Рішення № 126776786, 22.04.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/170/25

Провадження № 2/670/155/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка при житті склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, вступивши у фактичне володіння спадковим майном. За рішенням Віньковецького районного суду від 01.02.2018 року у справі № 670/955/17 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) розміром 2,01 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_3 . Окрім цього померлій за життя належав житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 . Проте отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане домоволодіння вона не має можливості, так як правовстановлюючі документи відсутні. Саме з цих підстав нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .

17.03.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву, у якій зазначила, що позов підтримує та просить його задовольнити, а справу розглядати у її відсутність.

Представник Віньковецької селищної ради Приступа Д.І. у судове засідання не з`явився, але надіслав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.03.2003 року.

Згідно заповіту від 28.04.1993 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області Дядюк О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 28, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 відповідно до ст. 534 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 21.07.2001 року.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Кухарської Л.А. № 69/01-16 від 19.03.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Позивач відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично вступивши в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Нетечинецького старостинського округу Віньковецької селищної ради № 156 від 17.04.2025 року.

Згідно рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01.02.2018 року у справі № 670/955/17 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) розміром 2,01 в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП «Поділля» на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 також залишився житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізувати своє право на оформлення спадкових прав на житловий будинок через органи нотаріату позивач не може у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, необхідного для оформлення спадкового майна, що підтверджується листом приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Кухарської Л.А. № 58/06-16 від 10.03.2025 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (надалі Закон№ 1952-IV)речові правана нерухомемайно таїх обтяження,що виниклидо 1січня 2013року,визнаються дійснимиза наявностіоднієї зтаких умов: 1)реєстрація такихправ булапроведена відповіднодо законодавства,що діялона моментїх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року (надалі Інструкція), яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Відповідно до п. 6 Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Право власності ОСОБА_3 підтверджується: довідкою Нетечинецького старостинського округу Віньковецької селищної ради № 96 від 03.03.2025 року з погосподарської книги № 5 за 2001-2005 роки, згідно якої головою домогосподарства в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 належало право власності на будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до законодавства, чинного на час його виникнення.

Згідно з експлікацією приміщень до плану будинку садибного типу АДРЕСА_1 , яка міститься в технічному паспорту на вказаний будинок, загальна площа будинку становить 65,7 кв.м., із них житловою площею 39,7 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що померлій ОСОБА_3 на праві власності належав будинок садибного типу по АДРЕСА_1 і, що входить до складу спадщини після її смерті, а позивач є спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 , але не може отримати спадщину через органи нотаріату через відсутність правовстановлюючого документу, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 534, 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV, ст.ст. 321, 392 ЦК України за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею будинку 65,7 кв.м., із них житловою площею 39,7 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 534, 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, ст.ст. 321, 392 ЦК України, ст. 3 закону України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 65,7 кв.м., із них житловою площею 39,7 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне найменування сторін:

1. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

2. Відповідач - Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи - 04403315, місце знаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 22.04.2025 року.

Суддя В.А. Мамаєв