Ухвала суду № 126783257, 21.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 квітня 2025 року справа № 580/158/22 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янківської В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №580/158/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішень,

встановив:

10 січня 2022 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Заступника Голови Державної податкової служби України Тітарчука Михайла Івановича, які він вчинив з порушенням строків та перевищенням повноважень після процедури адміністративного оскарження за скаргою ОСОБА_1 від 18.06.2021 вх. ДПС № 17986/6 від 22.06.2021;

2) визнати протиправним та скасувати документ під назвою Рішення про результати розгляду скарги від 27.09.2021 № 21892, який прийнято заступником Голови ДПС України М. Тітарчуком з порушенням всіх розумних та законних строків, та після пройденої платником податків ОСОБА_1 процедури адміністративного оскарження;

3) визнати протиправним і скасувати документ під назвою податкова вимога від 22.11.2021 №0033354-1305-2319, яка прийнята на підставі адміністративно оскаржених та таких, що мали бути скасованими рішень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

До суду надійшла заява позивача про роз`яснення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2024, в якій просить роз`яснити рішення, а саме дати відповідь на такі питання:

1) чи є бездіяльність державного органу - ДПС щодо розгляду адміністративної скарги, що за своєю суттю є задоволенням скарги за умовчанням відповідно до пункту 56.8 , абзаців другого та третього пункту 36.9 статті 56 Податкового кодексу України, правовим актом за результатами розгляду адміністративної скарги?

2) чи є рівнозначними по своїй правовій силі два акти вчинені ДПС в досудовому порядку, в порядку адміністративного оскарження, а саме: задоволення адміністративної скарги за умовчанням та відмова у задоволенні адміністративної скарги?

3) при вчиненні ДПС колізії з двома рівносильними актами за результатами розгляду адміністративної скарги, хто окрім суду уповноважений ухвалити остаточне і законне рішення аби усунути недоліки колізії допущеної ДПС під час розгляду адміністративної скарги?

4) колізія з двома рівносильними актами за результатами розгляду адміністративної скарги допущена ДПС під час процедури адміністративного оскарження, яка вирішувалася у судовому порядку, вважається вичерпаною після набуття судовим рішенням законної сили ?.

Вирішуючи заяву позивача про роз?яснення рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення статті 254 КАС України, суд вирішив здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи, наведені заявником у заяві роз`яснення судового рішення судом встановлено, що в її обґрунтування покладено твердження позивача про незрозумілість мотивувальної частини рішення суду.

З огляду на вказане, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відтак, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз`яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.

Водночас, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз`яснення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі № 826/13542/15.

Таким чином, зазначене свідчить, що роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення воно не може бути виконане, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення згідно норм КАС України.

Крім того, суд звертає увагу, що вичерпного переліку критеріїв для визначення незрозумілості рішення правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана норма передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.

Таким чином, роз`яснення судового рішення може мати місце, якщо таке рішення є об`єктивно незрозумілим. Особиста незгода заявника з прийнятим рішенням не передбачена законом як підстава для його роз`яснення.

Проаналізувавши твердження заявника щодо необхідності роз`яснення судового рішення, дослідивши зміст рішення на предмет відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, враховуючи те, що суд розглядає і вирішує справу не інакше як за позовною заявою, поданою позивачем відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення, а саме рішення від 09.05.2024, оскільки ані зміст рішення, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 248, 254 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №580/158/22 відмовити повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА