Рішення № 126780531, 21.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/669/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степова мрія" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.01.2025 року №00005120702.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про неправомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення на підставі хибних висновків зафіксованих в акті перевірки. Також вказує, що зазначені в акті господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності товариства та досягнення його мети - отримання прибутку. Надані до перевірки документи, повною мірою підтверджують рух активів та зміну майнового стану кожного учасника проведених господарських взаємовідносин. Факт переходу права власності на товар до покупця посвідчується відповідними первинними документами. Вважає, що Товариством, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення, в повному обсязі доведено в ході документальної перевірки правомірність декларування податкового кредиту з ПДВ по операціям із ТОВ "Балу Індустрія". Таким чином, висновки контролюючого органу, щодо відсутності руху активу від ТОВ "Балу Індустрія" до позивача є передчасними та не обґрунтованими. Проведені господарські операції ТОВ "Степова мрія" з ТОВ "Балу Індустрія" належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що товариство або контрагент не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов`язань, в акті перевірки ревізорами не наведено. До того ж, вказував, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Враховуючи наведене позивач вважає, що податкове повідомлення рішення від 21.01.2025 року №00005120702 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 10.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.124).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог (а.с.127-134), посилаючись на те, що під час доперевірочного аналізу ГУ ДПС у Кіровоградській області у відповідності до пп.16.1.5, п.п.16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ на адресу платника направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) від 18.04.2019 року №7400/10/11-28-14-04-08 по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Балу Індустрія" у грудні 2018 року. ТОВ Степова мрія на запит надано відповідь від 16.05.2019 № 60 (вх. №15599/10 від 20.05.2019) та неповний пакет копій документів, що не спростовують факти порушень податкового законодавства. У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що згідно з п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ були наявні підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача. Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ, на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 10.12.2024 № 956-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Степова мрія з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Балу Індустрія" за грудень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року. Перевіркою позивача встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість (різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за грудень 2018 року) на суму 240 000 гривень. Так, перевіркою господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Балу Індустрія" у грудні 2018 року встановлено, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні не відповідають фактичному руху активів (його відсутності в дійсності), тому не можуть враховуватись в даних податкового обліку. При проведенні перевірки встановлено, що 17.12.2018 постачальником ТОВ "Балу Індустрія" документально оформлено одну господарську операцію з постачання товару для позивача (перша подія) та складено один первинний документ видаткову накладну від 17.12.2018 № 55. Разом з тим, контрагентом - продавцем виписано та зареєстровано на адресу покупця три податкових накладних замість однієї, тобто за змістом податкові накладні не відповідають змісту первинного документу (видатковій накладній) та складені з порушенням п.18 Порядку заповнення податкової накладної (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267), що свідчить про формальність та недостовірність оформлених документів та на користь висновків перевірки про нереальність задекларованих операцій. Зазначені в ТТН відомості щодо транспортних засобів мають ознаки недостовірності та вказують лише на документальне оформлення транспортування дорожніх плит без фактичного їх переміщення. Відповідно до наданих до перевірки ТТН перевезення плит дорожніх б/у здійснювалось з використанням техніки замовника позивача. Так, до перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 за грудень 2018 року, якою підтверджено облік на балансі зазначених в ТТН транспортних засобів - спеціалізованого вантажного контейнеровоза MAN TGX 26.400 НОМЕР_1 , спеціалізованих вантажних сідлових тягачів MAN TGX 18.440 BLS НОМЕР_2 , MAN TGX 26.440 НОМЕР_3 та причепів - RENDERS ВА8249ХР10, KRONE ВА6715ХР7, НОМЕР_4 . Крім того, при проведенні перевірки, наявність спеціальної техніки для забезпечення навантаження чи розвантаження дорожніх плит (маніпулятори, крани) на балансі покупця позивача чи постачальника ТОВ "Балу Індустрія" не встановлено, як і не встановлено декларування придбання її в оренду у інших суб`єктів господарювання в ЄРПН та неплатників ПДВ. Позивач та ТОВ "Балу Індустрія" не декларували придбання будь-яких товарів, послуг чи робіт у неплатників ПДВ та не нараховували виплату доходів самозайнятим особам та фізичним особам - підприємцям за 157 ознакою. В наданих до перевірки ТТН, в графі Причіп/напівпричіп зазначено державні реєстраційні номерні знаки транспортних засобів без зазначення їх марок. Відповідно до даних повідомлення ТОВ Степова мрія про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (від 31.08.2022 № 9171788809 (ф. № 20-ОПП)), державні реєстраційні номерні знаки належать напівпричепам RENDERS та KRONE. В наданій до перевірки оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10, дані щодо обліку основного засобу RENDERS у грудні 2018 року відсутні. В ЄРПН платника придбання послуг оренди даного транспортного засобу у грудні 2018 року не задекларовано. Разом з тим, спеціалізований напівпричіп RENDERS задекларовано позивачем як об`єкт оподаткування з 01.09.2022 з видом права на об`єкт оподаткування - право володіння. Згідно з наданою оборотно-сальдовою відомістю, на балансі позивача обліковуються напівпричепи KRONE AZ та AZW, які, відповідно до інформації з відкритих джерел Інтернет, призначені для перевезення контейнерів. ТОВ Степова мрія на підтвердження правомірності використання в господарській діяльності зазначених в ТТН транспортних засобів КАМАЗ НОМЕР_5 , КАМАЗ НОМЕР_6 , КАМАЗ НОМЕР_7 надано договори позички транспортних засобів від 02.01.2018 укладених між позичкодавцем ОСОБА_1 та користувачем ТОВ Степова міря в особі заступника директора Ястремського Валерія Олександровича на предмет безоплатного користування вищезазначеними транспортними засобами строком на один рік. Проте, в ТТН транспортні засоби КАМАЗ НОМЕР_5 , КАМАЗ НОМЕР_6 , КАМАЗ НОМЕР_7 зазначено разом з причепами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , облік та підстави використання яких в господарський діяльності платника не встановлено, оскільки, дані ТЗ не перебувають на обліку по 10 рахунку як основні засоби, не задекларовані як об`єкти оподаткування та ні замовником перевезень ні постачальником товару не придбавались послуги їх оренди (згідно даних ЄРПН). Тобто, в зв`язку з відсутністю даних щодо причепів в наданих до перевірки регістрах бухгалтерського обліку та інших документах наданих до перевірки, ідентифікувати причепи та підтвердити їх наявність та використання при транспортуванні придбаних позивачем дорожніх плит у грудні 2018 року неможливо. Згідно даних податкових розрахунків, водіям вказаним в ТТН, у ІV кварталі 2018 року позивачем було нараховано та виплачено дохід як штатними працівникам. Разом з цим, перевіркою встановлено, що в наданих ТТН зазначено пункт навантаження товарів (плити дорожні б/в): Черкаська обл., Смілянський район, с. Сердюковка, вул. Железнодорожная, д. 7 (наведено мовою оригіналу). Відповідно наявної податкової інформації, ТОВ "Балу Індустрія" на момент взаємовідносин з позивачем знаходилося на обліку ГУ ДПС у м. Києві, податкова адреса: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 5. ТОВ "Балу Індустрія" не декларувало наявність об`єктів оподаткування за вказаною адресою (офісне, складське приміщення), в ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на придбання підприємством послуг оренди офісних чи складських приміщень за зазначеною в ТТН адресою пункту навантаження. Також, вказана адреса ніяким чином не задекларована як адреса об`єктів, що могла використовуватись контрагентами-постачальниками ТОВ "Балу Індустрія". Разом з цим, перевіркою встановлено відсутність можливості для забезпечення навантаження чи розвантаження дорожніх плит, оскільки на балансі покупця позивача та постачальника ТОВ "Балу Індустрія" відсутня спеціальна техніка (маніпулятори, крани), відсутнє декларування придбання її оренди та відповідних послуг у інших суб`єктів господарювання. Таким чином, перевіркою об`єктивно встановлено, що вищезазначені операції з товаром не проводились. Враховуючи вищевикладене, неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення вказаних ТМЦ та встановити їх походження, а також, неможливо ідентифікувати ланцюг постачання цих товарів від ТОВ "Балу Індустрія" (безпосередньо або від інших суб`єктів господарювання). Вважає, що за відсутності факту придбання та, відповідно, наявності зазначеного в наданій до перевірки видатковій накладній товару Плита дорожня Б/В, договір його на постачання, укладений між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ "Балу Індустрія", не опосередковувався реальним виконанням операцій, які є предметом договору. Нереальність придбання позивачем товару у ТОВ "Балу Індустрія" та неправомірність документального оформлення зазначених господарських взаємовідносин, засвідчує факт операцій, що фактично не здійснювалися. Таким чином, податковим органом було дотримано всіх вищевказаних норм та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідно до чинного законодавства.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві. (а.с.155-156)

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ТОВ Степова мрія зареєстровано як юридична особа з 01.10.2008 року, основним видом економічної діяльності є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У перевіряємий період ТОВ СТЕПОВА МРІЯ було платником податку на додану вартість. (а.с.13-16, 17 зв.)

Головне управління ДПС у Кіровоградській області на адресу платника - позивача направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) від 18.04.2019 №7400/10/11-28-14-04-08 по взаємовідносинах, зокрема з контрагентом-постачальником ТОВ "Балу Індустрія" у грудні 2018 року (а.с.145-146).

ТОВ Степова мрія на запит надано відповідь від 16.05.2019 № 60 (а.с.152-153).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 10.12.2024 № 956-п та направлень від 11.12.2024 №4274 та №4275, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Степова мрія з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Балу Індустрія" за грудень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року (а.с.147-148).

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області складено акт №17736/11-28-07-02/36083998 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Степова мрія з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ "Балу Індустрія" за грудень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року (а.с.17-27).

В акті перевірки зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість (різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за грудень 2018 року) на суму 240 000 гривень.

ТОВ Степова мрія подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки від 24.12.2024 року №17736/11-28-07-02/36083998 (а.с.31).

Комісією з питань розгляду спірних питань, що виникають під час проведення перевірки та розгляду заперечень і пояснень до актів документальних та фактичних перевірок ГУ ДПС у Кіровоградській області розглянуті заперечення позивача та підтримані висновки викладені в акті перевірки, заперечення позивача залишені без задоволення, що підтверджується листом відповідача № 80/12/11-28-07-02-09 від 14.01.2025 року (а.с.32-33).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2025 року № 00005120702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року у сумі 240 000,00 гривень (а.с.34).

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

За результатом проведеної перевірки, відповідач дійшов висновку, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість (різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за грудень 2018 року) в розмірі 240 000,00 грн, внаслідок документального оформлення господарських операцій з придбання у ТОВ "Балу Індустрія" товару (плита дорожня б/в), реальність взаємовідносин з яким перевіркою не підтверджено. Не підтверджено можливість постачання контрагентом-постачальником ТОВ "Балу Індустрія" товару (плита дорожня б/в) у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва (відсутнє дійсне формування активу), відсутністю виробничих, матеріальних та трудових ресурсів для здійснення задекларованих видів діяльності та відображення поставки вказаного товару тільки на паперових носіях з метою документального оформлення господарських операцій з його постачання, які в дійсності не відбулися в реальному просторі і часі. Відсутність факту виробництва або придбання контрагентом-постачальником ТОВ "Балу Індустрія" вищевказаного товару по ланцюгу постачання, свідчить про неможливість його реалізації на адресу позивача. Операції з придбання позивачем товару (плита дорожня б/в) у ТОВ "Балу Індустрія" є нереальними, а документальне оформлення взаємовідносин з ним неправомірним. Тобто, рух активу від ТОВ "Балу Індустрія" до ТОВ Степова мрія в дійсності не відбувся, надані до перевірки первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів. Ланцюг постачання товару (плита дорожня б/в) від ТОВ "Балу Індустрія" (безпосередньо та від інших суб`єктів господарювання), за результатами перевірки не підтверджується, що свідчить про відсутність фактичної поставки ідентифікованого товару саме від постачальника ТОВ "Балу Індустрія".

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно договору позички № 1 нежитлових приміщень від 02.01.2017 р. позивач у власній господарській діяльності використовує нежитлові будівлі, що розташовані по вулиці Центральній в селі Петрівка Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.36-37).

17.12.2018 року між ТОВ Степова мрія (Покупець) та ТОВ "Балу Індустрія" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №б/н, за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця плити дорожні Б/В (код товару згідно УКТ ЗЕД 6810) в обсязі 4800 кв.м., а Покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору. Згідно п. 2.1. даного Договору, загальна вартість товару становить 1 440 000,00 гривень (у тому числі ПДВ) (а.с.38).

На виконання умов договору, передача товару у власність позивача оформлена актом приймання-передачі товару від 17.12.2018 р., накладною № 55 від 17.12.2018 р. (а.с.39-40).

Транспортування плит здійснено позивачем власними силами до пункту розвантаження Кіровоградська область, Компаніївський район, село Петрівка, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних (а.с.44-97).

Транспортні засоби - спеціалізований вантажний контейнеровоз МАN ТGХ 26.400 НОМЕР_1 , спеціалізовані вантажні сідлові тягачі МАN ТGХ 18.440 ВLS НОМЕР_2 , МАN ТGХ 26.440 НОМЕР_3 та причепи RENDERS НОМЕР_11 , КRОNЕ НОМЕР_12 , НОМЕР_4 , якими перевозилися дорожні плити, належать на праві власності ТОВ Стерова мрія, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с.98-100).

Транспортні засоби - КАМАЗ НОМЕР_5 , КАМАЗ НОМЕР_6 , КАМАЗ НОМЕР_7 , причепи НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , якими перевозилися дорожні плити, використовувалися позивачем на підставі договорів позички від 02.01.2018 укладених з гр. ОСОБА_1 , який є директором ТОВ Степова мрія (а.с.101-112).

Завантаження дорожніх плит в транспортні засоби позивача в пункті навантаження здійснювалося силами ТОВ "Балу Індустрія", про що стверджував позивач.

Розвантаження дорожніх плит з транспортних засобів позивача в пункті розвантаження здійснювалося власними силами позивача з використанням навантажувача телескопічного JСВ 535-125, реєстраційний номер НОМЕР_13 , що є власністю ТОВ Степова мрія з 2016 року. Вказаний навантажувач відображений також у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за грудень 2018 року (а.с.113-115).

Оплата придбаних плит проведена наступним чином. 01.02.2019 між позивачем (Боржник), ТОВ "Балу Індустрія" (Первісний кредитор) та ТОВ Праймері Систем (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 0102/2019 за умовами якого ТОВ "Балу Індустрія" відступило на користь ТОВ Праймері Систем своє право вимоги до ТОВ Степова мрія по договору купівлі-продажу від 17.12.2018 р. на суму 1 440 000,00 гривень (а.с.117-118)

04.02.2019 р. позивач сплатив на рахунок ТОВ Праймері Систем грошові кошти в загальній сумі 960 000,00 гривень, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 3438 та № 3439 (а.с.119-120).

Отримані у власність плити використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується копією акту списання № СМ-0003355 від 30.06.2019 р. (а.с.116).

Сума ПДВ у розмірі 240 000,00 гривень по цій господарській операції включена позивачем до податкового кредиту з ПДВ у декларації з ПДВ за грудень 2018 року на підставі податкових накладних №4069, № 4070, № 4071 від 17.12.2018 року (а.с.41-43).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону № 996-XIV передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вищевказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Отже, суд вважає, що наданими позивачем доказами підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідачем в акті перевірки самим зазначено, що товари, які відображені позивачем у бухгалтерському обліку, які придбані у ТОВ «Балу індустрія» у грудні 2018 року, були використані в господарській діяльності платника, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання для укладки плит на току.

Так, і позивач, стверджував, що отримані у власність плити використані у господарській діяльності, а саме ними вимощена площадка під зберігання зерна на території комплексу будівель, що розташований у с.Петрівка Кропивницького (Компаніївського) району Кіровоградської області.

Крім того, в акті перевірки вказано, про неможливість ідентифікації ланцюга постачання товарів від ТОВ Балу індустрія (безпосередньо або від інших суб`єктів господарювання), свідчить про відсутність фактичного руху активів саме від постачальника ТОВ Балу індустрія до ТОВ Степова мрія та відображення поставки вищевказаних товарів тільки на паперових носіях з метою документального оформлення господарських операцій з їх постачання, які в дійсності не відбулись в реальному просторі та часі.

Суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником ПДВ - покупцем товару (послуг) норм ст.198 ПК України щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №120/4208/18-а, від 13 листопада 2020 року у справі № 520/9384/18, від 30 червня 2020 року у справі № 560/1716/19.

Одне тільки порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

До того ж, платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом, останній мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України, включений до ЄДРПОУ та був платником ПДВ.

Крім того, на момент здійснення господарських операції ТОВ Балу індустрія не віднесено до ризикових платників податків, податкові накладні були зареєстровані, що ще заперечувалося відповідачем.

В акті також зазначено, що до перевірки надані товарно-транспортні накладні, зазначені в ТТН відомості щодо транспортних засобів мають ознаки недостовірності та вказують лише на документальне оформлення транспортування дорожніх плит без фактичного його переміщення.

В даному випадку суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), то певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Такі недоліки не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту або валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (справа №804/5751/15).

До того ж, перевезення придбаного товару відбувалось власними силами позивача.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинен визначатися на підставі належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, відповідач посилається на те, що ТОВ Балу індустрія виписано та зареєстровано на адресу позивача три податкові накладні замість однієї, тобто за змістом податкові накладні не відповідають змісту первинного документу (видатковій накладній) та складені з порушенням п.18 Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, в редакції чинній на час складання податкових накладних, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов`язаннях.

У додатку 1 до податкової накладної вказується у графі 3.1 код товару згідно з УКТ ЗЕД або у графі 3.3 - код послуги згідно з ДКПП.

Так, суд погоджується, що було порушення п.18 Порядку, при цьому ці податкові накладні були зареєстровані. Проте, не погоджується з іншими доводами відповідача, оскільки складання трьох податкових накладних по одній господарській операції не свідчить про її нереальність.

Беручи до уваги вищезазначене, а також враховуючи відсутність зауважень відповідача до первинних документів, складених між позивачем та ТОВ Балу індустрія, які підтверджують факт продажу вказаним контрагентом дорожніх плит Б/В на користь позивача у періоді, що перевірявся, є незаперечним доказом реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).

У зв`язку з цим, висновки відповідача про завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 240 000,00 грн. сформованого в результаті господарських операцій із придбання у ТОВ Балу індустрія дорожніх плит Б/В, є необґрунтованими та безпідставними.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ТОВ Степова Мрія належним чином доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваного рішення не доведено.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 3600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №50 від 22 січня 2025 року (а.с.121), а відтак вказану суму слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Степова мрія" (28430, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрівка, вул. Центральна, 3, ЄДРПОУ 36083998) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області від 21 січня 2025 року №00005120702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Степова мрія" (ЄДРПОУ 36083998) понесені судові витрати (судовий збір) у сумі 3600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА