Ухвала суду № 126781039, 21.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2025 рокусправа № 380/7320/25місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області код ЄДРПОУ 20812415, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 71, у якій просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача;

- зобов`язати відповідача видати позивачу дублікат Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 711 від 04.12.1997 та виписку або належно завірену копію рішення атестаційної палати № 7 від 02.12.1997 в частині, що стосується видачі позивачу Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 711 від 04.12.1997;

- стягнути моральну (немайнову шкоду) у розмірі 25000грн.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, визначеним статею 160 КАС України.

Частина перша статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною.

Проте у позовній заяві позивач не конкретизує зміст та характер бездіяльності, яку, на його думку, необхідно визнати протиправною.

У зв`язку з цим, така позовна вимога не узгоджуються зі способами захисту порушеного права, передбаченими частиною першою статті 5 КАС України.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог з урахуванням способів захисту, передбачених частиною першою статті 5 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви підставою позову є незгода позивача з тим, що у 2005році Львівська КДКА визнала недійсним Свідоцтво № 711 від 04.12.1997 і видала позивачу Свідоцтво № 1055 від 02.02.2005.

У цьому контексті суддя зазначає, що згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду розпочав перебіг з моменту видачі відповідачем свідоцтва № 1055 від 02.02.2005 та закінчився 03.08.2005. Тому позивач пропустив строк звернення до суду.

Проте, до позовної заяви позивач не долучив клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом із обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Отже, за одну вимогу немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20грн (3028,00 грн*0,4).

Водночас частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суддя встановив, що позивач заявив одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності та одну похідну позовну вимогу немайнового характеру про зобов`язання вчинити дії.

З врахуванням викладеного, судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі становить 968,96грн.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки є учасником боойвих дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

З цього приводу суддя зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Аналіз згаданої норми свідчить про те, що таке положення застосовується у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).

Стаття 22 Закону № 3551-ХІІ визначає, що особи, на яких поширюється дія згаданого нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу що питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Отже, лише у справах, у яких предметом спору є правовідносини щодо прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 справа № 9901/311/19.

Аналіз позову свідчить про те, що такий поданий на захист прав позивача як адвоката, а не як учасника бойових дій.

З таких підстав, позивач повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви на загальних підставах, у розмірі 968,96 грн.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и в :

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- уточненої позовної заяви з позовними вимогами, сформованими з урахуванням способів захисту, передбачених частиною першою статті 5 КАС України;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку;

- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Гулик Андрій Григорович