Ухвала суду № 126792302, 07.04.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/9564/13-ц

Номер провадження: 4с/205/14/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за скаргою представника Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» - адвоката Васюти Крістіни Сергіївни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з визначенням порядку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» - адвокат Васюта Крістіна Сергіївна звернулася до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з визначенням порядку виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2018 року по справі № 205/9564/13-ц позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено частково, у зв`язку із чим АТ «Укрексімбанк» для примусового виконання рішення суду отримало виконавчі листи та пред`явило їх до виконання. У рамках примусового виконання вказаного виконавчого листа приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження ВП № НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_5.

Далі представник скаржника зазначає, що 18.09.2023 року при ознайомленні з матеріалами таких виконавчих проваджень стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 померла. Спадкова справа щодо майна померлої, до складу якого входив й предмет іпотеки, була заведена за заявами законних представників малолітньої онуки боржника (спадкодавця) - ОСОБА_1 .

27.02.2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 205/9564/13-ц за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: з боржника - ОСОБА_4 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діють законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Далі, 06.06.2024 року приватний виконавець передав матеріали виконавчого провадження до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для подальшого виконання, а 24.06.2024 року останній прийняв виконавче провадження до свого провадження.

25.06.2024 року АТ «Укрексімбанк» на електрону адресу Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направив заяву, в якій просив: 1) замінити сторону виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, по виконанню виконавчих листів по справі № 205/9564/13-ц, виданих 16.11.2021 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, а саме з боржника ОСОБА_4 на її правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діють ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 2) витребувати спадкову справу у частині визначення майна яке увійшло до спадкової маси; 3) накласти арешт на майно яке увійшло у спадкову масу; 4) вжити заходів щодо реалізації майна боржника відповідно до процедури, що визначена Законом України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувача.

10.07.2024 року державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесла постанову про заміну сторони виконавчого провадження і замінила сторону виконавчого провадження, а саме: боржника ОСОБА_4 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після вчинення вказаних дій виконавче провадження фактично не здійснюється, вказане рішення суду не виконується.

У зв`язку з вищевикладеним, скаржник змушена звернутися до суду та просити суд: 1) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни у частині не винесення постанови про заміну сторони виконавчого провадження у вигляді боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5; 2) зобов`язати державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Бунакової Світлани Олександрівни у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, винести постанови про заміну сторони боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 3) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни у частині не звернення до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на спадкове майно успадковане ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) зобов`язати державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни звернутися до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на спадкове майно успадковане ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 5) зобов`язати державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни провести оцінку спадкового майна успадкованого ОСОБА_1 у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 6) зобов`язати державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни, після визначення вартості спадкового майна передати спадкове майно на реалізацію з врахуванням Закону України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду по даній справі і у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5.

Представник Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направила до суду відзив на скаргу, в якому просила відмовити в повному обсязі в задоволені вказаної скарги.

В обґрунтування заперечень посилалися на ті обставини, що державним виконавцем 10.07.2024 року, на підставі ухвали суду від 27.02.2024 року, постановами державного виконавця в рамках виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, було замінено сторону виконавчого провадження, зокрема, з боржника ОСОБА_4 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з чим, вимога скарги про зобов`язання державного виконавця винести постанови у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 про заміну сторони боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню. Щодо вимоги скарги про зобов`язання державного виконавця вчинити дії по реалізації предмета іпотеки, то на сьогоднішній день воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Крім того, боржник є неповнолітньою особою, що також унеможливлює примусову реалізацію нерухомого майна. А також, звертають увагу суду, що у своїй скарзі стягувач не надав жодних належних і допустимих доказів порушення його прав та інтересів, скарга не містить конкретного формулювання які саме дії державного виконавця призвели до порушення прав і інтересів стягувача. У зв`язку з чим, в задоволені вказаної скарги просять відмовити в повному обсязі.

