Рішення № 126793317, 21.04.2025, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/980/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Оданець С.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Голубцова В.А.,

представника служби у справах дітей - Товстоног Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батька таким, що самостійно виховує дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 ,третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батька таким, що самостійно виховує дитину, в якій просить суд визнати, що він самостійно виховує та утримує доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачкою ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області 10 липня 2024 року шлюб між ними розірвано. Вище вказаним рішенням суду не вирішувалося питання про визначення місця проживання їхніх спільних дітей. Після розірвання шлюбу, молодша донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилась проживати з матір`ю, а старша донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася проживати разом з ним, він займається її вихованням та матеріальним забезпеченням. Відповідачка участі, як у вихованні так і в утриманні доньки не приймає. Відповідачка фактично самоусунулася від виховання та утримання дитини, він є єдиним піклувальним доньки який здійснює за нею постійний догляд, утримує її та займається її вихованням. Встановлення юридичного факту про самостійне виховання та утримання неповнолітньої доньки породить для нього юридичні наслідки, зокрема у разі встановлення даного факту він не буде підлягати призову на військову службу під час мобілізації. Без встановлення даного юридичного факту він може бути в будь-який час мобілізований і дитина залишиться одна. У зв`язку з викладеним позивач просить суд постановити рішення про визнання самостійного виховання та здійснення догляду за дитиною.

Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву в якому вказала, що позов не визнає, та зазначила що на даний час вона перебуває за межами України, але це не може бути підставою для визначення самостійного виховання та утримання доньки, та підтвердила факт проживання доньки разом з батьком, вказала, що не заперечує проти цього.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Голубцов В.А. та позивач ОСОБА_1 просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи у спосіб передбачений законом суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Представник третьої особи: Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради Макарійчук А.В. надала заяву про слухання справи у її відсутності та прийняти рішення на розсуд суду в найкращих інтересах неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні за участі представника служби у справах дітей Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області Товстоног Ю.М. проведено допит малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що вона проживає разом з батьком який добре ставиться до неї, допомагає їй із навчанням, у випадку хвороби, займається її лікуванням. На даний час вона відвідує позашкільний танцювальний розвиваючий заклад « Студія Карамель», витрати на який сплачує батько, мати не цікавиться її навчанням, не бере участі у її вихованні, з матір`ю вона не спілкується з 2022 року. ОСОБА_3 пояснила суду, що бажає і у подальшому проживати з батьком, який доглядає і піклується про неї, та утримує її.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справісудом встановлено, у відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками останньої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_7 .

З копії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2024 року встановлено, що було розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 який було зареєстровано 29.08.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції.

Згідно Акту оцінки потреб сім`ї від 08.11.2024 року № 550, та Висновку оцінки потреб сім`ї сім`я складається з двох осіб: батько ОСОБА_1 , та донька ОСОБА_3 . У дитини відсутні ознаки психологічної травми, стан задоволення потреб дитини задовільний, батько здатен забезпечувати потреби дитини, понад 1 рік самостійно виховує та утримує дитину. Розвиток дитини відповідає віку, одягом та харчуванням забезпечена, відвідує навчальний заклад, проходить профілактичні огляди в медичному закладі.

З довідки № 775/02\04/24 від 22.10.2024 року Комунального закладу « Харківський ліцей» № 138 Харківської міської ради» вбачається, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобувачка освіти 8 А класу, навчається у закладі освіти з 18.08.2022 року. Під час дистанційного навчання протягом вересня жовтня 2024/2025 навчального року Ангеліна систематично відвідувала онлайн уроки. Батько, ОСОБА_1 підтримує постійний зв`язок із класним керівником, цікавиться навчанням дитини, контролює відвідування онлайн -уроків, стан успішності дитини. Батьківські збори відвідує постійно. Мати, ОСОБА_2 інколи цікавиться успішністю доньки, телефонуючи класному керівнику. Батьківські збори не відвідує.

З наданих виписок АТ КБ « ПРИВАТБАНК» встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має власну банківську картку якою вона користується. Грошові кошти на дану картку перераховує батько - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ст.12Закону України«Про охоронудитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На підставі ст.15Закону України«Про охоронудитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.150Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

На підставі ч.5 ст.150СК передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За ч.1 ст.151СК батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч.2 ст.155СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ч.ч.2,3ст.157СК той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

На підставі ст.141СК встановлюється рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. За загальним правилом розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180, ч.1 ст.181СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. При цьому визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини відповідно до ч.8 ст.7СК та ст.11 Закону України «Про охорону дитинства».

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

При цьому доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане із настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

Суд, враховуючи наявність спору між сторонами щодо обсягу виконання ними батьківських обов`язків з утримання та виховання спільної для них дитини, вважає можливим вирішити даний спір між ними в позовному провадженні, та вказує, що незважаючи на проживання матері окремо від дитини, це не впливає на обов`язок ОСОБА_2 піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, а також на її обов`язок утримувати неповнолітню доньку до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наведених обставин у позові та які підтверджені матеріалами справи вбачається, що позивач зі своєю донькою проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Після розлучення в липні 2024 року донька вивила бажання проживати з батьком. Відповідачка залишила дитину на виховання та утримання позивача, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, виїхала за кордон де перебуває і зараз. По теперішній час участі у вихованні та утриманні дитини відповідачка не приймає, не цікавиться її станом здоров`я, матеріально її не забезпечує.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду, така особа має право на відстрочку від мобілізації. Додатком 5 "Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу пі час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, для оформлення відстрочки за п. 4 ч. 1ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"передбачено надання ТЦК рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Подання заяви про оформлення відстрочки також необхідне у силу абз. 5 п. З ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок та військову службу", який передбачає звільнення з військової служби у воєнний час особи, яка має дитину віком до 18 років і самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

Таким чином, факт самостійного виховання ОСОБА_1 неповнолітньої доньки підтверджується довідками відповідних органів, які маються в матеріалах справи.

Факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з якнайкращих інтересів дитини, з метою надання батьку більших повноважень з приводу виховання неповнолітньої доньки, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, визначити те, що батько самостійно виховує та утримує свою неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На стягнення судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідачки на користь позивача не вбачається.

Керуючись ч.6 ст. 259, ст.ст. 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батька таким, що самостійно виховує дитину задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 самостійно виховує та утримує доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене доХарківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 21.04.2025 року.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко