Рішення № 126794922, 22.04.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 331/1259/25 2-а/335/65/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить та скасувати постанову серії ЕНА № 4107863 від 19.02.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України.

В обґрунтування позову зазначає, що Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області винесено стосовно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України, за порушення п.8.4 в ПДР України. Зазначає, що оскаржувана постанова в порушення ст. 285 КУпАП України позивачу вручена не була.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, з істотним порушенням прав Позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Оскаржуваною постановою констатовано факт порушення Позивачем ПДР України, а саме, що він, керуючи транспортним засобом 19.02.2025 року о 15:19:55 у м.Монастириська, вул.Тараса Шевченка, б. 9а, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено», чим порушив п.8.4.в. ПДР України- порушенням вимог заборонених знаків.

Позивач зазначає, що він їхав на автомобілі у м.Монастириська, вул.Тараса Шевченка прямо і нікуди не в`їжджав, де розташована відповідна заборона. На прохання Позивача пояснити причини зупинки, йому було повідомлено про порушення знаку «в`їзд заборонено», проте Позивач повідомив про законність своїх дій і про те, що він не проїжджав такий дорожній знак. На пропозицію надати докази порушення, була складена оскаржувана постанова. Вважає, що постанова винесена за відсутності доказів правопорушення, при її винесенні не були враховані пояснення позивача.

Крім того зазначає, що оскаржувана постанова винесена на місці вчинення правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складався, що позбавило позивача права висловити свої заперечення, пояснення у нього не відбирали, що вважає грубим порушенням його прав.

З цих підстав просить оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04 березня 2025 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 березня 2025 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року здійснено заміну відповідача у справі на належного Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, встановлено строк на подання відзиву, призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 15.04.2025 року розгляд справи відкладено.

15.04.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. До відзиву долучений відеозапис.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.02.2025 року поліцейським СПД відділення поліції № 2 Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Дрозд М.З. винесено постанову серії ЕНА №4107863, відповідно до якої позивач 19.02.2025 о 15:19:55, керуючи автомобілем LEXUS ES 350, д.н. НОМЕР_1 у м.Монастириська, по вул.Тараса Шевченка, 9а, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушив п.8.4.в. ПДР України- порушення вимог заборонних знаків. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Предметом розгляду даної справи є правомірність та обґрунтованість вказаної постанови.

До даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правила дорожнього руху.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків, - у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 8.4.«в» ПДР України передбачає, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

У Додатку 1 ПДР зазначений дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено»

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77).

В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови стороною відповідача до відзиву додано диск з відеозаписом, при дослідженні якого судом встановлено, що позивач порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», п.8.4.в. ПДР України, а саме 19.02.2025 о 15:19:55, керуючи автомобілем LEXUS ES 350, д.н. НОМЕР_1 у м.Монастириська, по вул.Тараса Шевченка, 9а, здійснив виїзд на проїжджу частину в зоні дії дорожнього знаку 3.21. «В`їзд заборонено».

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що він рухався прямо і нікуди не в`їжджав, де розташована відповідна заборона, оскільки з дослідженого відеозапису чітко вбачається, що позивач здійснив виїзд на дорогу в зоні дії заборонного знаку. Також не відеозаписі зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, усні пояснення позивача по факту проїзду в зоні дії заборонного знаку.

Отже, факт адміністративного порушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП наявний та доведений, оскільки повністю підтверджений долученим відеозаписом, який міститься на диску, наданому відповідачем.

Доводи позивача про те, що копія оскаржуваної постанови йому не вручена не відповідають дійсності. З наданої суду копії постанови вбачається наявність підпису позивача у графі 9 про отримання постанови, а також ці обставини зафіксовані на відеозаписі.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається, в тому числі, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Тож, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, поліцейський діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; зазначення реквізитів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З огляду на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оскаржувану постанову винесено уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої Кодексом України про адміністративне правопорушення, її зміст відповідає вимогам статті 283 КУпАП, адміністративне стягнення відносно позивача застосовано у межах санкції статті, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА № 4107863 від 19.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Код ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: В.В. Калюжна