Представником Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» було подано додаткові письмові пояснення по скарзі, в яких вони просили суд задовольнити скаргу у повному обсязі, посилаючись на те, що виходячи із матеріалів нотаріальної справи чітко вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нині проживають в Ізраїлі, оскільки саме з даної країни було направлено до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Крім того, відносно ОСОБА_3 нині є відкритим виконавче провадження ВП № НОМЕР_6 з виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь АТ «Укрексімбанк» і саме у рамках даної судової справи ОСОБА_3 намагалася скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження і самостійно зазначила своє проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, боржником ОСОБА_3 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська не виконується значний час і в даному випадку саме ОСОБА_3 повинна бути спадкоємцем першої черги, яка могла прийняти у спадок спадкове майно і виконати всі рішення суду, але для ускладнення процедури стягнення заборгованості вона на користь неповнолітньої особи відмовилася від отримання спадку. Окрім іншого, нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 , який зареєстрован за даною адресою. Враховуючи, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем боржника народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована в нерухомості, що передана в іпотеку банку після укладання договору іпотеки, дозвіл на таку реалізацію банк не надавав. Спадкоємиці померлого боржника наразі 15 років, за сукупністю матеріалів, що проаналізовані, не підтверджено, що дана особа проживає в предметі іпотеки, враховуючи існуючу наразі судову практику, яка підтверджує право кредитора і на реалізацію майна і на виселення осіб в аналогічних випадках, будь-які обмеження для реалізації іпотечного майна для задоволення цілком законних вимог АТ «Укрексімбанк» , відсутні.

Представник скаржника вказану скаргу підтримала у її повному обсязі та просила її задовольнити з мотивів, що в ній викладені.

Представник заінтересованої особи: ОСОБА_2 , просив відмовити у задоволенні вказаної скарги з огляду на її безпідставність та недоведеність.

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від таких учасників справи до суду не надходило.

Суб`єкт оскарження в особі свого уповноваженого представника просили суд розглянути скаргу без їх участі, та повідомити орган ДВС про прийняте судом рішення.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, з`ясувавши позиції учасників справи, дослідивши матеріали справи, надані матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2018 року по справі № 205/9564/13-ц позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено частково. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: № 50208С31 від 08 вересня 2008 року, яка станом на 21 лютого 2011 року складає 3882331,23 грн. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 345 428,20 доларів США, що еквівалентно 2 743 287,10 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 25 031,47доларів США, що еквівалентно 198 792,42грн., пеня у розмірі 122 608,27 грн. та 3 % річних за період у розмірі 29201,55 доларів США, що станом на 11.10.2018р. еквівалентно 817 643,40 грн.; № 50208С32 від 08 вересня 2008 року, яка станом на 21 лютого 2011року складає1723100,01грн. та складається з заборгованості за кредитом у розмірі 183 332,33 доларів США, що еквівалентно 1 455 970,30 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 24 423,00 доларів США, що еквівалентно 193 960,13 грн., пеня у розмірі 73 169,50 коп. та 3 % річних за період з 12.10.2015р. по 11.10.2018р. у розмірі 17164,17 доларів США, що станом на 11.10.2018р. еквівалентно 480 596,76 грн., - звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 50208Z39 від 08 вересня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 13398, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (03125, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 14.11.1997 р.; РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4 , яка складається з: 1 коридор, 2 житлова, 3 житлова, 4 житлова, 5 кухня, 6 санвузол, І лоджія, ІІ балкон; загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 43,5кв.м., та належить ОСОБА_4 на праві власності, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але не нижче 825820,00грн., на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, під час проведення виконавчих дій. Відстрочити виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_4 , до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

20.11.2019 року Дніпровським апеляційним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного судового рішення представником Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» було отримано виконавчий лист 16.11.2021 року та направлений для його подальшого примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 21.08.2023 року було відкрите виконавче провадження ВП № НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича від 21.08.2023 року було накладено арешт на нерухоме майно: квартиру (реєстраційний номер майна 18439489), загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла боржник ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.02.2022 року.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, 27.02.2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 205/9564/13-ц за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: з боржника - ОСОБА_4 на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діють ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також судом встановлено, що 18.04.2024 року оголошено самовідвід приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем у виконавчому провадженні та постановою про передачу виконавчого провадження від 06.06.2024 року дане виконавче провадження було передано до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Матеріалами справи також підтверджено, що постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бунаковою Світланою Олександрівною від 10.07.2024 року було замінено сторону виконавчого провадження, а саме, боржника згідно ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2024 року.

Станом на день подання скарги означене судове рішення не виконано, звернення стягнення на предмет іпотеки у примусовому порядку не відбулося.

Дослідивши вказані матеріали виконавчого провадження на предмет їх відповідності доводам скаржника, суд доходить висновку, що державним виконавцем не в повній мірі виконані вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц (провадження № 61?16089св19), від 10 жовтня 2019 року у справі № 751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

Так, обґрунтовуючи неможливість здійснення виконавчих дій у межах означених виконавчих проваджень державний виконавець посилається на необхідність зупинення виконавчого провадження через введення в Україні воєнного стану.

Суд із вказаного приводу вказує, що 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Отже, вказана норма має ретроспективний характер. Зупиняється дія статті 37, 38, 40, 41, 47 цього Закону, починаючи із 24 лютого 2022 року на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення.

При цьому Верховний Суд у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21) зазначив, що згадані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дію згаданих правил буде відновлено без окремого рішення та закону.

За положеннями ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладається обов`язок не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, які обумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій, має винести відповідну постанову.

Оглядом матеріалів виконавчого провадження встановлено, що такої постанови державним виконавцем не виносилось, а отже виконавче провадження не є зупиненим.

Суд зазначає, що згідно статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в низці дій, а саме його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

В свою чергу положення п. 5-2 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про іпотеку» зупиняють дію лише останнього кроку звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: примусову реалізацію з електронних торгів.

Положення п. 5-2 «;Прикінцевих положень» ЗУ «Про іпотеку» не встановлюють заборону на вчинення інших виконавчих дій, окрім примусової реалізації, тобто проведення торгів.

З цих підстав суд вважає, що висновки державного виконавця щодо неможливості вчинення будь-яких інших дій щодо предмету іпотеки окрім його примусової реалізації у вказаних виконавчих провадженнях суперечать вказаним вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

З приводу необхідності вчинення державним виконавцем інших дій, суд зазначає про наступне.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Частиною сьомою цієї статті визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Тож ця норма є відсильною та надає виконавцю повноваження застосувати до реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні за рішенням суду про стягнення боргу положення Закону України «Про іпотеку», які визначають особливості звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку за Законом України «Про іпотеку».

Зі змісту частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Іпотека характеризується правом слідування, сутність якого розкривається у статті 23 Закону України «Про іпотеку» і полягає в тому, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Таким чином іпотека у зв`язку зі смертю іпотекодавця не припиняється

Таким чином малолітня (на час прийняття спадщини) ОСОБА_1 , прийнявши спадщину і будучи єдиним спадкоємцем після смерті власника такого майна, набула прав і обов`язків іпотекодавця навіть без документальної реєстрації речових прав на майно.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - це члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно з абзацом сьомим пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядку реалізації майна), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.

Відповідні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19), від 10 жовтня 2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

Особливістю примусової реалізації майна в межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення є те, що власник майна не є заінтересованою в його реалізації особою й, відповідно, свою волю не виявляє. Продаж такого майна ініціюється державним або приватним виконавцем через спеціальну установу, водночас зацікавленою особою є стягувач у виконавчому провадженні, а не боржник. Водночас стягувач (кредитор) не має права вчиняти дії, пов`язані з передачею майна боржника на примусову реалізацію. З іншого боку боржник, як зазначалося, не є зацікавленою особою, що має своїм наслідком ухилення його від звернення до органів опіки та піклування за отриманням дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке або право користування яким мають діти. Чинним законодавством не передбачено механізмів зобов`язання батьків або осіб, які їх замінюють, отримувати такий дозвіл у примусовому порядку.

У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (у тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи зі скаргою щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Виконавець на підставі частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 3, 6, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій.

З наведеного вбачається, що державний чи приватний виконавець зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, а у разі відмови у наданні такого дозволу органом опіки та піклування - виконавець має повноваження звернутися до суду з відповідним поданням.

В даному випадку, станом на день подання та розгляду скарги ОСОБА_1 08.09.2009 року є неповнолітньою особою, а отже в силу приписів ч. 2 ст. 6 Сімейного Кодексу України має статус дитини.

Отже, з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу (відмови) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець має звернутися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно яке належить дитині, і яке є предметом іпотеки, і яке повинно бути розглянуто судом в порядку, встановленому в статті 435 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У зв`язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість скарги у вказаній частині, та необхідності зобов`язання державного виконавця вчинити такі дії, спрямовані на звернення до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно яке належить дитині.

Також суд вказує і на те, що в даному випадку у вказаному виконавчому провадженні є неврегульоване в повній мірі питання його суб`єктного складу.

Як зазначалось вище, власником майна, на яке звертається стягнення є неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За своїм статусом, який пов`язаний із неповною дієздатністю в силу її віку, така дитина не може бути самостійним боржником у виконавчому проваджені.

Згідно вимог ч.2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є саме стадією судового провадження.

Таким чином, батьки неповнолітніх осіб згідно свого статусу можуть здійснювати захист прав та інтересів неповнолітньої особи у виконавчому провадженні, як завершальній стадії судового провадження.

Разом із цим, згідно ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, у державного виконавця відсутні повноваження без відповідної ухвали суду здійснювати заміну сторони боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом із цим, не можна вважати і правомірною бездіяльність державного виконавця з приводу не вчинення відповідних дій, спрямованих на заміну сторони у виконавчому провадженні, адже це суперечить завданню останнього щодо повного і безумовного виконання судового рішення.

Відтак вимоги скарги в цій частині є такими, що підлягають лише частковому задоволенню, у спосіб встановлення для уповноваженого державного виконавця зобов`язання звернутись до суду із заявою про заміну сторони у вказаних виконавчих провадженнях, а саме сторони боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як законних представників дитини, або інших осіб, визначених законом.

При цьому, з метою недопущення порушення прав можливих боржників у виконавчому провадженні, дії щодо врегулювання суб`єктного складу мають бути вчинені першочергово у порівняні з іншими діями у процесі виконання вказаного судового рішення.

Щодо вимог скарги про зобов`язання державного виконавця провести оцінку спадкового майна успадкованого ОСОБА_1 у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 6) та, після визначення вартості спадкового майна передати спадкове майно на реалізацію з врахуванням Закону України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду по даній справі і у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5, то суд вказує, що означені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.

Зокрема такі дії державний виконавець має вчинити за умови наявності підстав для звернення стягнення на нерухоме майно яке належить дитині, і наявність яких в даному випадку може констатувати лише дозвіл органу опіки та піклування або рішення суду про задоволення відповідного подання державного виконавця.

Оскільки в даному випадку означені процесуальні питання не вирішені, зокрема органом опіки чи судом не надано дозволу на звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки, то суд позбавлений можливості вирішувати будь-які процедурні питання що пов`язані із реалізацією такого майна в межах означених виконавчих проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447, 449 ЦПК України, ст. 1,2, 15, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу представника Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» - адвоката Васюти Крістіни Сергіївни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з визначенням порядку виконання рішення суду, - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Бунакової Світлани Олександрівни у частині не вжиття заходів щодо заміни сторони у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5

3. Зобов`язати уповноваженого державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 звернутись із заявою про заміну сторони у вказаних виконавчих провадженнях, а саме сторони боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як законних представників дитини, або інших осіб, визначених законом.

4. Після вирішення у процесуальному порядку питання щодо суб`єктного складу у виконавчих провадженнях ВП № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 зобов`язати уповноваженого державного виконавця Другого Правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернутися до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на предмет іпотеки у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

5. В задоволені решти вимог за скаргою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Мовчан

.