Рішення № 126771624, 21.04.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 545/906/25

Провадження № 2/535/252/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 квітня 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Плотник І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №545/906/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») Пархомчук Сергій Валерійович, який діє на підставі довіреності від 29.12.2023, подав 30.12.2024 до Полтавського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №73089 від 12.08.2019 в розмірі 4700,00 грн. Позов заявлено з підстав порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту, відсотків у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором (а.с.1-35).

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 04.03.2025 справа №545/906/25 за позовом ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана за підсудністю до Котелевського районного суду Полтавської області (а.с. 38-39, 44).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.51-52).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.57, 58), заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.62-64). 21.04.2025 представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович звернувся до суду з заявою щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу та прохав стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн (а.с.62-68).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с.59-60), про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 21.04.2025 суд постановив проводити заочний розгляд даної справи.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі, з наступних підстав.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 12.08.2019 уклали кредитний договір №73089, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» надало відповідачу кредит в сумі 2500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, що передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2500 грн 00 коп.; строк кредиту: 30 днів; фіксована процентна ставка2 % на добу або 730 % річних (а.с.14-16).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений йому на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (зворот а.с. 10).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов кредитного договору.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 10.01.2025, на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2500 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що є доказом видачі кредитних коштів (зворот а.с.26).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 28.10.2021 уклали договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого, «ТОВ «ЗАЙМЕР» відступає ТОВ «ФККЕШ ТУ ГОУ», а остання приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» здійснило оплату «ТОВ «ЗАЙМЕР» за відступлення прав вимоги (а.с. 14).

Позивачем 12.11.2021 з метою досудового врегулювання спору на адресу за місцем реєстрації відповідача була направлена вимога про виконання зобов`язання за кредитним договором (а.с.9).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором №73089 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» станом на 04.12.2024 (включно) в загальному розмірі складає 4700,00 грн, з яких: 2500,00 грнсума заборгованості за кредитом; 2200,000 грнсума заборгованості за процентами (зворот а.с.9).

Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.31-34).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи викладене, можна прийти до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19; від 16.12.2020 року у справі №561/77/19 та від 22.11.2021 року у справі№ 234/7719/20.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом частин 3, 4, 6, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором №73089 від 12.08.2019 становить 4700,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 2500,00 грн;простроченої заборгованості за нарахованими процентами 2200,00 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов`язань відповідач не надав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 3статті 131 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать втрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, який укладено ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» з адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с.11-13).

Також у позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розмір судових витрат, які включають надання адвокатом послуг (а.с.66), а саме:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 у рамках кредитного договору № 73089 від 12.08.2019 (1 година 2000 грн 00 коп.);

- складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг, аналіз судової практики (2,5 години 5000 грн 00 коп.);

- сплата судового збору за подання позовної заяви (2422 грн 40 коп.);

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи (1,5 година 3000 грн 00 коп.);

- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500 грн 00 коп.

На підтвердження факту отримання позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» послуг адвоката та понесених витрат на правову допомогу позивачем надана копія акта про отримання правової допомоги від 14.04.2025 на загальну суму 10500 грн (а.с.66); копія рахунку від 14.04.2025 (а.с.67); копія платіжної інструкції №37512 від 14.04.2025 на загальну суму 10500 грн (а.с.68); список згрупованих відправлень № СВ №39 від 18.04.2025, щодо направлення відповідачу заяви про розподіл судових витрат на загальну суму65 грн 00 коп, з описом вкладення у ціниий лист та квитанція про оплату поштових послуг (зворот а.с.69, 70-71), список згрупованих поштових відправлень № СВ №11 від 07.02.2025, з якого вбачається направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками та квитанція про оплату послуг пошти (а.с.21-24), сума відправлення складала65 грн 00 коп. (а.с.21-24), список №18448-4-205-193 від 12.11.2021 про направлення ОСОБА_1 документів ТОВ «Дірект Технолоджі», сума відправлення складала46 грн 80 коп.(зворот а.с.35);

Надаючи оцінку клопотанню представнику позивача про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.08.2019 в справі №915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц(постанова від 19.02.2020).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі наявні підстави для стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрат на правничу допомогу, проте у зменшеному до 3000 грн 00 коп. розмірі, що є співмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 626, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №73089 від 12.08.2019 в сумі 4700,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп); простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2200,00 грн (дві тисячі двісті грн 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 21.04.2025.

Суддя А.В. Шолудько