Дата документу 21.04.2025
Справа № 334/9697/24
Провадження № 2/334/574/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2025року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.,
за участю секретаря судового засідання Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулось в суд з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Дідух Є.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за Договором № 5632343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.05.2022 р. станом на 17.09.2024 року у розмірі 27910 гривень, яка складається з: 10000 гривень заборгованість за кредитом, 17910 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 18.05.2022 року по 17.09.2024 року (включно); а також судові витрати у розмірі 2422 гривень 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до умов укладеного Договору № 5632343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.05.2022 року, від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 17.09.2024 року становить 27 910,00 гривень. Згідно укладеного Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26.09.2023 року, право вимоги за кредитним договором №5632343 від 18.05.2022 перейшло від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». В подальшому, відповідно до умов укладеного Договору факторингу від 31.07.2024 № 31.07/24-Ф, право вимоги по кредитному договору №5632343 від 18.05.2022, про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відступлено з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також понесені позивачем судові витрати.
Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступної інформації: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 18.05.2022 року по 27.05.2022 року з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію про номер телефону, на який надсилається інформація про підтвердження здійснення операції (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 18.05.2022 року по 27.05.2022 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.
09.12.2024 року до суду надійшла зава про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання, визначено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Ухвалою суду від 20.02.2025 року витребувано від АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 18.05.2022 року по 27.05.2022 року з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію про номер телефону, на який надсилається інформація про підтвердження здійснення операції (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 18.05.2022 року по 27.05.2022 року.
17.03.2025 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності та, в разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 14.04.2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.280ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного Договору № 5632343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.05.2022 року, від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (торгова марка «CreditPlus»), Відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем Кредитора.
Кредитний договір підписано Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі Правила), викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://creditplus.ua/documents.
Відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 11Закону України«Про електроннукомерцію» визначено порядок укладення електронного договору.
У відповідності до порядку, визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами, здійснив акцептування Кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://creditplus.ua/documents.
Відповідно до п.9.6. Кредитного договору, електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства за кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом, одноразовим ідентифікатором цього Договору, створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленим Товариству через повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідач, відповідно до умов Кредитного договору, в особистому кабінеті ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 18.05.2022 року о 12:54:39 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором C320150, надісланий на номер телефону, що наданий Відповідачем.
Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 18.05.2022 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується Випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч. 13. Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі і в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Таким чином, між Первісним кредитором та Відповідачем було укладено Кредитний договір в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 526ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Кредитного договору становить 360 днів.
Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору, стандратна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, сказаного в п. 1.4 Договору.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором.
Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Згідно зі ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 525ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 17.09.2024 року становить 27 910,00 гривень, яка складається з: 10 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 17 910,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 18.05.2022 року по 17.09.2024 року (включно).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст.599ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором, Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України, Новий кредитор набуває права Первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Згідно укладеного Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26.09.2023 року, право вимоги за кредитним договором №5632343 від 18.05.2022 перейшло від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (торгова марка «CreditPlus») до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 26.09/23-Ф від 26.09.2023, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10000,00 сума кредиту, 17910,00 грн. проценти за користування кредитом, 27910,00 грн. - загальна вартість кредиту.
В подальшому, відповідно до умов укладеного Договору факторингу від 31.07.2024 № 31.07/24-Ф, право вимоги по кредитному договору №5632343 від 18.05.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відступлено з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 31.07/24-Ф від 31.07.2024, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10000,00 сума кредиту, 17910,00 грн. проценти за користування кредитом, 27910,00 грн. - загальна вартість кредиту.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Українські фінансові операції».
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором від 18.05.2022 року у розмірі 27910,00,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.
Відповідно до ст..137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 10000,00 грн., які були понесені ним при звернення до суду.
На підтвердження наданих послуг позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги, свідоцтво, довіреність та акт приймання-передачі наданих послуг.
Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Крім того, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43Конституції України (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).
Разом з тим, суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд враховує, що надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів.
З іншого боку, суд бере до уваги, що відповідач у справі самостійно дій щодо досудового/позасудового врегулювання спору не вчинив.
Враховуючи зазначене, результат розгляду справи в суді (задоволення позову), оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також врахувавши поведінку сторони під час розгляду справи, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 4 000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за Договором № 5632343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.05.2022 р. станом на 17.09.2024 року у розмірі 27910,00гривень (двадцятьсім тисячдев`ятсот десятьгривень 00коп). гривень, яка складається з: 10000 гривень - заборгованість за кредитом; 17910,00 гривень -заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 24.05.2022 року по 17.09.2024 року (включно);
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) судовий збір у розмірі 2422гривень 40коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Коломаренко К. А.
Судове рішення № 126773944, Ленінський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 21.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/9697/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: