Ухвала суду № 126776377, 21.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

ОКРЕМА УХВАЛА

м. Вінниця

21 квітня 2025 р.Справа № 120/6426/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України в справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 04.10.2024 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 21.09.2021 ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дня її призначення (21.09.2021) відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 , та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

На адресу суду надійшла заява позивача, подана в прядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за змістом якої останній просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі 142120/6426/24 в частині виплати пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Постановити окрему ухвалу і направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, особами, які здійснювали виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №120/6426/24 щодо проведення перерахунку пенсії з 01.03.2022. з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром та провести належні заходи стосовно недопущення в подальшому таких дій посадовими особами ГУ ПФУ в Харківській області.

Подана заява мотивована тим, що 05.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду від 04.10.2024 у справі №120/6426/24. Відповідачем листом за вих. №33506-35238/К-03/8-0200/24 від 25.11.2024 надана відповідь, з долучених до якої розрахунків видно, що відповідачем, на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки та грошового атестату без обмеження максимальним розміром з 21.09.2021, що становить 40518,54 гривень. Разом з тим, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 при виплаті нарахованої пенсії позивачу відповідачем повторно застосовано обмеження максимальним розміром та виплата пенсії здійснюється у сталому розмірі, визначеному станом на 21.09.2024, в сумі 40518,54 гривень та без урахування індексацій пенсії, встановлених Постановами КМУ №118, №168, 185. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує можливість такого обмеження пенсії позивача у фіксованому розмірі, зокрема яким законом чи іншим нормативно-правовим актом передбачене таке обмеження. Тобто, позивач вважає, що відповідачем трактовано зміст рішення суду на власний розсуд та здійснено перерахунок пенсії в сталому розмірі в сумі 40518,54 гривень (станом на 21.09.2021), в той час як рішенням суду зобов`язано здійснити такий перерахунок та виплату з 21.09.2021, що також включає в себе подальші перерахунки та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, в тому числі з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, за одного і того ж нормативно-правового регулювання. Позивач вказує, що внаслідок такого трактування відповідачем виплата пенсії позивачу з вказаних дат здійснюється у сталому розмірі станом на 21.09.2021 - 40518,54 грн, в той час коли розмір пенсії, згідно з наданих відповідачем розрахунків складає: станом на 01.03.2022 - 46075,83 гривень; станом на 01.03.2023 - 48014.43 гривень; станом на 01.03.2024 - 49996,63 гривень.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії, спрямовані на не виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №120/6426/24, так як з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідач продовжує застосовувати обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Разом із тим, позивач зазначає, що предметом спору у цій справі були правовідносини, що виникли, в тому числі і з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, коли відповідач застосував до пенсії позивача положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, що регулює питання обмеження пенсії максимальним розміром і дані правовідносини існують і досі.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає таке.

Статтею 383 КАС України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з приписами частин 4 - 6 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені під час судового розгляду порушення норм закону, а також причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( Рішення КСУ від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.

Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Як зазначалось вище, статтею 383 КАС України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В свою чергу, суд за наявності підстав для задоволення заяви постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).

У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як слідує з поданої позивачем ОСОБА_1 заяви, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області так і не виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у цій справі в частині, що стосується виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 року.

Обґрунтовуючи такі твердження позивач посилається на розрахунки пенсії станом на 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 року, згідно з яким підсумок пенсії (з надбавками) складає 46075,83 грн, 48014,43 грн та 49996,63 грн відповідно, однак відповідач виплачує позивачу пенсію в сталому розмірі станом на 21.09.2021 року в сумі 40518,54грн.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд зауважує таке.

Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року в справі № 120/6426/24 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 21.09.2021 ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дня її призначення (21.09.2021 ) відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 , та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

05.11.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про добровільне виконання рішення суду від 04.10.2024 у справі №120/6426/24.

Листом №33506-35238/К-03/8-0200/24 від 25.11.2024 відповідачем надана відповідь, відповідно до якої зазначено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 в справі № 120/6426/24 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з дня її призначення з 21.09.2021 відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 , без обмеження максимальним розміром.

За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 21.09.2021 по 30.11.2024 у розмірі 86584 гривень 84 копійок.

Також зазначено, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органами Пенсійного фонду України ведеться Реєстр судових рішень для використання в роботі з метою систематизації та упорядкування судових рішень.

Після проведення перерахунку на виконання рішення суду, дані інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень.

Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням законної сили. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 в справі № 120/6426/24 набрало законної сили 05.11.2024 року.

Станом на листопад 2024 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно.

Враховуючи викладене, виплату різниці в пенсії, нараховану на виконання рішення суду в справі № 120/6426/24, буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи заяву про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, позивач зазначає, що відповідачем за наслідком виконання рішення суду від 04.10.2024 у справі № 120/6426/24 з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 при виплаті нарахованої пенсії повторно застосовано обмеження максимальним розміром та виплата пенсії здійснюється у сталому розмірі станом на 21.09.2024 в сумі 40518,54 грн та без урахування індексацій пенсії, передбачених Постановами КМУ № 118, № 168, №185. На підтвердження наведених доводів позивачем надано перерахунки пенсії за пенсійною справою №2001031152 станом на 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024.

Суд наголошує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дня її призначення (21.09.2021 ) відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами) та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024, виданих Військовою частиною НОМЕР_1 , та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Отже, вказаним рішенням суду зобов"язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки від 20.03.2024 №180 та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024 і здійснювати виплату пенсії позивача з дня призначення (21.09.2021) без обмеження максимальним розміром.

Таким чином, здійснюючи виплату пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром, в сталій сумі, визначеній на дату призначення ( 21.09.2021 ), відповідач діє протиправно, всупереч рішенню суду, чим порушує права позивача на належне пенсійне забезпечення.

В той же час, надаючи оцінку доводам позивача щодо виплати пенсії без урахування індексацій пенсії, передбачених Постановами КМУ № 118, № 168, №185, та визначаючись щодо складових підсумкового розрахунку пенсії, суд зауважує, що питання індексації пенсії позивача відповідно до Постанов КМУ № 118, №168, №185 після її перерахунку на підставі нової довідки від 20.03.2024 №180 про грошове забезпечення та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024 не було предметом розгляду у цій справі.

Відтак, відповідно до ухваленого в цій справі рішення, виплата пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 має здійснюватись виходячи з основного розміру пенсії 80%, визначеного з перерахованого грошового забезпечення (на підставі нової довідки від 20.03.2024 №180 про грошове забезпечення та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024), та встановлених підвищень та надбавок до пенсії як інваліду війни, без обмеження максимальним розміром.

У Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, враховуючи встановлену судом протиправність дій ГУ ПФУ у Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 після здійсненого перерахунку на виконання рішення суду від 04.10.2024 у справі № 120/6426/24, в частині здійснення виплати пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з застосуванням обмеження її максимальним розміром, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у відношенні суб`єкта владних повноважень відповідача в цій справі та направити її керівнику Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для вжиття відповідних заходів реагування.

При цьому, відповідачу слід вжити відповідних заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили ці порушення, та унеможливили їх в подальшому і відновили права позивача щодо виплати пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 виходячи з основного розміру пенсії 80%, визначеного з перерахованого грошового забезпечення (на підставі нової довідки від 20.03.2024 №180 про грошове забезпечення та Грошового атестату № 179 від 20.03.2024), та з урахуванням встановлених підвищень та надбавок до пенсії як інваліду війни, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Відповідно до ч.7 ст. 249 КАС України окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Про встановлені порушення законодавства під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 в адміністративній справі № 120/6426/24 повідомити начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області заходи повідомити Вінницький окружний адміністративний суд в строк не пізніше одного місяця з дня отримання окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна