Ухвала суду № 126773142, 16.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5435/24

Провадження № 6/346/10/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайоннийсуд Івано-Франківськоїобласті ускладі головуючогосудді КоваленкаД.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., за участю представника заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи ОСОБА_2 та Лукавецької І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, заяву ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Снятинська кредитна спілка, Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , через свого представника: ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про скасування її тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.10.2024 року у справі № 346/5435/24.

Стислі позиції учасників.

Аргументи ОСОБА_3 та її представника. Рішенням суду вирішено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 101968 грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором. На даний час на виконанні знаходиться виконавче провадження №73248934. Разом з цим ухвалою від 16.10.2024 року задоволено подання виконавця щодо тимчасово обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 до виконання покладених зобов`язань на неї цим рішення суду. Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що станом на 30.09.2024 року заборгованість за вказаним виконавчим документом становить 686892.36 грн., і що рішення не виконується, боржник ухиляється та не вживає заходів щодо виконання рішення, перетинає державний кордон України. Однак, як вбачається з відповіді Коломийського ВДВС в Коломийському районі Івано-Франківської області №73248934/21419 від 26.02.2025 року) станом на 26.02.2025 року заборгованість по виконавчому листу 914/369/2012 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Снятинської кредитної спілки становить 50267,56 грн., 5313.01 грн. виконавчого збору та 229 грн. витрат виконавчого провадження. Під час виконання виконавчого провадження № 73248934 стягнуто 13431 грн. боргу, 2500 грн. виконавчого збору та 69 грн. витрат виконавчого провадження. Таким чином, відомості надані виконавцем щодо стану виконавчого провадження № 73248934 не відповідали дійсності. І суд враховував не достовірні відомості. Крім того, просив врахувати рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема рішення у справі "Гочев проти Болгарії" де суд сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: 1) має ґрунтуватись на законі; 2) переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції; 3) знаходитись в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачуваних боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості. Навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною, якщо автоматично продовжується потягом тривалого часу. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості. Така перевірка має проводились принаймі судами. Також просив врахувати і висновок Верховного суду про те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи, лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, має намір вибути за межі України з метою невиконання рішення.

Аргументи виконавця та представника стягувача. Заперечили проти скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 оскільки остання свідомо ухиляється від сплати заборгованості. Одержувала доходи в ПП ОСОБА_5 і про це не повідомляли виконавцю, у добровільному порядку по рішенню суду гроші не сплачувала жодного разу; неодноразово перетинала кордон України маючи борг; маючи на рахунках грошові кошти не сплачувала їх на користь стягувача; на виклики державного виконавця не реагує, не приходить і повідомляє, що будь-яке спілкування слід проводити виключно через її адвоката.

Оцінка суду щодо фактів.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2024 року було встановлено, що виконавцем 02.04.2024 р. та 11.07.2024 р. на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 на виклики не з`явилася, про причини неявки не повідомила виконавця (а.с.46-48).

ОСОБА_3 одержувала доходи в ПП ОСОБА_5 , однак кошти по рішенню суду не сплачувала (а.с.46-48).

Також судом було встановлено, що на виконанні Коломийського відділу ДВС перебуває виконавче провадження №73248934 з виконання виконавчого листа №914/369/2012, виданого 02.07.2012 Снятинським районним судом Івано-Франківської області. І постановою державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби Кушицькою М.В. 07.11.2023 р. відкрито виконавче провадження по вищевказаному виконавчому листу (а.с.46-48).

В межах виконавчого провадження №73248934 державним виконавцем Кушицькою М.В. ухвалено ряд постанов, а саме: про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника (а.с.46-48). А також здійснено ряд запитів, зокрема до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, до Державної прикордонної служби (а.с.46-48).

Проте боржником рішення суду не виконано, заборгованість не погашено (а.с.46-48).

У зв`язку із чим, узявши до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, з метою належного та своєчасного виконання грошових зобов`язань боржника ОСОБА_3 та недопущення перетину нею державного кордону для ухилення від виконання зобов`язання, суд тоді дійшов до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню, у зв`язку із чим вирішив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, громадянина України, боржника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, на підставі якого виданий виконавчий лист № 914/369/2012 від 02.07.2012 Снятинським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_3 101 968,94 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі, а саме: 1027,23 грн. судового збору в користь Снятинської кредитної спілки (а.с.46-48).

Отже, суд і не встановлював і не враховував наявність у ОСОБА_3 боргу у розмірі 638722грн.80коп., як на це вказував її представник.

Проте, судом у цій справі встановлено, що станом на 26.02.2025 року заборгованість по виконавчому листу 914/369/2012 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Снятинської кредитної спілки становить 50267грн.56коп., плюс 5313,01грн. виконавчого збору та 229 грн. витрат виконавчого провадження (а.с.66 - відповідь адвокату).

При цьому час виконання виконавчого провадження № 73248934 стягнуто 13431грн. боргу, 2500 грн. виконавчого збору та 69 грн. витрат виконавчого провадження. Стягнення коштів проводилось з обидвох боржників (а.с. 66 - відповідь адвокату).

Однак, як пояснила виконавець жодної копійки ОСОБА_3 у добровільному порядку не сплачувала. І це підтверджується наданими нею доказами. Зокрема, відповідно до платіжних інструкцій № 991, 1016, 1067 судом встановлено, що з ОСОБА_3 було стягнуто 13431 грн. на користь стягувача, 2500 гривень виконавчого збору та 69 гривень витрат виконавчого провадження (а.с.129-131). А відомостями з ІТС НАІС підтверджується, що у ОСОБА_3 було відкрито 4 банківські рахунки на яких на даний час вже відсутні кошти (а.с. 133-135).

Але ні про ці рахунки, ні про наявність на них грошових коштів, ОСОБА_3 виконавця не повідомляла, і жодної копійки з них стягувача не перераховувала.

Згідно відповіді головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України встановлено, що ОСОБА_3 , перетинала кордон України в період з 24.06.2024 року по 15.08.2024 року, тобто у період примусового виконання рішення суду про стягнення з нею боргу, більше 6 тижнів вона знаходилась за кордоном (а.с.114). І ні вона, ні її представник так і не пояснили суду з якою метою вона там перебувала.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку та військового збору за період з січня 2022 року по лютий 2025 року ОСОБА_3 була працевлаштована в ПП ОСОБА_5 та одержувала заробітну плату (а.с.119), що також підтверджується довідкою від ПП «Герба І.С.» в якій вказано, що ОСОБА_3 звільнена з роботи з 25.02.2025 року за угодою сторін (а.с.126) та запитом до державної податкової служби України (а.с.16).

Викликом державного виконавця від 14.10.2024 року та 17.03.2025 року ОСОБА_3 зобов`язували з`явитись до виконавця 16.10.2024 року о 15 годині 30 хв. та 24.03.2025 року о 15 годині, а також надати відомості про доходи, місце роботи, достовірні відомості про майно і кошти. Вказані виклики їй були направлені за адресою АДРЕСА_1 , які були нею одержані, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення та списком № 15.10.2024 (а.с.33,34,132,124,125).

Однак жодного разу до виконавця вона не з`явилась і прочин свої неявки і не подання витребуваних у неї відомостей та документів не повідомила.

Актами державного виконавця від 23.09.2024 року та 10.10.2024 року встановлено, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 боржниця була відсутня (а.с.38,39).

Постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 18.11.2024 року постановлено внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, в резолютивню частину постанови, вказати: стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в солідарному порядку 101968.94 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі, а саме 1027,23 грн. судового збору в користь Снятинської кредитної спілки. Станом на 25.10.2023 року залишок боргу за кредитним договором становить 63563,36 грн. Судовий збір сплачено повністю (а.с.127).

Оцінка суду щодо суті подання.

Відповідно до положень частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який було ратифіковано Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, і які передбачені законом.

Отже, право на свободу пересування не є абсолютним та у випадках, які передбачені законом і з метою захисту прав інших осіб, таке право може бути обмежене.

В Україні, законом який визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України є Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року №3857-XII, статтею 6 якого, виходячи з пункту 5 частини 1 вказаної статті, є ухилення громадянина України від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань за таким рішенням.

Право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника громадянина України у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, саме за наявності такої підстави, встановлено пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-XVІІІ. Разом з цим суд враховує, що цивільне судочинство діє на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Зважаючи на це, саме державний виконавець, який звертається із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України повинен довести: факт не виконання боржником зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням; факт ухилення боржника від виконання такого зобов`язання; факт того, що обмеження права на свободу пересування боржника необхідно для захисту прав інших осіб.

І суд констатує, що виконавець і при зверненні до суду з поданням про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, і зараз при розгляді заяви ОСОБА_3 про скасування цього обмеження, надав суду докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно дупускає поведінку, яка підтверджує, що вона свідомо перешкоджала і продовжує перешкоджати виконавцю, у примусовому виконанні судового рішення, тобто ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на неї судовим рішенням. Що підтверджується встановленими вище фактами.

При цьому суд відзначає, що усі три критерія для продовження обмеження права ОСОБА_3 на виїзд за межі України дотримано: обмеження її права ґрунтується на законі; 2) переслідує одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції (є необхідним у демократичному суспільстві з метою захисту прав кредитора на сплату боргу); 3) знаходиться у справедливому балансі між правом ОСОБА_3 на свободу пересування та вказаним публічним інтересом (тобто, є пропорційним меті його застосування - сплата боргу кредитору). І ніякої не пропорційності ні ОСОБА_3 , ні її представником не доведено. Також суд врахував строк дії обмеження її права, який складає тільки 6 місяців, і те, що ОСОБА_3 не повідомила як зняття обмеження у праві виїзду за кордон України буде сприяти погашенню нею боргу перед кредитором. До того ж, ОСОБА_3 звільнилась за угодою сторін, просить зняти з неї обмеження у праві виїзду за кордон, але не повідомляє чому саме, на нове місце роботи не працевлаштувалась і яким чином планує сплачувати борг не повідомляє.

Тож зважаючи на викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Снятинська кредитна спілка, Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України слід відмовити.

Таким чином, керуючись статтями1-26,34,76-89,258-261,351-354,441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Снятинська кредитна спілка, Коломийський відділ державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текстухвали складено 21квітня 2025року.

Суддя: Коваленко Д. С.