Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2025 р. № 400/42/25 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомХарківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, вул. Сумська, 77/79,м. Харків,61023,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 31160,22 грн,
ВСТАНОВИВ:
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі по тексту - позивач) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами стягнути на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 31160,22 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що Відповідач проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у період з 15.08.2023 - 07.11.2023 р. на посаді курсанта, із ним укладено контракт про проходження служби (навчання). Під час навчання у вищому навчальному закладі відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на утримання відповідача витрачено грошові кошти у розмірі 31160,22 грн. В добровільному порядку відповідач витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом надіслано запит до Єдиного державного демографічного реєстру з метою надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_2 .
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.03.2025 р. місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов до суду не подав, ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка направлялась судом на адресу відповідача, повернулась до суду без вручення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.21 р. у справі № 910/8197/19, від 09.12.21 р. у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов`язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.22 р. у справі № 910/1730/22, від 07.03.23 р. у справі № 420/9217/21.
У частині десятій статті 171 КАС України зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі поставляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.22 р. у справі № 215/507/21, від 18.04.22 р. у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.21 р. у справі №820/1400/17, від 08.07.21 р. у справі №400/1885/19, від 29.08.22 р. у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.23 р. у справі № 640/14827/19.
Враховуючи зазначене, відповідач вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходив навчання в Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба у період з 15.08.2023 - 07.11.2023 р.
15.08.2020 р. між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба бригадного генерала ОСОБА_3 та курсантом (відповідачем) укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету, і Відповідачем від 15.08.2025, ОСОБА_1 попередньо та добровільно взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу".
Витягом із наказу від 06.11.2023 р. № 321 начальника Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба підтверджується, що старшого солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання у зв`язку з розірванням контракту, через невиконання освітньої програми та відповідно до пункту 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України з 07.11.2023 припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України достроково у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Цим же наказом передбачено стягнути суму у розмірі 125060, 70 грн. за період навчання в університеті відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2006 № 964.
Начальником Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба затверджено розрахунок № 1693 від 06.11.2023 р. коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у розмірі 125060, 70 грн., яка складається з грошового забезпечення 111642,04 грн.; витрат на продовольче забезпечення 10225,50 грн.; на медичне забезпечення 304,59 грн., по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 2888,57 грн.
Відповідно до відмітки проставленої у зазначеному розрахунку, із вказаним розрахунком відповідач ознайомився 06.11.2023 року.
Після відрахування з Університету та прибуття до нового місця служби у Військову частину НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , з грошового забезпечення Відповідача у відсотковому співвідношенні на рахунок Університету щомісячно стягувалися кошти для погашення існуючої заборгованості.
Станом на день звернення Університету з цим позовом, залишок боргу складає 31160 грн. 22 коп.
У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку заборгованість у повному обсязі не відшкодував, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Під час вирішення спору суд зазначає, що спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах врегульовані, зокрема, Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII установлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964 (далі - Порядок № 964).
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
З аналізу вищевикладених положень можна зробити висновок, що курсанти, в разі дострокового розірвання контракту, зокрема через систематичне невиконання вимог контракту, зобов`язані відшкодувати Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі освіти.
Як вище встановив суд, контракт із відповідачем достроково розірвано через систематичне невиконання умов контракту, у зв`язку із чим у відповідності до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XI та умов укладеного контракту відповідач має обов`язок із відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі освіти.
Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.07 р. № 419/831/240/605/537/219/534 (далі -Порядок), згідно з пунктом 2.1 якого відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Згідно з пунктом 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Відповідно до пункту 2.1.3 Порядку, витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, ро вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення.
У силу вимог пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Суд встановив, що начальником Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба затверджено розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у розмірі 125060, 70 грн.
Суд зазначає, що розрахована позивачем сума витрат на утримання відповідача у навчальному закладі в розмірі 125060, 70 грн. узгоджується з приписами Порядку № 964 та Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Відповідачем згідно з Довідкою ХНУПС ім. Івана Кожедуба від 12.12.2024 №176/176/100/7542926пс фактично відшкодовано витрат на його утримання в розмірі 93900,48 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що борг відповідача з відшкодування витрат на навчання складає 31160,22 грн.
При цьому, суд зазначає, що жодних доказів відшкодування відповідачем витрат на його утримання у вищому військовому навчальному закладі, як станом на дату звернення позивача із даним позовом так і станом на дату розгляду даної справи судом, відповідачем до суду не подано.
Враховуючи відсутність добровільної сплати відповідачем коштів у рахунок відшкодування, заявлений розмір витрат підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в зв`язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код 24980799) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код 24980799) 31160,22 грн (тридцять одна тисяча сто шістдесят грн. 22 коп.) на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21.04.2025 р.
СуддяН.В. Лісовська
Судове рішення № 126781086, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/42/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: