,225%.

Отже,розміри відсотківперевищення,отримані врезультаті данихрозрахунків,відповідають зазначеномув постанові.Перевищення навантаженняна одинарнувісь транспортногозасобу складає6,225%(1,494тон),(ізурахуванням похибки). при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м.

Як слідує з оскаржуваної постанови, перевищення нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР, транспортним засобом, який належить позивачу, зафіксовано за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - № 04/6892 до 06.03.2026.

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)», розміщений на автошляху М-11, км 76+702, пройшов повірку, за наслідками якої установлено його відповідність вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Із огляду на вищенаведене, суд вважає, що твердження позивача про відсутність доказів перевищення нормативних параметрів, є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно з ст. 283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що зміст оскаржуваної постанови відображає всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому, помилковими є доводи позивача, що в даній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку № 1174, а також ст. 283 КУпАП, яким ця постанова відповідає.

Постанова також містять відомості про адресу веб-сайту Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження відсутності з його боку вчинення адміністративного правопорушення.

Надана товарно-транспортна накладна від 15.03.2025 № 286, не спростовує правомірності прийняття відповідачем постанови, оскільки підтверджує лише факт переміщення товарно-метаріальних цінностей.

Відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Таким чином, надані відповідачем докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, спростовують твердження позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови та свідчать про наявність підстав для винесення останньої, а тому, вимоги позивача є безпідставними, такими, що не ґрунтується на законі і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,5 - 10, 72 - 80, 205, 246, 250, 271, 286, 295, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 23.04.2025

Суддя: