Рішення № 126782928, 22.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 квітня 2025 року Справа № 520/29756/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) третя особа: Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ,01024, код ЄДРПОУ40108578) про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

- Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1443 о/с «По особовому складу», яким Позивача звільнено зі служби в поліції.

- Поновити Позивача на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або рівнозначній посаді.

- Стягнути з Відповідача на користь Позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

- Допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції.

- Залучити до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Національна поліція України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 ЄДРПОУ: 40108578).

- Стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати, пов`язані із розглядом справи.

Так, спірні відносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 05.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Частиною першою статті 60 Закону № 580 передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач проходив службу в поліції на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Так, 02.09.2024 в одному із приміщень пункту постійної дислокації в м. Дніпро було проведено збір особового складу, де озвучено наказ Департаменту поліції особливого призначення «Окрема штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284-ДСК, яким визначено було відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку № НОМЕР_3 ДПОП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі і Позивача.

Після озвучування посади та ПІБ кожного поліцейського, посадова особа, що зачитувала наказ, запитувала про готовність до виконання цього наказу, а також обставини, що можуть цьому завадити. Поліцейських не запитували чи погоджується кожен із них виконувати цей наказ чи відмовляється, у зв`язку із чим, у кожного сформувалось уявлення, що посадова особа, яка озвучувала наказ, проводить оцінку готовності особового складу до виконання наказу, задля подальшого успішного забезпечення його виконання з урахуванням потреб кожного поліцейського.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, позивач фактично відмовився виконувати наказ.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 «Про застосування дисциплінарних стягнень» (далі Наказ №252) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК «Про службове відрядження», застосовано до Позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1443 о/с «По особовому

складу» (далі Наказ №1443) Позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України». Із наказом Позивача ознайомлено 15.10.2024.

Позивач вважає, що службове розслідування проведено з порушенням його прав, подія дисциплінарного проступку є вигаданою та надуманою, накладене дисциплінарне стягнення необґрунтованим, а наказ про звільнення зі служби в поліції протиправним та таким, що порушує його право на працю та завдає шкоди обороноздатності держави, тому не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У свою чергу сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Разом із цим, відповідно до частини десятої статті 14. частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з призначення належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни унормовано Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

При цьому порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2018 року за 1356/32808 (далі - Наказ № 893).

Як зазначалось вище, в матеріалах службового розслідування міститься службова характеристика на кожного поліцейського. Службова характеристика була врахована комісією перед накладенням дисциплінарного стягнення на кожного із позивачів.

За приписами пункту 7 Розділу V Наказу № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження, як і в даному випадку.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у Формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Дисциплінарного статуту). Позивач надав власні пояснення в рамках даного службового розслідування. За таких обставин позивач був обізнаний зі статтею 18 Дисциплінарного статуту НПУ. Йому було роз`яснено статті Конституції України та Дисциплінарного статуту НПУ. Право на захист позивача з боку відповідача не порушено.

За Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (частина перша статті 4 Дисциплінарного статуту).

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку (частина третя статті 4 Дисциплінарного статуту).

За правилами частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина друга статті 5 Дисциплінарного статуту).

Однак позивачем не надано рапорту або інших документів, що були б доказами, причин невиконання наказу керівництва та де б містились повідомлення про вжиті заходи стосовно подолання перешкод у виконанні наказу. Такі докази не надано а ні під час службового розслідування, а ні під час судового провадження.

У свою чергу службове розслідування та видання наказу проведено з дотриманням процедури без порушень строків та в межах повноважень.

Згідно приписів абз.1, 2, 20 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

3) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду справи.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12,1991 № 1932-ХН визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580 поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною другою статті 24 Закону № 580 визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17 Закону № 580).

Як передбачено частиною 1 статті 64 Закону № 580, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено Законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

У свою чергу службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

При цьому, у кореспонденції з частиною другою статті 18 Закону № 580 інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисцишііни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарною стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

У свою чергу відсутність волевиявлення виконати наказ є вкрай негативним діянням, що може призвести до свавілля в правоохоронній системі, порушенні ієрархії державного інституту - органів поліції.

При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоїн до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Законом від 15.03.2022 р. № 2123-1Х "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану", який набрав чинності з 01.05.2022 р., унесені зміни до Закону № 580, зокрема і до статті 60 Закону № 580, а саме встановлено, що "Відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції".

Відтак, Законом від 15.03.2022 р. № 2123-ІХ статтю 60 спеціального у спірних правовідносинах Закону № 580 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування інших нормативно-правових актів, крім тих, що регулюють проходження служби в поліції.

ОСОБА_1 є поліцейським в правоохоронному органі особливого призначення і розумів (усвідомлював), що за невиконання наказу (відмова виконати усний чи письмовий наказ/ознайомитися з наказом) буде проводитись службове розслідування відносно нього, та за результатами якого його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_1 , як поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Крім того, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження.

Разом з тим, дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, а також вчинок, що суперечить вимогам Правил етичної поведінки поліцейських.

Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Життєві обставини позивача не можуть слугувати підставою для невиконання наказу.

Також слід врахувати, що відповідно до розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС № 987 від 04.12.2017 (в редакції наказу від 04.09.2023 № 732) (далі - Положення № 987), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2017 року за № 1565/31433 до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.

У зв`язку з цим, на переконання представника Департаменту, вказана поведінка позивача містить ознаки дисциплінарного проступку, оскільки невиконання наказу командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, створює серйозну загрозу розлагодженості дій підрозділу поліції особливого призначення у надзвичайних ситуаціях, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому.

Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.

Комплектування підрозділів поліцейськими та працівниками на посади відповідно до штату здійснюється на добровільних засадах з дотриманням вимог Закону. З урахуванням рівня їх фізичної підготовки, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров`я забезпечувати виконання покладених на поліцію завдань та функцій.

За таких обставин позивач добровільно прийшов у штурмовий підрозділ поліції, який відносять до гвардії наступу, він, відповідно до Конституції України має вільно обирати працю в Україні; та, очевидно, усвідомлював, що накази керівництва обов`язкові до виконання та не обговорюються.

Відповідно до підпункту 14 пункту 2 розділу III Повноваження голови та членів дисциплінарних комісій Наказу № 893 після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України. Позивач не надавав рапорту (письмового волевиявлення) на ознайомлення із висновком службового розслідування. Не був активним учасником службового розслідування, хоча мав на це законне право. Не цікавився ходом службового розслідування.

Разом із цим, порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88062004).

Крім того суд зазначає, що Позивач не надавав докази, що він звертався із рапортом, де зазначено причини неможливості виконати наказ керівництва або по питанню незрозумілості наказу (його нечіткості). Позивач є придатним до служби в поліції. Представник позивача посилається на доповідну записку від 03.10.2024 щодо точності наказу, однак вона не може бути покладена в основу спірних правовідносин, адже була написана вже після застосування дисциплінарного стягнення до позивача, після проведення службового розслідування, а не в його період. Якщо позивач не зрозумів наказ і порядок його виконання - то це повинно бути доведено рапортом з боку позивача, однак такий рапорт відсутній в матеріалах службового розслідування. Після притягнення до дисциплінарно відповідальності вже з`явились записки/звернення, які не могли вплинути на хід службового розслідування, адже воно вже було завершено. Міра і вид стягнення є презумпцією керівництва, а юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Стосовно посилання, що позивач був короткий період на лікарняному, в даному випадку варто зауважити, що це не уможливлювало виконати наказ про відрядження, адже він не короткостроковий.

Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції з врахуванням реального військового стану в державі, з врахуванням законодавства.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) третя особа: Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ,01024, код ЄДРПОУ40108578) про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,- залишити без задоволення.

Матеріали «ДСК», надані відповідачем на виконання вимог суд суду, після набрання рішенням по справі законної сили - повернути відповідачу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.