Ухвала суду № 126785535, 17.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6772/25

Провадження № 1-кс/344/3056/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах П`ятого слідчого відділу (з дислокацією ум. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №62025140150000006 від 04.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И ЛА :

15.04.2025 слідчий ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_7 звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140150000006 від 04.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 23.06.2025.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 працює на посаді начальника відділу ІТЗО (інженерно-технічних засобів охорони) ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

З огляду на наведене ОСОБА_8 , обіймаючи посаду в установі виконання покарань, є працівником правоохоронного органу.

ОСОБА_9 працює на посаді командира господарського взводу Територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області.

Відповідно до ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі за текстом Закон) Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 4, 6 ст. 161 Закону Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Таким чином, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду в Службі судової охорони також являється працівником правоохоронного органу.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України.

В подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває на даний час.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб врегульовано положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, пунктом 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, пов`язані із встановленням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженням свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Водночас, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації на строк 90 діб.

В подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався та така триває на даний час.

В той же час, пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021, встановлено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю. При цьому, вказаною постановою визначено вичерпний перелік категорій осіб та відповідних документів, які надають право громадянам України перетинати державний кордон у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану.

Таким чином, на підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється за винятком випадків, встановлених відповідними актами законодавства.

Відповідно вищевказані обставини щодо обмеження перетину кордону, зумовили громадян України до вчинення систематичних незаконних перетинів державного кордону України до країн Європейського союзу.

У зв`язку із цим, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 в порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів, вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2024 року ОСОБА_8 познайомився з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем с. Богдан, Рахівського району Закарпатської області. ОСОБА_8 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_11 та інші жителі с. Богдан та с. Розтоки Рахівського району зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та інші невстановлені на даний час особи, здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон поза межами пунктів пропуску Державної прикордонної служби.

При цьому, ОСОБА_12 та інша невстановлена особа чоловічої статі здійснюють безпосереднє супроводження осіб призовного віку до межі державного кордону України, інші невстановлені особи, в тому числі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає с. Богдан, Рахівського району Закарпатської області надають засоби, а саме будинки для проживання та здійснюють харчування осіб чоловічої статі, які використовуються для проживання осіб поки набереться група з 4-5 чоловік для незаконного переправлення через державний кордон України. При цьому такі дії здійснюються конспіративно з метою уникнення викриття співучасників злочинів.

Крім вказаних осіб ОСОБА_11 залучив до вчинення злочину і свою матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає с. Богдан Рахівського району Івано-Франківської області, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до обов`язків яких входило зокрема одержання неправомірної вигоди за організацію ОСОБА_11 незаконного переправлення осіб через державний кордон та розподіл грошових коштів між співучасниками злочинів за вказівкою ОСОБА_11 .

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , скориставшись тяжким суспільним становищем щодо обмеження конституційних прав громадян України в частині обмеження виїзду за межі території України чоловікам віком від 18 до 60 років, організували злочинну схему незаконного переправлення не менше двох осіб через державний кордон України за надання останніми на їх користь грошових коштів.

При цьому ОСОБА_8 безпосередньо мав підшуковувати осіб чоловічої статі для організації ОСОБА_11 їх незаконного переправлення через Державний кордон України, перевозити до с. Розтоки Рахівського району Закарпатської області через блокпости, використовуючи при цьому посвідчення працівника правоохоронного органу для безперешкодного проїзду таких осіб і уникнення перевірки документів та з`ясування мети подорожі у прикордонну область.

Також до обов`язків ОСОБА_8 входило надання інформації щодо можливості перетину державного кордону, надання порад та вказівок щодо речей, які необхідні для здійснення незаконного перетину Державного корону, а також оголошення суми неправомірної вигоди, яку необхідно заплатити за незаконний перетин кордону поза офіційними пунктами пропуску. При цьому ОСОБА_8 достовірно усвідомлював, що такі дії вчиняються ним та іншими співучасниками незаконно, він добровільно і свідомо вирішив займатись протиправною діяльністю за матеріальну винагороду.

В свою чергу, ОСОБА_12 та інші невстановлені на даний час співучасники кримінального правопорушення забезпечували безперешкодний перетин такими особами державного кордону в зоні відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ) поза пунктами пропуску, а саме безпосередньо особисто переводили осіб через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_8 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи умови правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного переправлення осіб через державний кордон України та бажаючи їх настання, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими співучасниками кримінального правопорушення, здійснили незаконне переправлення осіб через державний кордон України та сприяли такому перетину порадами, вказівками, наданням засобів.

Так, 28.12.2024 приблизно о 09:20 годині ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , а через нього і з іншими особами, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та іншими невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, підшукав чоловіка, який мав намір незаконно перетнути державний кордон України громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зустрівся з останнім в м. Івано-Франківську поблизу торгового центру «Панорама Плаза», що на вул. Північний Бульвар, 2А та запропонував ОСОБА_13 розроблений та погоджений з ОСОБА_11 механізм перетину кордону із супроводом жителів Закарпатської області ( ОСОБА_12 та інших невстановлених на даний час співучасників кримінального правопорушення) поза межами пункту пропуску на ділянці кордону, що знаходиться в Закарпатській області.

При цьому, ОСОБА_8 зазначив ОСОБА_13 , що зможе спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими співучасниками кримінального правопорушення, здійснити незаконне переправлення його через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 6000 доларів США.

В подальшому, приблизно о 18:00 годині 11.01.2025 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , а через нього і з іншими співучасниками кримінального правопорушення, зустрівся із ОСОБА_13 поблизу торгового центру «Арсен», що по вул. Івана Миколайчука, 2 у м. Івано-Франківську, в ході чого озвучив останньому, яким чином відбуватиметься його незаконне переправлення через державний кордон України, пояснив, що йому наперед потрібно буде сплатити йому особисто грошові кошти в сумі 500-700 доларів США за доставку до Закарпатської області, а решту грошових коштів в сумі 4500-5000 доларів США залишити комусь для подальшої передачі після того, як ОСОБА_13 перетне кордон. Також в ході розмови ОСОБА_8 надав поради ОСОБА_13 з приводу переліку речей, які необхідно буде з собою взяти, а також суми грошових коштів, які потрібно буде мати під час безпосередньо незаконного перетину державного кордону України.

14 січня 2025 року приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , а через нього і іншими співучасниками кримінального правопорушення, перебуваючи в автомобілі марки БМВ чорного кольору 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 19 по вул. Миколайчука у м. Івано-Франківську, одержав від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 42269, 2 грн. за доставку ОСОБА_13 до Закарпатської області з метою його подальшого переправлення ОСОБА_11 та іншими співучасниками злочину через державний кордон України.

В ході наступної зустрічі, яка мала місце 26.01.2025, приблизно о 09:30 годині, поблизу торгового центру «Панорама Плаза», що на вул. Північний Бульвар, 2А у м. Івано-Франківську, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , а через нього і іншими співучасниками кримінального правопорушення, провів ОСОБА_13 детальний інструктаж щодо механізму незаконного перетину ним державного кордону, а також надав вказівку взяти із собою теплі речі та придбати маскувальний костюм білого кольору, продемонструвавши який саме, на своєму мобільному телефоні, а також озвучив дату виїзду 01.02.2025.

Крім цього, ОСОБА_8 з метою реалізації свого, ОСОБА_11 та інших співучасників кримінального правопорушення корисливого мотиву, надав вказівку ОСОБА_13 залишити другу частину грошей за його незаконне переправлення через державний кордон України своїй дівчині ОСОБА_14 .

При цьому ОСОБА_11 планував залучити свою матір ОСОБА_4 , а також ОСОБА_9 до отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_13 за межі державного кордону України.

01 лютого 2025 року ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 а через нього і з іншими співучасниками кримінального правопорушення, на автомобілі марки БМВ чорного кольору 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз ОСОБА_13 із м. Івано-Франківська до с. Розтоки Рахівського району Івано-Франківської області, в ході чого, з метою прикриття своєї протиправної діяльності, демонстрував працівникам Державної прикордонної служби своє службове посвідчення працівника установи виконання покарань для безперешкодного проїзду через блок-пост.

При цьому ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_13 зателефонував до ОСОБА_11 та надав можливість їм поспілкуватися. У ході розмови ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_13 про те, що другу частину неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США він повинен передати особі, на яку він вкаже після перетину ним державного кордону України і перебуватиме вже на території Республіки Румунія.

По прибуттю у с. Розтоки Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_8 з метою реалізації спільного із ОСОБА_11 , а через нього і іншими співучасниками кримінального правопорушення, приблизно об 11:00 годині 01.02.2025 передав ОСОБА_15 двом невстановленим на даний час особам, які, в свою чергу, завезли ОСОБА_13 до будинку, звідки, в подальшому перевезли до пішохідного моста через річку Біла Тиса, що у с. Видричка Рахівського району Закарпатської області та наказали перебігти його.

Приблизно о 19:00 годині 01.02.2025 ОСОБА_12 разом із невстановленою на даний час особою, реалізовуючи спільний із ОСОБА_8 та іншими співучасниками кримінального правопорушення злочинний умисел, з метою не викриття їх протиправної діяльності та об`їзду блок-посту Державної прикордонної служби України, що у с. Богдан Рахівського району Закарпатської області, мотоциклами доставили ОСОБА_13 від даного моста до будинку, який надав для ночівлі ОСОБА_13 ОСОБА_10 , що у с. Богдан Рахівського району Закарпатської області.

02 лютого 2025 року, приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час особами, надав ОСОБА_13 гумові чоботи для забезпечення можливості незаконного перетину державного кордону України, а також повідомив, що переводити його через кордон буде безпосередньо він та ще одна особа.

Того ж дня, перебуваючи у тому ж будинку, ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 та невстановленими на даний час співучасниками кримінального правопорушення, провів ОСОБА_13 детальний інструктаж щодо його поведінки після незаконного перетину державного кордону та перебування на території Румунії.

Згодом, приблизно о 20:30 годині 02.02.2025, ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 та іншими співучасниками кримінального правопорушення, перебуваючи спільно із ще одним невстановленим провідником, повів ОСОБА_13 в гори у напрямку державного кордону України, де, ОСОБА_12 та інший провідник провів ОСОБА_13 інструктаж щодо подальшого маршруту руху, зокрема, показав напрямок, куди йти, а саме підніматись на гору, після чого перестрибнути колючу сітку, яка там буде розташована і далі спускатись весь час вниз до струмка, який розташований вже на території Румунії.

Після цього, завдяки злочинним діям організованим ОСОБА_11 за участі ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інших співучасників кримінального правопорушення, ОСОБА_13 приблизно о 04:00 годині 03.02.2025 пішки незаконно перетнув державний кордон України із Румунією в зоні відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ).

Достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_13 незаконно перетнув Державний кордон України, ОСОБА_11 організував передачу другої частини грошової винагороди у сумі 5000 доларів США, а для її отримання залучив свою матір ОСОБА_4 , а також свого знайомого ОСОБА_9 , яких уповноважив зв`язатися з дівчиною ОСОБА_13 ОСОБА_14 телефоном та домовитись про зустріч.

До отримання грошових коштів від ОСОБА_14 ОСОБА_11 залучив також і ОСОБА_8 , який мав одержати свою частку в розмірі 500 доларів США.

07 лютого 2025 року приблизно о 17:30 годині, ОСОБА_4 у супроводі ОСОБА_9 прибули у ТЦ «Велес Мол» у м. Івано-Франківську, вул. Вовчинецька 225 А для зустрічі з ОСОБА_14 та ОСОБА_8 . У ході зустрічі ОСОБА_14 на виконання вказівки ОСОБА_11 передала грошові кошти сумі 5000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 207 448,50 грн., для їх подальшого розподілу між співучасниками кримінального правопорушення ОСОБА_4 , які отримав ОСОБА_9 , перерахував та після перерахування передав ОСОБА_4 , за що 10.02.2025 отримав від неї на свій банківський рахунок грошові кошти в сумі 1500 грн.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 відбулось незаконне переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України за матеріальну винагороду в розмірі 6000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 249717,7 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 15.02.2025 зустрівся з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у ресторані Повидло у АДРЕСА_2 .

У ході зустрічі ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_16 розроблений та погоджений з ОСОБА_11 механізм перетину кордону із супроводом жителів Закарпатської області ( ОСОБА_12 та інших співучасників кримінального правопорушення) поза межами пункту пропуску на ділянці кордону, що знаходиться в Закарпатській області.

Також ОСОБА_8 розповів ОСОБА_16 , яким чином відбуватиметься його незаконне переправлення через державний кордон України, пояснив, що йому наперед потрібно буде сплатити йому особисто грошові кошти за доставку до Закарпатської області, а решту грошових коштів залишити комусь для подальшої передачі після того, як він перетне кордон. Також в ході розмови ОСОБА_8 надав поради ОСОБА_16 з приводу переліку речей, які необхідно буде з собою взяти, а також суми грошових коштів, які потрібно буде мати під час безпосередньо незаконного перетину державного кордону України.

При цьому, ОСОБА_8 зазначив ОСОБА_16 , що зможе спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими співучасниками кримінального правопорушення, здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 6500 доларів США. З метою викликати у ОСОБА_16 впевненість у можливості здійснити незаконне переправлення його через державний кордон України ОСОБА_8 продемонстрував йому посвідчення працівника установи виконання покарань.

В подальшому, приблизно о 12:00 годині 16.02.2025 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , а через нього і з іншими співучасниками кримінального правопорушення, зустрівся із ОСОБА_16 поблизу автозаправної станції «Стелс» по вул. Мазепи в м. Івано-Франківську.

ОСОБА_8 на зустріч прибув автомобілем марки «BMW» 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у його користуванні.

У ході зустрічі ОСОБА_8 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , а через нього і з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 з корисливих мотивів, близько 12.20 год 16.02.2025, перебуваючи на території автозаправної станції «Стелс» у м. Івано-Франківську, на вул. Мазепи одержав від ОСОБА_16 грошові кошти в розмірі 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день одержання становить 62699,4 грн, за доставку ОСОБА_16 до Закарпатської області з метою його подальшого переправлення ОСОБА_11 та іншими співучасниками злочину через державний кордон України.

При цьому ОСОБА_11 планував повторно залучити свою матір ОСОБА_4 до отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_16 за межі державного кордону України.

Не припиняючи свою злочинну діяльність ОСОБА_8 о 07.00 год 19.02.2025 надав вказівку ОСОБА_16 прибути на автозаправну станцію «Стелс» по вул. Мазепи у м. Івано-Франківську на 09.30 год. цього ж дня для подорожі на територію Закарпатської області у с. Розтоки для подальшого незаконного перетину ним державного кордону України.

По дорозі з Івано-Франківська до с. Розтоки Закарпатської області 19.02.2025 ОСОБА_8 діючи умисно, на виконання спільного злочинного плану співучасників злочину двічі на блок-постах демонстрував посвідчення працівника установи виконання покарань для безперешкодного проїзду ОСОБА_16 на територію прикордонної області.

Прибувши у с. Розтоки Закарпатської області, ОСОБА_8 на виконання спільного злочинного плану співучасників злочину передав ОСОБА_16 невстановленим особам, які доставили його пішки до будинку, який належить невстановленим особам, де він перебував приблизно до 19.00 год 19.02.2025, після чого доставили до іншого будинку, розташованому в с. Богдан до помешкання ОСОБА_10 .

Того ж таки дня ввечері 19.02.2025 до помешкання ОСОБА_10 , де перебував ОСОБА_16 , прибув ОСОБА_12 , який розповів, що переправлення через державний кордон відбудеться наступного дня чи через день.

ОСОБА_12 розповів про деталі маршруту, а також надав поради щодо одягу та взуття, зокрема порадив обмотати чоботи скотчем з метою уникнення потрапляння снігу в середину. Через деякий час ОСОБА_12 вийшов з будинку, повернувшись через нетривалий час розмовляючи з ОСОБА_11 по мобільному телефону на гучномовці передав телефон ОСОБА_16 . ОСОБА_11 у розмові з ОСОБА_16 проінформував його про подальші дії після потрапляння на територію Республіки Румунія, зокрема повідомив, що йому необхідно буде до нього зателефонувати та повідомити про прибуття на територію Республіки Румунія, а він у свою чергу організує осіб для отримання другої частини винагороди у розмірі 5000 доларів США поряд із ОСОБА_8 . На цю пропозицію ОСОБА_17 відповів згодою.

У період перебування у будинку ОСОБА_10 , останній неодноразово відвідував ОСОБА_16 та інших трьох осіб, які перебували в ньому, приносив їжу, отримав грошові кошти за продукти харчування та запитував розміри взуття, а також надав скотч щоб обмотати взуття для уникнення потрапляння у нього снігу.

Крім того, ОСОБА_10 надавав детальні інструкції щодо поведінки на території Республіки Румунія, вказав що в першу чергу необхідно знайти особу яка допоможе зв`язатися з представниками правоохоронних органів. Крім того,

ОСОБА_10 детально розповів, які речі не слід мати при собі на території іноземної держави щоб уникнути притягнення до відповідальності. Крім того, ОСОБА_10 наполегливо просив не розповідати нікому про механізм перетину державного кордону та причетність до цього його, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та інших осіб, а на запитання правоохоронних органів Румунії відповідати, що кордон перетинали самостійно.

20 лютого 2025 року, близько 20.00 год., ОСОБА_12 прибув у будинок ОСОБА_10 та повідомив, що вихід буде здійснюватися орієнтовно через 2 години. Прибувши близько 22 год. цього ж дня, ОСОБА_12 сказав присутнім ОСОБА_16 та іншим трьом особам збиратися і виходити на вулицю. По дорозі вони зустріли ще двох невстановлених на даний час провідників та всі направилися у напрямку Державного кордону України в гори.

Згодом, приблизно через 5 годин після виходу з будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та інші троє у супроводі ОСОБА_12 та ще двох невстановлених на даний час провідників, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 та іншими співучасниками кримінального правопорушення, прибули до межі державного кордону України, де, ОСОБА_12 та інші провідники вказали ОСОБА_16 напрямок подальшого маршруту руху, зокрема, показав куди йти, а саме підніматись на гору, після чого пройти протоптаною стежкою і далі спускатись весь час вниз до струмка, який розташований вже на території Румунії.

Після цього, завдяки злочинним діям організованим ОСОБА_11 за участі ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та інших співучасників кримінального правопорушення, ОСОБА_16 приблизно о 03:00 годині 21.02.2025 пішки незаконно перетнув державний кордон України із Румунією в зоні відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ).

Достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_16 незаконно перетнув Державний кордон України, ОСОБА_11 організував передачу другої частини грошової винагороди у сумі 5000 доларів США, а для її отримання знову вирішив залучити свою матір ОСОБА_4 , яку уповноважив зв`язатися з дівчиною ОСОБА_13 ОСОБА_14 телефоном та домовитись про зустріч.

До отримання грошових коштів від ОСОБА_18 ОСОБА_11 залучив також і ОСОБА_8 , який мав одержати свою частку в розмірі 500 доларів США, а також свого знайомого ОСОБА_19 , який не був обізнаний із злочинним планом співучасників злочину, а виключно мав отримати грошові кошти і передати їх частину ОСОБА_8 у розмірі 500 доларів США, а решту в розмірі 4500 доларів США ОСОБА_4 .

Близько 09.17 год 23.02.2025 ОСОБА_11 з метою приведення у виконання свого злочинного плану спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України, вчинене повторно, за матеріальну винагороду за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання неправомірної вигоди, зателефонував до ОСОБА_14 та поцікавився, де має відбутися зустріч з ОСОБА_8 для передачі грошових коштів.

23 лютого 2025 року близько 12.00 год ОСОБА_14 на виконання вказівки ОСОБА_11 та ОСОБА_8 прибула до ТРЦ «Велес Мол» у м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 225А, де зустрілась із ОСОБА_8 ОСОБА_8 про зустріч із ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_11 за допомогою мобільного телефону та поцікавився хто з його боку прибуде для отримання другої частини неправомірної вигоди за незаконне переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України.

ОСОБА_11 повідомив, що це буде ОСОБА_19 та вказав в чому він одягнений. Після телефонної розмови з ОСОБА_11 до ОСОБА_8 та ОСОБА_14 підійшов ОСОБА_19 та всі вони втрьох направилися в приміщення АЗС «Окко», що у м. Івано-Франківську, по вул. Вовчинецькій навпроти ТРЦ «Велес Мол».

У приміщенні АЗС «Окко» ОСОБА_14 у присутності ОСОБА_8 передала ОСОБА_19 грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 207658 грн., частину з яких у розмірі 500 доларів США він мав передати ОСОБА_8 за незаконне переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України.

Після передачі грошових коштів ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_14 близько 14 год. 23.02.2025 та поцікавився чи передала вона кошти ОСОБА_19 та ОСОБА_8 і повідомив, що його мати ОСОБА_4 захворіла і не змогла прибути для отримання грошей.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , відбулось незаконне переправлення ОСОБА_16 через державний кордон України за матеріальну винагороду в розмірі 6500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 271357,4 грн.

23 лютого 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, службовою особою з використанням свого службового становища, незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, з корисливих мотивів.

23 лютого 2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

23 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у пособництві в незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

24 лютого 2025 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у пособництві в незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2025 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави на строк до 22.04.2025 включно. Станом на день подання клопотання застава підозрюваним не вносилась.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2025 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави на строк до 23.04.2025 включно. Станом на день подання клопотання застава підозрюваним не вносилась.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави на строк до 23.04.2025 включно. Станом на день подання клопотання застава підозрюваним не вносилась.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.02.2025 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на строк до 23.04.2025 включно.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними на даний час в ході досудового розслідування матеріалами, зокрема, протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами оглядів мобільних телефонів, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні обчислюється з 23.02.2025, тобто з моменту повідомлення про підозру і становить два місяці тобто до 23.04.2025.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою,визначений слідчим суддею у вище вказаній ухвалі слідчого судді, закінчується 23.04.2025.

Поряд з цим, на даний час виконувачем обов`язків керівника Івано-Франківської обласної прокуратури погоджено клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців.

Завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25.02.2025, якою застосовано щодо ОСОБА_20 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не виявляється за можливе у зв`язку із тим, що на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: виконати вимоги «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої наказом від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, завершити проведення оглядів вилучених речових доказів (грошових коштів, мобільних телефонів та інших), допитати в якості свідків ОСОБА_21 , а також військовослужбовців Державної прикордонної служби України, призначити проведення та отримати висновки портретних експертиз та експертиз відео- звукозапису, провести тимчасові доступи до речей і документів, за результатами оцінки отриманих доказів визначити кінцеву правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за наявності достатніх доказів повідомити про підозри іншим співучасникам кримінальних правопорушень, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України, а також здійснити інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність.

Обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна кількість попередньо проведених першочергових слідчих, процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, велика кількість речових доказів, які вже оглянуті та які ще слід оглянути, значна кількість підозрюваних, а також інших осіб, причетність яких до вчинення вказаних кримінальних правопорушень на даний час перевіряється, необхідність проведення експертиз, аналіз та оцінка зібраних доказів, а також наявність великої кількості свідків.

На даний час продовжують існувати достатні підстави вважати, що ОСОБА_22 , знаходячись на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначені ризики продовжують існувати та будь-які обставини, які б вказували на їх зменшення відсутні.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в продовженні обраного підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така потреба обумовлена продовженням існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_20 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення нею злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється пособництві в незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, мешкає в безпосередній близькості до Державного кордону України та досконало знає місцевість, використовуючи наявні у неї навички, вміння, знання поводження у гірській місцевості, має реальну можливість перетнути кордон України з метою подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду.

Окрім цього, встановлено, що одним із співучасників даного кримінального правопорушення є син ОСОБА_4 ОСОБА_11 , який на даний час перебуває за кордоном, що підвищує ризик втечі ОСОБА_4 .

Окрім цього, ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків на території України, а відтак, може безперешкодно в будь-який момент покинути її територію з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані свідків та місце їх проживання, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Крім цього, частина свідків, на даний час не допитані, а тому ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе впливати на них з метою отримання вигідних для неї показань.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_22 , перебуваючи на волі, може приховувати докази її злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. На цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 , з метою одержання доходів може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, використовуючи свій статус, навички, вміння та наявні зв`язки. Більше того, на даний час перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інші види запобіжного заходу заставу або особисте зобов`язання, застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов`язаного з незаконним позбавленням волі.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрювана усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на неї обов`язки, може покинути місце свого проживання, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обізнана із методами та способами незаконного перетину державного кордону України та перейти Державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, в ході досудового розслідування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що загальна кількість незаконно переправлених співучасниками злочину осіб перевищує 120 людей.

В середньому з кожної незаконно переправленої особи учасники протиправної схеми отримували грошові кошти в сумі 6000 доларів США, таким чином акумулювавши за час протиправної діяльності не менше 720 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить орієнтовно 30 000 000 млн. гривень, які на даний час органом досудового розслідування не відшукані та не вилучені, оскільки можуть зберігатись за межами України, в тому числі й у ОСОБА_11 .

З огляду на викладене, застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, для забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх обов`язків як підозрюваною та обов`язків, які можуть бути на неї покладені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу для ОСОБА_4 визначено розмір застави 1 362 600 грн.

Такий розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_4 з огляду на характер вчиненого діяння, тривалість протиправної діяльності та суму отриманих від неї незаконних доходів.

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Застосувати до його підзахисної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або якщо суд прийде до переконання про продовження забопіжного заходу у виді тримання під вартою просив визначити розмір застави в межах визначених у КПК. Просив врахувати, що підозрювана є людиною похилого віку, має постійне місце проживання, потребує медичного догляду, позитивно характеризується. Крім того ризики зазачені у клопотання грунтуються на припущеннях, а не підтвердження документально. Розмір застави не є спів розмірним і необґрунтований. Його підзахисній інкриміновано лише один епізод. Також просив, взяти до уваги, що отець ОСОБА_23 готовий взяти на особисту поруку ОСОБА_4 , виключно позитивно її характеризує.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку захисника. Просила врахувати, що під час перебування під вартою її стан здоров`я значно погіршився.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.

П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2025 під № 62025140150000006, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_4 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України.

23 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у пособництві в незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

25 лютого 2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів, до 23.04.2025 включно, в межах строку досудового розслідування; визначено розмір застави в межах 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 362 600 грн..

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.04.2025 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 23.08.2025.

Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ймовірна причетність до розслідуваних злочинів на даному етапі підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 22.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 23.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 23.02.2025, протоколом контролю за вчиненням злочину від 12.02.2025, протоколом про результати аудіо-відеоконтролю особи від 12.02.2025, протоколом контролю за вчиненням злочину від 18.02.2025.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.

Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваної у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваної, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.

Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень слідчого на вказаній стадії кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , її вік, вдова, середню освіту, має місце реєстрації та місця проживання, позитивну харектеристику сільської ради за місцем проживання. Також те, що за час перебування в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» ОСОБА_24 неоднаразово зверталася до медичної частини з приводу погіршення стану здоров`я, проводилися необхідні обстеження та надавалася медична допомога, на даний час стан здоров`я задововільний, продовжує лікування.

Слід зазначити, що надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 № 239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Таким чином, лікування підозрюваної можливо в умовах ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та не може слугувати підставою неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрювану також і до втечі.

Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення нею злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, підозрювана може безперешкодно в будь-який момент покинути територію України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя не виключає, що продовжує існувати ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Крім того продовжують існувати ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином оскільки підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази її злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду; та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана, з метою одержання доходів може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, використовуючи свій статус, навички, вміння та наявні зв`язки.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: виконати вимоги «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої наказом від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, завершити проведення оглядів вилучених речових доказів (грошових коштів, мобільних телефонів та інших), допитати в якості свідків ОСОБА_21 , а також військовослужбовців Державної прикордонної служби України, призначити проведення та отримати висновки портретних експертиз та експертиз відео- звукозапису, провести тимчасові доступи до речей і документів, за результатами оцінки отриманих доказів визначити кінцеву правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за наявності достатніх доказів повідомити про підозри іншим співучасникам кримінальних правопорушень, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України, а також здійснити інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність.

Також слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не доведено у судовому засіданні, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні або зменшились та/або наявність інших підстав для зміни запобіжного заходу.

Одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід цілодобовий домашній арешт у зв`язку з наявністю у підозрюваної захворювань, не достатньо для переконання, що підозрювана буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення зазначених у підозрі обставинах.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрювану обов`язків, оскількипідозрювана, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на неї обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, зокрема в умовах воєнного стану.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

З цих ж підстав і не може бути застосовано особисту поруку, про яку заявив протоієрей ОСОБА_25 , парох парафії ОСОБА_26 незважаючи на виключно позитивну характеристику як прихожанки.

Так, характер інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, за підозрою у вчиненні нею, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваної, що підтверджує ймовірність її свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваної.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваної та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення нею перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останньої під вартою закінчується 23.04.2025, відсутні обставини на зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання її під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.06.2025, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням особи підозрюваної ОСОБА_4 , її майнового стану, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави з 450 до 225 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить шістсот вісімдесят одну тисячу триста гривень. Покликання сторони захисту щодо застосування розміру застави в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не знаходить свого підтвердження, так як відсутність офіційних доходів не завжди відображає реальний матеріальний стан. Крім цього, заставодавцем може бути відмінна від підозрюваної особа.

Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрювану, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 червня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».

Визначити розмір застави 225 розмірів прожиткового мінімум, що становить шістсот вісімдесят одна тисяча триста гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 15 червня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з свідками, підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого старшого слідчого в особливо важливих справах П`ятого слідчого відділу (з дислокацією ум. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 22 квітня 2025 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1