Рішення № 126780642, 22.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/587/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Міністерства оборони України (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати йому, ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності II групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», призначену на підставі пункту 144 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.09.2024 року № 120/975, затвердженого заступником Міністра оборони України Джигар Ю.;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП та Постави Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 24.01.2023 по 04.03.2024 проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Згідно свідоцтва про хворобу №2001 Регіональної військово-лікарської комісії йому був поставлений діагноз: обмежений остеохондроз поперекового відділу хребта, килаL4-L5 міжхребцевого диску, протрузія L5-S1 міжхребцевого диску, антелістез L5 хребця II ступеню, спондильоз, ліковані оперативно (29.05.2023-лямінектомія на рівні L5, задній спондилодез транспендикулярною системою фіксації на рівні L4-L5-S1, усунення антеролістезу L5 хребця), з вираженим больовим синдромом та значним порушенням функції. Хронічна дискогенна радикулопатія на рівні L4-S1 з помірним парезом правої стопи, больовим, м`язово-тонічним синдромами та помірним порушенням функції Хронічна дискогенна радикулопатія на рівні L4-S1 з помірним парезом правої стопи, больовим, м язово-тонічним синдромами та помірним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов язані з проходженням військової служби. На підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вказує, що вищевказані захворювання були спричинені проходженням військової служби та призвели у подальшому до встановлення йому другої групи інвалідності.

З урахуванням наведеного вважає, що має право на отримання грошової допомоги у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII) та Постави Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі Порядок №975).

Водночас, згідно протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та сплачених сум від 20.09.2024 року №120/975 (пункт 144) вирішено виплатити йому одноразову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024, в сумі 272520,00 грн.

Зазначає, що 14.10.2024 на банківський рахунок Позивача надійшли кошти в розмірі 272520,00 з призначенням платежу: «ОГД 168 ПКМУ 604782», що не може бути сумою одноразової грошової виплати відповідно до Порядку №975, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не регулює та не встановлює порядок виплати одноразової грошової допомоги зв`язку з встановленням інвалідності II групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

В обгрунтування заперечень зазначає, що розмір одноразової грошової допомоги залежить від групи інвалідності та її причинного зв`язку.

Вказує, що позивачем було надано для розгляду комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12AAГ №398276 в якій причиною інвалідності вказано: «Так, пов`язане з проходженням військової служби», у свідоцтві про хворобу №2001 у п. 12 про причинний зв`язок зазначено: «Так, пов`язано з проходженням військової служби».

Відтак комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат 20.09.2024 №120/975 прийнято рішення про виплату позивачу, на підставі довідки МСЕК серія 12AAГ № 398276 від 04.04.2024 одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024 в сумі 272520,00 грн, яка 14.10.2024 була виплачена шляхом банківського переказу на рахунок позивача.

Зауважує, що вказані у банківській виписці деталі транзакції - безготівкове зарахування на рахунок зарплати ОГД 168 ПКМУ 604782, є опискою у зв`язку з великим навантаження та залученням особового складу до здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України в період з 24.01.2023 по 04.03.2024, в якій позивач проходив військову службу, здійснювала свою діяльність в умовах воєнного стану. Сам же Позивач, хоч і не був учасником бойових дій, але був підданий усім небезпекам, які можуть настати у період воєнного стану. Наголошує, що відповідач свідомо здійснював платіж відповідно до Постанови №168 у сумі 272520,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду пояснення, у яких вказує на безпідставність позовних вимог. Вказує, що у своїй діяльності, під час направлення документів позивача на розгляду комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, керувався вимогами чинного законодавства. Призначена сума одноразової грошової допомоги розрахована, виходячи із наявних захворювань (травм) позивача.

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

11.02.2025 відповідач на виконання ухвали суду від 03.02.2025 надав суду клопотання про долучення доказів.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

03.02.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.03.2025 ухвалою суду продовжено за ініціативи суду позивачу строк для надання відповіді на відзив.

14.04.2025 ухвалою суду витребувано у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України за ініціативою суду докази по справі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.01.2023 по 15.02.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_2 (а.с. 20-22).

21.12.2023 за розпорядженням ТВО начальника І відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 №49 від 26.09.2023 гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_3 провела медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

За результатами такого медичного огляду позивачу було видано свідоцтво про хворобу №2001 та поставлено діагноз про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва): обмежений остеохондроз поперекового відділу хребта, килаL4-L5 міжхребцевого диску, протрузія L5-S1 міжхребцевого диску, антелістез L5 хребця II ступеню, спондильоз, ліковані оперативно (29.05.2023-лямінектомія на рівні L5, задній спондилодез транспендикулярною системою фіксації на рівні L4-L5-S1, усунення антеролістезу L5 хребця), з вираженим больовим синдромом та значним порушенням функції. Хронічна дискогенна радикулопатія на рівні L4-S1 з помірним парезом правої стопи, больовим, м`язово-тонічним синдромами та помірним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов язані з проходженням військової служби. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю, тощо: на підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 17).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №64 від 04.03.2024 позивача 04.03.2024 виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби у відставку на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) (а.с. 43).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №398276 від 17.04.2024 ОСОБА_1 з 04.04.2024 по 01.05.2025 встановлено другу групу інвалідності. Причина інвалідності «ТАК», пов`язана з проходженням військової служби (а.с. 18).

У зв`язку з встановленням другої групи інвалідності позивач 29.04.2024 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату одноразової грошової допомоги до якої надав усі необхідні документи (а.с. 40зв.)

10.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 листом №6244 направив заяву позивача з доданими документами до відповідача для належного розгляду (а.с. 40).

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.09.2024 №120/975 прийнято рішення (п. 144) про виплату солдату у відставці ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2024), в сумі 272520,00 грн (а.с. 46).

Вказана сума одноразової грошової допомоги була виплачена позивачу шляхом грошового переказу на його банківський картковий рахунок 14.10.2024 (а.с. 23).

06.12.2024 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації щодо термінів виплати та розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності згідно поданої ним заяви від 29.04.2024 (а.с. 24).

10.12.2024 у відповідь на вказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №1/8434 повідомив позивача про результати розгляду його заяви від 29.04.2024 та надав копію протоколу засідання комісії МОУ від 20.09.2024 (а.с. 25).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із положеннями статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частинами 1-3 статті 16 Закону №2011-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно із статтею 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

За правилами статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком №975.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 17 Порядку №975 у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку:

1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або особі, звільненій з військової служби, інвалідність якої встановлено не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

3) військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, призваному на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів (абз. 5 п. 23 Порядку №975).

З аналізу наведених норм права, суд доходить висновку, що у Порядком №975 чітко розмежовано поняття та розмір одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі настання інвалідності під час виконання обов`язків військової служби та в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби.

Як вбачається зі свідоцтва про хворобу №2001 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №398276 від 17.04.2024, ОСОБА_1 з 04.04.2024 по 01.05.2025 встановлено другу групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено саме захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин) причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

На підставі пункту 26 Положення №1317 особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання, зокрема:

одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях.

Таким чином, довідка до акту огляду МСЕК містить відомості щодо причини інвалідності, яка вказана відповідно до Акту огляду МСЕК та визначена на підставі пункту 26 Положення №1317.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів, що інвалідність позивача настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, а доводи позивача, що з дня зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України військова частина здійснювала свою діяльність в умовах воєнного стану, а сам позивач, хоч і не був учасником бойових дій, але був підданий усім небезпекам, які можуть настати у період воєнного стану і до моменту звільнення в запас, він вважався особою, яка виконує військовий обов`язок, жодним чином не спростовують відсутність вищевказаних доказів.

Суд також зазначає, що рішення МСЕК щодо встановлення причинного зв`язку інвалідності позивача із захворюванням є чинним, доказів його оскарження позивачем не надано.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідач, за наслідками розгляду документів позивача, правомірно прийняв рішення, оформлене протоколом від 20.09.2024 року №120/975, про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024 в сумі 272520,00 грн.

Згідно із абз. 2 пункту 23 Порядку №975 розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначеній одержувачем виплати (п. 24 Порядку №975).

Згідно наданої позивачем банківської виписки з його карткового рахунку 14.10.2024 одноразова грошова допомога в сумі 272520,00 грн була зарахована на його банківський рахунок. Відтак рішення від 20.09.2024 року № 120/975, про виплату позивачу одноразової грошової допомоги виконане належним чином.

Суд відхиляє доводи позивача, що вказана сума коштів не є виплатою одноразової грошової допомоги, оскільки у призначенні платежу зазначено: «ОГД 168 ПКМУ 604782», адже згідно наданої суду військовою частиною НОМЕР_1 довідки про доходи №915 від 13.04.2025 (а.с. 85) та грошового атестату №914 від 13.04.2025 (а.с. 86) грошове забезпечення у повному розмірі було виплачене солдату ОСОБА_1 військовою частиною ще у березні 2024. При цьому, представник військової частини НОМЕР_1 повідомив суду, що 14.10.2024 військовою частиною будь-яких виплати позивачу не проводилось. Відповідач же у відзиві на позовну заяву зазначив, що зазначення у призначенні платежу «ОГД 168 ПКМУ 604782», є опискою.

Зі своєї сторони позивач не надав суду доказів, що має право на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 у розмірі 272520,00 грн, яка не була вказана у грошовому атестаті та довідці про доходи №915 від 13.04.2025.

Отже, відповідачем не було порушено прав позивача при нарахуванні і виплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь які докази, фактичні дані чи інформація, виходячи з яких суд може зробити висновок про протиправну бездіяльність відповідача.

Водночас відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітряних Сил, будинок 6, місто Київ, 03168).

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК