Рішення № 126773185, 14.04.2025, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/113/25

Провадження № 2/525/196/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2025 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

у с т а н о в и в :

ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 14.01.2022 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1814911. За умовами договору Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1, 8% за кожний день користування позикою. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу позику шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача. Однак, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 21.01.2025 утворилась заборгованість у розмірі 21000 грн., з яких: 7000 грн. основний борг; 14000 грн. заборгованість по відсотках.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит №1814911 від 14.01.2022 у розмірі 21000 грн. та понесені судові витрати.

04.02.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 07.03.2025, сторонам роз`яснено порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 63). У подальшому, розгляд справи відкладено на 14.04.2025, з поважних причин.

У судове засідання 14.04.2025 сторони повторно не з`явилися. Згідно ухвали від 14.04.2025 судом постановлено провести заочний розгляд справи.

Оскільки усі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що 14.01.2022 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1814911.

Відповідно до п. 1.1. договору Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в позику в сумі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк позики починається з 14.01.2022 та складає 30 днів, до 13.02.2022.

Згідно п. 1.5.1 договору сторони погодили, що протягом строку позики, розмір основних процентів складає - 1,8% від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього Договору.

Згідно з п. 7.5 Договору до укладення цього договору позичальник надав безвідкличну та безумовну згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього договору електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, який надається позикодавцем (а.с. 13-18).

Відповідно до інформаційної довідки від 23.01.2025, виданої ТОВ «Платежі онлайн», на сайті creditup.com.ua 14.01.2022 о 19 год. 32 хв. відбулася транзакція з видачі грошових коштів за номером замовлення «а_47814984_1814911» в сумі 7000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 (а.с. 19).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем, за Договором позики №1814911 від 14.01.2022, розмір заборгованості позичальника складає 21000 грн. (а.с. 20-31).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідност. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цьогоЗакону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цьогоЗакону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюються договором. Якщо договоромне встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з наступного.

Із наданих позивачем та досліджених судом документів установлено, що відповідачу на підставі укладеного договору про споживчий кредит №1814911 були надані кошти у розмірі7000 гривень, які відповідач у строки встановлені умовами договору не повернув, тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення відсотків суд виходить із відсоткової ставки передбаченої умовами договору та строку користування коштами.

Так, умовами Договору про споживчий кредит №1814911 передбачено строк користування коштами 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі визначеному п. 1.5. Договору.

Згідно п. 1.5.1 договору сторони погодили, що протягом строку позики, розмір основних процентів складає - 1,8% від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього Договору.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 3780 грн. (7000 х 1,8% х 30 = 3780). У іншій частині вимоги про стягнення відсотків є необґрунтованими та не відповідають умовам укладеного договору.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Таким чином нарахування відсотків після спливу строку користування кредитними коштами є безпідставним.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Отже, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення на загальну суму 10780 гривень, а саме: прострочена заборгованість за позикою у розмірі 7000 грн. та прострочена заборгованість по процентах у розмірі 3780 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненідо судуТОВ «ВЕЛЛФІН» булосплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 21000 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 10780 грн. (51,33%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1243 грн. 42 коп. (2422,40 х 51,33 % = 1243,42 грн.).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 62, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором про споживчий кредит №1814911 від 14.01.2022 у розмірі 10780 ( десять тисяч сімсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1243 ( одна тисяча двісті сорок три) гривні 42 копійки.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавського апеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступну та резолютивну частини судовогорішення абоу разірозгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строкобчислюється здня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повнерішення судуне буловручено удень його проголошення або складення,має правона поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ;

представник позивача: Лазепка Валентин Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 21.04.2025.

Суддя Я.В. Прасол