Рішення № 126779919, 21.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року м. Київ справа №320/8056/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України у м. Києві з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби №262606-14/7225-2023 від 04.10.2023 року в частині пункту 1 У порушення вимог абз.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період воєнного стану, доведеним окремим дорученням голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.03.2022 №021-01- ОДППУ, за період з 24.02.2022 по 25.10.2022 осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, згідно наказів керівника, у додатковій відпустці для медико - психологічної реабілітації в умовах медико - реабілітаційного центру Одеський та медико - реабілітаційного центру МВС України Перлина Закарпаття, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві здійснювалося нарахування та виплата додаткової винагороди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нормативними актами, якими визначається порядок виплати особам рядового і начальницького складу додаткової грошової винагороди є постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану та наказ ДСНС України від 08.03.2022 №157 Про окремі питання виплат особам рядового і начальницького складу. Вказаними нормативними актами не передбачено припинення виплати додаткової грошової винагороди у зв`язку з перебуванням особи у відпустці для реабілітації, відтак така виплата не може бути порушенням вказаних нормативних актів у зв`язку з відсутністю в них такої норми. Так, Державною службою України з надзвичайних ситуацій були надані Методичні рекомендації, щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період дії воєнного стану, однак вказана методика носить лише рекомендаційний характер.

Крім того, листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.06.2022 №04-2728/201 Про виплату додаткової винагороди, чітко зазначено, що особам рядового і начальницького складу, яких за висновком Центральної лікарсько - експертної комісії ДСНС направлено на медико - психологічну реабілітацію, за весь період такої реабілітації, здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Враховуючи відсутність нормативно - правового акта, який забороняє виплату додаткової винагороди під час проходження медико - психологічної реабілітації та те, що відповідно листа Міністерства юстиції України від 10.09.2013 №881-0-3-13-/10.1 методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно - правовими актами, носять лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер, позивач вважає, що висновок в частині Акту ревізії порушує вимоги Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними, територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 та є невірними.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує на тому, що Головному управлінню ДСНС України у м. Києві відповідно до пункту 1 Окремого Доручення Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.03.2022 № 021-01-ОДППУ доручено здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану з урахуванням Методичних рекомендацій, щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період воєнного стану, доведених окремим дорученням до керівників органів і підрозділів цивільного захисту, що особам, які перебувають у відпустках (у тому числі у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами) додаткова винагорода не виплачується. З урахування цього, відповідача зазначає, що оскаржувана вимога, є правомірною та такою, що прийнята ним відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Північним офісом Держаудитслужби відповідно до п.1.1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року у термін з 19.05.2023 по 30.08.2023 (із зупиненням контрольного заходу з 22.05.2023 по 20.06.2023, з 17.07.2023 по 09.08.2023, з 22.08.2023 по 28.08.2023) проведено планову ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві за період з 01.01.2021 по 31.03.2023.

За результатом проведеного контрольного заходу прийнято відповідачем прийнято Акт ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві за період з 01.01.2021 по 31.03.2023 від 06.09.2023 №06-30/379 (далі - Акт), яким крім іншого встановлено порушення вимог абз.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період воєнного стану, доведених окремим дорученням голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.03.2022 № 021-01- ОДППУ, за період перебування з 24.02.2022 по 25.10.2022 осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, згідно наказів керівника, у додатковій відпустці для медико - психологічної реабілітації в умовах медико - реабілітаційного центру Одеський та медико - реабілітаційного центру МВС України Перлина Закарпаття, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві здійснювалося нарахування та виплата додаткової винагороди. Відповідне порушення призвело до зайвого нарахування та виплати за період з 24.02.2022 по 25.10.2022 додаткової винагороди 46-ти особам рядового і начальницького складу на суму 552 373, 97 грн., зайво виплаченої компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (18%) на суму 99 427, 31 грн. та відповідно до зайвого перерахування єдиного соціального внеску (22%) на суму 121 522,27 грн.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, листом від 14.09.2023 № 7101-5843/7112, направлено заперечення до Акту, висновки на які розглянуті та надані листом від 02.10.2023 № 262632-14/7122-2023.

З метою усунення встановлених порушень та попередження їх виникнення у подальшому, керуючись пунктом 3 частини 1 статі 8, пунктом 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939- ХІІ, пп. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, відповідачем направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень № 262606-14/7225-2023 від 04.10.2023 (далі - Вимога), відповідно до якої від позивача вимагалося, у тому числі: забезпечити стягнення з відповідальних осіб, якими допущені порушення, що призвели до зайвого нарахування та виплати за період з 24.02.2022 по 25.10.2022 додаткової винагороди 46-ти особам рядового і начальницького складу на суму 552 373, 97 грн., зайво виплаченої компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (18%) на суму 99 427, 31 грн. та відповідно до зайвого перерахування єдиного соціального внеску (22%) на суму 121 522,27 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 1 Закону України України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон № 2939 - ХІІ) передбачає, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 46, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.06 №550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об`єкта контролю, пов`язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону №2939 - ХІІ органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджується находження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Згідно пункту 1 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до пунктів 32, 33 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) а також порушення порядку та термінів подання таких звітів; порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою про усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10,11,14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку встановленому статтею 120 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону № 2939 - ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп).

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.03.2023 у справі №160/17775/21.

Суду відомо про наявність правової позиції викладеної, у тому числі у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 11.02.2020 у справі №804/2282/16, від 17.06.2021 у справі №0440/6907/18 та від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19, однак, суд вважає за необхідне відступити від даної практики, оскільки в пункті 1 оскаржуваної Вимоги, чітко вказано, що потрібно виконати позивачу, а саме: розглянути питання, щодо відшкодування безпідставно сплачених коштів з відповідальних осіб, якими допущені порушення. Тобто, суд наголошує, що в даному випадку позивачу необхідно провести, як мінімум, службове розслідування та встановити винних осіб, з яких в подальшому і реалізовувати стягнення завданих втрат державного бюджету. Таким чином, вимогу сформовано на виконання владних управлінських функцій відповідача, які створюють обов`язок для позивача вчинити певні дії та може нести негативні наслідки для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, оскільки самостійно змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Щодо правомірності прийняття оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 розділу І Інструкції передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

За пунктом 3 розділу І Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 розділу І Інструкції при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день перебування на службі визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

У відповідності до пункту 7 розділу І Інструкції за час відсутності особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою для припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту є мотивований рапорт безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ керівника органу управління (підрозділу), у якому зазначається, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Абзацом 1 пункту 1 розділу XXV Інструкції встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які відповідно до чинного законодавства мають право на відпустки зі збереженням грошового забезпечення (щорічні відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустки для лікування у зв`язку з хворобою, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Отже, за особами рядового і начальницького складу, які перебувають у відпустках, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному особою на день звільнення від виконання службових обов`язків, в тому числі - додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 затверджені «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (у первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

До Постанови №168, в період що охоплює правовідносини, які встановлені в оскаржуваній Вимозі, вносилися зміни постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, від 22.03.2022 №350, від 01.04.2022 №400, від 01.07.2022 №754, від 07.07.2022 №793, від 27.09.2022 №1066, від 08.10.2022 № 1146, однак дані зміни не стосувалися відміни чи інших обставин виплат додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, що перебувають у відпустці.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивачем за період з 24.02.2022 по 25.10.2022 прийнято Накази від 17.03.2022 №185, від 16.09.2022 №779, від 12.10.2022 №861, від 15.11.2022 №940. Дані Накази містять додатки із списками про виплату додаткової винагороди 46 - ти особам рядового і начальницького складу у період додаткової відпустки для медико - психологічної реабілітації в умовах медично-реабілітаційного центру Одеський та медико - реабілітаційного центру МВС України Перлина Закарпаття.

Таким чином, на підставі норми абзацу 1 пункту 1 Розділу ХХV Інструкції № 623 за особами, рядового і начальницького складу, що перебували в додаткових відпустках, зберігалось грошове забезпечення у повному обсязі, зокрема й додаткова винагорода згідно пункту 1 Постановою № 168.

Стосовно посилань відповідача на Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період дії воєнного стану суд зазначає наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 Про ведення воєнного стану в Україні, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їм сім`ям під час дії воєнного стану та з метою забезпечення виплати особам рядовою і начальницького складу служби цивільного захисту додатковою винагороди Окремим Дорученням за №021- 01- ОДПНУ від 22.03.2022 Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій доручено керівникам органів і підрозділів цивільного захисту здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 з урахуванням Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період дії воєнного стану.

Відповідно пункту 1 Методичних рекомендацій з 24 лютого 2022 року та на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі особа) виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з тих, які забезпечують здійснення збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (далі заходи), розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень включно з розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях або заходах за минулий місяць.

Розмір додаткової винагороди особі, яка прослужила не повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру додаткової винагороди па кількість календарних днів, прослужених особою у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір додаткової винагороди визначається шляхом ділення суми додаткової винагороди, належної особі за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

У відповідності до пункту 2 Методичних рекомендацій виплата додаткової винагороди здійснюється особам, які перебувають на штатних посадах (приступили до виконання обов`язків) за місцем проходження служби на підставі наказів керівників (начальників) органів управління (підрозділів); керівникам (начальникам) органів управління (підрозділів) - на підставі наказів вищих начальників (керівників).

Суд зауважує, що Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовими актами, носять лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер і відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, державній реєстрації в Міністерстві юстиції не підлягають.

Як вказано преамбулі Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період дії воєнного стану, вони розроблені з метою упорядкування виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Отже, вказані рекомендації не встановлюють нові норми права, не змінюють попередні та відповідно не повинні їм суперечити.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на абзац 5 пункту 4 Методичних рекомендацій, оскільки він не відповідає приписам абзацу 1 пункту 1 Розділу ХХV Інструкції № 623, пункту 1 Постанови № 168, та не є нормою права, яка регламентує дані правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.12.2023 у справі №280/1744/23.

Також, суд зазначає, що стверджуючи про порушення бюджетного законодавства відповідними діями Головного управління ДСНС України у м. Києві, орган Держаудитслужби фактично проявляє надмірний та недоречний формалізм, застосовуючи Методичні рекомендації при прийнятті рішення, а не Постанову № 168, та вимагаючи усунення порушень законодавства позивачем, вина якого, на думку відповідача, полягала у виплаті додаткового грошового забезпечення осіб, які проходять службу цивільного захисту та виконують надважливі завдання, спрямовані на захист держави та населення у період воєнного стану. На переконання суду, оскаржуване рішення, явно не відповідає критеріям розсудливості, обґрунтованості та пропорційності, що закладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, як міра правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувана вимога Північного офісу Держаудитслужби №262606-14/7225-2023 від 04.10.2023 року в частині пункту 1, прийнята не у межах та спосіб передбачений Конституцією України та пункту 1 Постанови №168, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до правил частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн. що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 2 684, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби №262606-14/7225-2023 від 04.10.2023 року в частині пункту 1 У порушення вимог абз.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період воєнного стану, доведеним окремим дорученням голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.03.2022 №021-01- ОДППУ, за період з 24.02.2022 по 25.10.2022 осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, згідно наказів керівника, у додатковій відпустці для медико - психологічної реабілітації в умовах медико - реабілітаційного центру Одеський та медико - реабілітаційного центру МВС України Перлина Закарпаття, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві здійснювалося нарахування та виплата додаткової винагороди.

Стягнути на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) судовий збір у сумі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн., 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.