Рішення № 126781052, 21.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 рокусправа № 380/15543/24м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :

- визнати протиправним рішення про відмову у призначення пенсії ОСОБА_1 від 07.06.2024 №134650018524 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, та скасувати рішення Головного Управління пенсійного фонду України у Чернівецькій області, щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2, пункту 2, ст.114 Закону №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 31.05.2024р. (часу подачі заяви) зарахувавши в пільговий страховий стаж період роботи з 22.08.1992 по 01.03.1994 роботи на посаді медичної сестри в туберкульозному відділенні Рава-Руської районної лікарні, та з 01.03.1994 по 04.07.2016 року роботи на посаді палатної медичної сестри в туберкульозному відділенні Рава-Руської районної лікарні відповідно до підпункту 2, пункту 2, ст.114 Закону №1058-IV.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003, із змінами та доповненнями, (надалі Закон №1058). Зазначає, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 03.01.2016 згідно довідки від 17.05.2024 №53, оскільки відповідно до акту зустрічної перевірки від 17.05.2024 №1300-6004-1/6127 наявного в електронній пенсійні справі (ЕПС), накази по Рава-Руській районній лікарні Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням №20-а від 01.02.1997, №51 від 27.08.2002 та №112 від 27.08.2007 про проведення атестацій робочих місць відсутні. Позивачка не погоджується із діями відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 25 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача1, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позову заперечує повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що період роботи з 22.08.1992 по 03.01.2016 згідно довідки від 17.05.2024 №53, оскільки відповідно до акту зустрічної перевірки від 17.05.2024 №1300-6004-1/6127 наявного в електронній пенсійні справі (ЕПС), накази по Рава-Руській районній лікарні Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням №20-а від 01.02.1997, №51 від 27.08.2002 та №112 від 27.08.2007 про проведення атестацій робочих місць відсутні. Також, звертає увагу, що у висновку №2864 від 02.08.2011 №14/07-7842 про експертизу правильності застосування Списків №1 і 2 та якості проведення атестацій робочих місць за умовами праці вказано, що за результатами атестації робочих місць видано наказ №135, який відсутній в наявних документах ЕПС, та згідно якого атестувалось лише два відділення по Списку №2, а саме Поліклінічне відділення. Фтизіатричний кабінет та стаціонар Фтизіатричного відділення. В записах трудової книжки під номером 4, 5 Позивач з 01.03.1994 переведена в туберкульозне відділення та з 04.01.2016 переведена до стаціонару поліативного відділення. Переведень до інших відділень не значиться. З врахуванням вище вказаного, Головним управлінням прийнято рішення у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відмовити, в зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу визначеного п.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням вчинено дії згідно вимог законодавства України діючого на час виникнення спірних правовідносин. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від відповідача2, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позову заперечує повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 07.06.2024 № 134650018524 до пільгового стажу не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 03.01.2016 згідно довідки від 17.05.2024 № 53, оскільки відповідно до акту зустрічної перевірки від 17.05.2024 № 1300-6004- 1/6127 наявного в ЕПС, наказ по Рава - Руській районній лікарні "Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням" № 20-а від 01.02.1997, № 51 від 27,08.2002 та № 112 від 27.08.2007 про проведення атестацій робочих місць відсутні. Також зазначено, що у висновку № 2864 від 02.08.2011 № 14/07-7842 про експертизу правильності застосування Списків № 1, 2 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці вказано, що за результатами атестації робочих місць видано наказ № 135, який відсутній в наявних документах ЕПС, та згідно якого атестувалось лише два відділення по Списку № 2, а саме "Поліклінічне відділення Фтизіатричний кабінет" та стаціонар "Фтизіатричного відділення". В записах під номером 4-5 трудової книжки заявниця 01.03.1994 переведена в туберкульозне відділення та 04.01.2016 переведена до стаціонару паліативного відділення, інших переведень до відділень не значиться. Страховий стаж позивачки становить 35 років 0 місяців 20 днів (з урахуванням кратності становить 38 років 9 місяців). Пільговий стаж за Списком № 2 становив 7 років 4 місяці 20 днів (період з 13.12.1988 по 21.08.1992 з урахуванням кратності). Оскільки, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 виникає у жінок у віці 55 років за наявності не менше 10 років стажу на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, у позивачки було відсутнє право на призначення такої пенсії. Отже, вважає, що дії органів Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

31.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (55 років), звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003.

За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися, і відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії № 134650018524 від 07.06.2024 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 07.06.2024 № 134650018524 до пільгового стажу не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 03.01.2016 згідно довідки від 17.05.2024 № 53, оскільки відповідно до акту зустрічної перевірки від 17.05.2024 № 1300-6004- 1/6127 наявного в ЕПС, наказ по Рава - Руській районній лікарні "Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням" № 20-а від 01.02.1997, № 51 від 27,08.2002 та № 112 від 27.08.2007 про проведення атестацій робочих місць відсутні. Також зазначено, що у висновку № 2864 від 02.08.2011 № 14/07-7842 про експертизу правильності застосування Списків № 1, 2 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці вказано, що за результатами атестації робочих місць видано наказ № 135, який відсутній в наявних документах ЕПС, та згідно якого атестувалось лише два відділення по Списку № 2, а саме "Поліклінічне відділення Фтизіатричний кабінет" та стаціонар "Фтизіатричного відділення". В записах під номером 4-5 трудової книжки заявниця 01.03.1994 переведена в туберкульозне відділення та 04.01.2016 переведена до стаціонару паліативного відділення, інших переведень до відділень не значиться.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у частині 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 60 Закону 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , позивачка працювала:

- з 21.05.1992 переведено процедурною медсестрою туберкульозного відділення відповідно до наказу №60 від 25.05.1992;

- 01.03.1994 переведено на посаду палатної медсестри туберкульозного відділення відповідно до наказу №36 від 01.03.1994;

- 04.01.2016 у зв`язку з реорганізацією туберкульозного відділення у відділення паліативної допомоги переведена на посаду сестри медичної стаціонару палатної відділення паліативної допомоги відповідно до наказу №1-к від 04.01.2016.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 №2586-III протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, періоди роботи позивачки у протитуберкульозних закладах відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

З аналізу змісту відзиву на позовну заяву та оскаржуваного рішення встановлено, що позивачці не зараховано в страховий стаж спірний період роботи, оскільки накази по Рава-Руській районній лікарні Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням №20-а від 01.02.1997, №51 від 27.08.2002 та №112 від 27.08.2007 про проведення атестацій робочих місць відсутні.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 21 від 13.05.2022, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Рава - Руській райлікарні з 13.12.1988 по 04.01.2016 за професією медична сестра туберкульозного відділу, безпосередньо обслуговування хворих на туберкульоз, період роботи за вказаною посадою становить 27 років 0 місяців, 21 днів.

Судом встановлено, що згідно довідки від 17.05.2024 №53 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивачка працювала повний робочий день в Рава - Руській райлікарні:

- з 13.12.1988 по 30.09.1991 обслуговувала хворих на туберкульоз за професією (посадою) медсестра маніпулюційна;

- з 01.10.1991 по 20,05.1992 обслуговувала хворих на туберкульоз за професією (посадою) старша медсестра;

- з 21.05.1992 по 28.02.1994 обслуговувала хворих на туберкульоз за професією (посадою) процедурна медсестра;

- з 01.03.1994 по 03.01.2016 обслуговувала хворих на туберкульоз за професією (посадою) палатна медсестра.

Також суд встановив, що позивачка надала накази про результати атестації робочих місць: Про перелік робочих місць, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням №20-а від 01.02.1997, №51 від 27.08.2002 та №112 від 27.08.2007, однак згідно акту перевірки документів від 17.05.2024 №1300-6004-1/6127, такі вважаються відсутніми.

Разом з тим, відповідно до розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, вносяться до Списку № 2 молодші медичні сестри/молодші медичні брати (санітарки-прибиральниці/санітари-прибиральники) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів, працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров`я.

Відтак позивачка виконувала безпосередньо обслуговування хворих на туберкульоз повний робочий день у туберкульозному відділенні за професією, посадою медична сестра туберкульозного відділу, що передбачена Списком №2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

Стаття 60 Закону № 1788-XII встановлює пільги по обчисленню стажу (зарахування стажу роботи у подвійному розмірі) в деяких медичних закладах, а саме:

- лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я;

- у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД;

- в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я;

- у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я;

- у психіатричних закладах охорони здоров`я / закладах з надання психіатричної допомоги.

За приписами статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 № 2586-III (далі Закон № 2586-III):

- протитуберкульозні заклади лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

- туберкульоз соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закон № 2586-III медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я містить, зокрема, Протитуберкульозний диспансер.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 № 514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: розділ 1. Лікувально-профілактичні заклади, пункт 1.1 Лікарняні: протитуберкульозний диспансер.

Отже, протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Під час розгляду справи суд встановив і не заперечується відповідачами, що протягом спірного періоду позивачка працювала у інфекційних закладах охорони здоров`я.

За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22.

З урахуванням вище викладеного, ГУ ПФУ у Чернівецькій області противно не зараховано періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 03.01.2016 на медичної сестри туберкульозного відділення у Рава-Руській районній лікарні у пільговому обчисленні.

Також, з урахуванням відомостей зазначених у довідці КНП "Рава-Руська Лікарня" №53 від 17.05.2024 та трудової книжки НОМЕР_1 до пільгового стажу роботи позивачки слід зарахувати період її трудової діяльності у Рава-Руській районній лікарні з 22.08.1992 по 03.01.2016.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 31.05.2024 призначити позивачці пенсію за віком за Списком №2 відповідно до підпункту 2, пункту 2, ст.114 Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Крім того, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що призначення і виплата пенсії є дискреційним повноваженням відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом останнім визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, рішенням якого відмовлено у призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачу вказаного виду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за заявою позивача, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

За викладених обставин, суд вважає, що вказане є підставою для того, щоб: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду по даній справі.

З системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №134650018524 від 07.06.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58002 м. Чернівці площа Центральна 3, код ЄДРПОУ 40329345) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) період її трудової діяльності у Рава-Руській районній лікарні з 22.08.1992 по 03.01.2016, повторно розглянути заяву від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58002 м. Чернівці площа Центральна 3, код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2422,40 грн дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.04.2025.

СуддяКоморний Олександр Ігорович