Ухвала суду № 126781016, 21.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2025 рокусправа № 380/7535/25місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо неповного розгляду звернення позивача від 2011 року про призначення пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії за вислугу років з 2011 року, відповідно до повного стажу 35 років (включно з направленням, навчанням та роботою за фахом).

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Підставою позову є незгода позивача з тим, що його звернення від 2011 року про призначення пенсії за вислугу років не було розглянуто належним чином.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 23.08.2011.

Отже, строк на звернення до суду із зазначеним позовом сплив 24.02.2012.

До позовної заяви позивач долучив клопотання про поновленого строку на звернення до адміністративного суду. Вказане клопотання мотивоване тим, що порушення триває і не припинене, у 2011 та 2013 роках було подано всі документи, але отримано неправомірні відмови, усі подані докази не були враховані повною мірою Пенсійним фондом та судами, позивач тривалий час перебуває на лікуванні через стрес і порушення з боку відповідача.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, викладених у клопотанні, зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду починає перебіг з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з позовної заяви позивач дізналась про порушення своїїх прав, починаючи з 2011 після отримання листа відповідача від 08.09.2011 №16К-1/07-22. Отже саме з моменту отримання такої відповіді розпочався перебіг строку звернення до суду. У зв`язку з цим позивач помилково вважає, що порушення має триваючий характер.

Суддя також зазначає, що неврахування документів органом Пенсійного фонду могло слугувати підставою для звернення до суду, проте не свідчить про пропуск строку з поважних причин.

Також безпідставним є посилання позвиача на те, що суд не врахував всі подані докази, оскільки така обставина могла слугувати для оскарження судового рішення у визначеному законом порядку.

Твердження позивача щодо його тривалого перебування на медичному лікуванні не підтверджується жодними доказами.

Інших причин поважності строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не наводить.

Суддя, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Суддя також звертає увагу на те, що частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Отже, за одну вимогу немайнового характеру позивач повинен заплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн * 0,4 = 1211,20 грн.

Водночас частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суддя встановив, що позивач заявив одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності та одну похідну позовну вимогу немайнового характеру про зобов`язання здійснити дії.

З врахуванням викладеного, судовий збір за подання позовної заяви становить 1211,20грн.

Позивач судовий збір за подання позовної заяви не сплатив.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела /суми нарахованого доходу за 2024 рік від 28.01.2025 позивач не отримував доходів у 2024 році.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з таких підстав.

Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України Про судовий збір.

Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої зазначеної статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічні положення містить стаття 133 КАС України.

Частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір передбачає, що однією з умов для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, зазначені норми визначають можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, а її положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Як вбачається із довідки органу Пенсійного фонду про доходи №3006510664217028 позивач за 2024рік отримав пенсію у розмірі 35320,00грн.

Судовий збір за подання позовної заяви становить 1211,20грн (1211,20грн/35320,00грн) *100% = 3,43%), що не перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити повністю.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку;

- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Гулик Андрій Григорович