Ухвала суду № 126772105, 22.04.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №572/5259/24

У Х В А Л А

22 квітня 2025 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Дубровицької міської ради та просить:

- встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , а саме те, що вона є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за нею право власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року цивільну справу №572/5259/24 передано на розгляд за підсудністю до Дубровицького районного суду Рівненської області.

01 квітня 2024 року в результаті автоматизованого розподілу судді Тарасюку А.М. передана вказана справа.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, було встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка, з огляду на засади обов`язковості судових рішень, є обов`язковою для позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

Отже, ухвалою суду від 03 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та наданий судом строк для усунення вказаних в ній недоліків тривалістю десять днів від дня вручення копії цієї ухвали.

Так, підставою залишення позовної заяви без руху послугувала її невідповідність вимогам п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Зокрема, у вказаній ухвалі, з посиланням на норми законодавства, зауважено, що право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Крім того, зазначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Втім, з позовної заяви та поданих до неї документів спору про право на спадкування не вбачається, оскільки відмова нотаріуса в оформленні позивачу права на спадщину відсутня.

Тому, суд, зважаючи на зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, зазначив, що позивачем не зроблено усі необхідні дії, які передбачені законом для отримання свідоцтва, а тому звернення до суду з даним позовом, зокрема з вимогою про визнання права власності у порядку спадкування, є передчасним.

Вказана вище ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 12 квітня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 18 квітня 2025 року через канцелярію суду (Вх. 2510 від 18 квітня 2025 року) надійшов лист представника позивача - адвоката Мороз Л.С. (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1005103 від 14 квітня 2025 року) про усунення недоліків в якому зазначено, що на виконання ухвали щодо усунення недоліків, подається позовна заява в новій редакції.

Отже, як вбачається з позовної заяви в новій редакції, така подана зі зміненим предметом позову, а саме подано позовну заяву про встановлення факту родинних відносин.

У вказаній позовній заяві представник позивача - адвокат Мороз Л.С. просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаній позовній заяві вказує, що у даному випадку встановлення факту родинних відносин пов`язане з вирішенням спору про право власності на спадкове майно, тому позивач і звертається до суд в порядку позовного провадження.

У даному випадку варто зауважити, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Як визначено ч. 7 ст. 19 ЦПК України, саме окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, родинних відносин між фізичними особами.

Наразі, позивач, на виконання ухвали про усунення недоліків, подала позовну заяву про встановлення факту родинних відносин, при цьому зазначаючи, що даний факт пов`язаний з вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, аналіз змісту поданої позовної заяви свідчить про те, що позивач просить суд встановити факт родинних відносин між фізичними особами, який за нормами ЦПК України має розглядатися саме в порядку окремого провадження, а не позовного провадження.

Крім того, законодавець у ч. 4 ст. 315 ЦПК України визначив дії суду у разі, коли із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, зокрема, цьому слідує відмова у відкритті провадження.

Отже, представником позивача допущено неправильне застосування норм процесуального права, що, у свою чергу, свідчить про неусунення недоліків у вказаний в ухвалі від 03 квітня 2025 року термін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, застосування відповідних процесуальних положень для позивача є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року та "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням національним законодавством,дозволеним зазмістом,тому щоправо надоступ досуду засвоєю природоюпотребує регулюванняз бокудержави для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд

Отже, повернення позовної заяви у разі не усунення у встановлений судом процесуальний строк недоліків позовної заяви не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи ч. 7 ст. 185 ЦПК України, відповідно до яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Керуючись ст.ст. 185, 352, 354 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно вважати неподаною та разом з доданими до неї документами повернути позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.